Рішення № 54328341, 10.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.15р. Справа № 904/9567/15

За позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 14 378 891,97 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 2 485 320,88 грн. пені, 10 722 834,65 грн. інфляційних втрат, 556 191,83 грн. 3% річних

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-127 від 13.05.14 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №2 від 05.01.15р., провідний юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради заборгованості у сумі 28 143 239,33 грн. з яких:

- 14 378 891,97 грн. основний борг за природний газ спожитий в січні - квітні 2014 року та жовтні - грудні 2014 року;

- 2 485 320,88 грн. пеня за загальний період з 15.02.2014 року по 23.06.2015 року;

- 10 722 834,65 грн. інфляційні втрати за загальний період з лютий 2014 року по травень 2015 року;

- 556 191,83 грн. 3% річних за загальний період з 15.02.2014 року по 23.06.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 983/14-КП-4/ПТ від 24.01.2014 року купівлі-продажу природного газу в частині повної та своєчасної оплати за природний газ поставлений за актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2014 року за січень 2014 року на суму 7 274 565,53 грн.;

- від 28.02.2014 року за лютий 2014 року на суму 5 752 883,30 грн.;

- від 31.03.2014 року за березень 2014 року на суму 1 672 010,82 грн.;

- від 30.04.2014 року за квітень 2014 року на суму 200 125,00 грн.;

- від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року на суму 262 071,97 грн.;

- від 30.11.2014 року за листопад 2014 року на суму 1 156 690,09 грн.;

- від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 3 235 601,39 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що протягом часу з моменту подачі позову та на 30.11.2015 року основний борг погашено у сумі 651 048,95 грн. Отже, відповідач вважає, що з нього підлягає стягненню основний борг частково у сумі 13 727 843,02 грн., а провадження у справі в частині стягнення суми боргу 651 048,95 грн. підлягає припиненню. Щодо решти позовних вимог відповідач зазначає, що для зменшення надмірно великих штрафних санкцій суд повинен врахувати, що підприємство відповідача є комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради, власником якого є територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, предметом діяльності підприємства є транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води, купівлі-продаж та постачання теплової енергії населенню, підприємствам, організаціям, установам незалежно від форм власності, згідно укладених договорів та угод. Майно комунального підприємства знаходиться у комунальній власності. Згідно з балансом збитки підприємства станом на 31.03.2015 року склали 84 624 000,00 грн., заборгованість перед підприємством складає 34 372 000,00 грн. Також, відповідач звертає увагу на те, що кошти які містяться на рахунках підприємства необхідні для здійснення оплати за матеріали, необхідні для підприємства в робочому стані опалювальної системи, за спожиту електроенергію, своєчасно виплачувати заробітну плату, відрахування до бюджету. Нездатність підприємства здійснювати такі платежі може призвести до його зупинки. Тобто, існує загроза, що буде припинено постачання теплової енергії для споживачів Кіровського та Красногвардійського районів м. Дніпропетровська, що може призвести до соціального вибуху серед населення міста.

09.12.2015 року відповідачем надано доповнення до відзиву де зазначає, що позивачем до позову доданий розрахунок інфляційних втрат в якому інфляційні втрати розраховані не на кожен місяць окремо, крім того на суму боргу інфляційні нараховуються подвійно. Так, інфляційні нарахування за січень місяць 2014 року сума боргу зазначена 7 274 565,53 грн. на 06.2014 року, а на 07.2014 року сума боргу зазначена 7 549 812,87 грн. при сплату боргу у сумі 550 000,00 грн. Згідно наданого відповідачем контррозрахунку розмір інфляційних втрат за загальний період з лютого 2014 року по травень 2015 року становить 8 343 068,65 грн.

09.12.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій на 50%, які вимагає стягнути публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором № 983/14-КП-4/ПТ оскільки згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 року № 217 "Про затвердження порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" зі змінами та доповненнями гарантованому постачальнику НАК "Нафтогаз України" щоденно перераховуються кошти у розмірі 80% від тих, які надходять на рахунки підприємства, що також унеможливлює сплату надмірно великих штрафних санкцій, які фактично перевищують суму боргу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015 року порушено провадження у справі № 904/9567/15 та розгляд справи призначено на 19.11.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 03.12.2015 року.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 03.12.2015 року було оголошено перерву до 10.12.2015 року.

У судовому засіданні 10.12.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2014 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (далі - продавець, позивач) та комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 983/14-КП-4/ПТ купівлі-продажу природного газу (далі - договір) відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.

За пунктом 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (далі - споживачам покупця).

Пунктом 2.1. передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 5 498 тис. куб. м. (п'ять мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч куб.м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м.):

I квартал - 3 223: січень - 1 230; лютий - 1 076; березень - 917;

II квартал - 133: квітень - 133;

III квартал - 0;

IV квартал - 2 142: жовтень - 198; листопад - 832; грудень - 1 112.

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (пункт 3.1. договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (пункт 3.3. договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.

Пунктом 5.2. договору (в редакції додаткових угод № 1 від 29.04.2014 року, № 2 від 16.05.2014 року; № 3 від 10.09.2014 року; № 4 від 11.11.2014 року; № 5 від 12.12.2014 року) сторонами узгоджено, що ціна за 1000 куб.м. газу становить: з 01 січня 2014 року - 3 113,00 грн., з 01 квітня 2014 року - 4 020,00 грн., з 01 травня 2014 року - 4 724,00 грн., з 01 вересня 2014 року - 4 874,00 грн., з 01 листопада 2014 року - 5 100,00 грн., з 01 грудня 2014 року - 5 900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами:

з 01 січня та з 01 квітня 2014 року - 265,10 грн., крім того ПДВ - 20% - 53,02 грн., всього з ПДВ - 318,12 грн. (з урахуванням додаткових угод № 1 від 29.04.2014 року);

з 01 травня 2014 року, з 01 вересня 2014 року, з 01 листопада 2014 року, 01 грудня 2014 року - 325,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 65,12 грн., всього з ПДВ - 390,72 грн. (з урахуванням додаткових угод № 2 від 16.05.2014 року, № 3 від 10.09.2014 року, № 4 від 11.11.2014 року, № 5 від 12.12.2014 року).

При цьому до сплати за 1000 куб.м. природного газу передбачено:

з 01 січня 2014 року - 3 440,36 грн., крім того ПДВ - 20% - 688,07 грн., всього з ПДВ - 4 128,43 грн.;

з 01 квітня 2014 року - 4 365,50 грн., крім того ПДВ - 20% -873,10 грн., всього з ПДВ - 5 238,60 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 29.04.2014 року);

з 01 травня 2014 року - 5 144,08 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 028,82 грн., всього з ПДВ - 6 172,90 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 16.05.2014 року);

з 01 вересня 2014 року - 5 297,08 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 059,42 грн., всього з ПДВ - 6 356,50 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 10.09.2014 року);

з 01 листопада 2014 року - 5 527,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 105,52грн., всього з ПДВ - 6 633,12грн. (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 11.11.2014 року);

з 01 грудня 2014 року - 6 343,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 268,72 грн., всього з ПДВ - 7 612,32 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 5 від 12.12.2014 року).

Згідно з пунктом 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

Відповідно до умов договору за актами прийому-передачі газу протягом з січня - грудень 2014 року позивач здійснив на користь відповідача подачу та безперервне транспортування природного газу на загальну суму 19 553 948,10 грн., а саме за актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2014 року за січень 2014 року - 1 762,065 куб. м. на суму 7 274 565,53 грн. з ПДВ зі строком оплати до 15.02.2014 року;

- від 28.02.2014 року за лютий 2014 року - 1 393,479 тис. куб. м. на суму 5 752 883,30 грн. зі строком оплати до 15.03.2014 року;

- від 31.03.2014 року за березень 2014 року - 404,999 куб. м. на суму 1 672 010,82 грн. з ПДВ зі строком оплати до 15.04.2014 року;

- від 30.04.2014 року за квітень 2014 року - 38,202 тис. куб. м. на суму 200 125,00 грн. з ПДВ зі строком оплати до 15.05.2014 року;

- від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року - 41,229 тис. куб. м. на суму 262 071,97 грн. з ПДВ зі строком оплати до 15.11.2014 року;

- від 30.11.2014 року за листопад 2014 року - 174,381 тис. куб. м. на суму 1 156 690,09 грн. з ПДВ зі строком оплати до 15.12.2014 року

- від 31.12.2014 року за грудень 2014 року - 425,048 тис. куб. м. на суму 3 235 601,39 грн. з ПДВ зі строком оплати до 15.01.2015 року (а.с. 27-33 том 1).

За отриманий газ відповідач розрахувався частково, сплативши 5 175 056,13 грн. за спожитий газ у січні 2014 року.

За вказаних обставин несплачена відповідачем сума грошових коштів за спожитий газ складає 14 378 891,97 грн. (19 553 948,10 - 5 175 056,13 = 14 378 891,97 грн.), що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобовязується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобовязується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення підпункту 6.1. договору строк оплати спожитого природного газу є таким, що настав.

Доказів оплати природного газу в сумі 14 378 891,97 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи, що вартість спожитого та несплаченого відповідачем за договором природного газу складає 14 378 891,97 грн., позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату природного газу нарахована ним у загальній сумі 2 485 320,88 грн. за загальний період із 15.02.2014 року по 23.06.2015.2015 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що розрахунок здійснено вірно.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних встановлено, що вони здійснені вірно, а тому заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 10 722 834,65 грн. за загальний період з лютий 2014 року по травень 2015 року та 3% річних у сумі 556 191,83 грн. за загальний період з 15.02.2014 року по 23.06.2015 року підлягають задоволенню.

З урахуванням перерахунку загальна сума основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат буде складати 28 143 239,33 грн., з яких: 14 378 891,97 грн. - основна заборгованість, 2 485 320,88 грн. - пеня, 556 191,83 грн. - 3% річних, 10 722 834,65 грн. - інфляційні втрати.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% від нарахованої суми суд зазначає таке.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19 січня 2011 року № 10/224-10 та № 12/63.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження завдання йому відповідачем збитків від порушення прийнятих на cебе грошових зобовязань саме за укладеним із ним договором.

Натомість відповідач, зі свого боку, допущене ним порушення обґрунтував належними і допустимими доказами, які свідчать про поважність причин, обумовлених обєктивними обставинами копією звіту про фінансовий стан на 30.09.2015 року.

Разом з тим суд приймає до уваги й інтереси позивача, який так само як і відповідач є економічно важливим підприємством за сучасних умов, перебуває як і відповідач у скрутному фінансовому становищі, пов'язаному з неплатежами з боку контрагентів, потребує фінансового оздоровлення та має передбачене договором право на стягнення неустойки.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного законним і справедливим буде зменшення заявленої позивачем пені на 33%, що у грошовому відношенні складає 1 665 164,99 грн. пені (2 485 320,88 х 33% = 820 155,89 грн.).

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 1 665 164,99 грн. (2 485 320,88 - 820 155,89 = 1 665 164,99).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 4 686 260,63 грн., з яких: 14 378 891,97 грн. - основна заборгованість, 1 665 164,99 грн. - пеня, 556 191,83 грн. - 3% річних, 10 722 834,65 грн. - інфляційні втрати.

Щодо доводів відповідача про сплату за спірним договором заборгованості у сумі 651 048,95 грн. за період з 23.06.2014 року по 30.11.2015 року суд вважає необхідним зазначити, що сплата боргу у сумі 651 048,95 грн. не спростовує наявність основного боргу за період з 15.02.2014 року по 23.06.2015 року у сумі 14 378 891,97 грн., сплата суми 651 048,95 грн. підтверджує бажання відповідача на виконання обов'язку погашення боргу за спірним договором. Сплата відповідачем суми за період з 23.06.2015 року по 30.11.2015 року може бути врахована у відносинах сторін при з'ясуванні боргу після 23.06.2015 року, позивачем не надано заяви про збільшення суми позовних вимог.

При цьому суд зважає на приписи п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 182 700,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, буд. 32, ідентифікаційний код 32560611) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) основну заборгованість у сумі 14 378 891,97 грн., пеню у сумі 1 665 164,99 грн., 3% річних у сумі 556 191,83 грн., інфляційні втрати у сумі 10 722 834,65 грн. грн., судовий збір у сумі 182 700,00 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_3