Постанова № 54328062, 02.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 р. Справа № 804/12454/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31.08.15 року Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6902,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 6902,71 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік № 9090345382 від 10.02.2014 року, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 22).

Відповідач про день розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 02.09.2015 року, яка повернута на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Ковната, буд. 44, на цю ж адресу була направлена ухвала про відкриття провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавала. За таких обставин, з урахуванням вимог ч.4, 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Судом встановлено, що 10.02.2014 року відповідачем до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області подана податкова декларація про майновий стан та доходи за 2013 рік № 9090345382, якою відповідачем самостійно визначена належна до сплати сума податку за 2013 рік в розмірі 7200,00 грн., граничним строком сплати податкового зобов'язання є 19.02.2014 року. З урахуванням переплати у розмірі 297,29 грн., сума заборгованості належна до сплати становить 6902,71 грн.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податковою періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (пунктом 49.18 ст. 49) ПК України встановлено, то податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарним) року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітнього (податкового) року .

Згідно п.п. 177.5.1 ст. Р7 ПК України, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з іолагковуваного доходи за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щоквартально (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Згідно п.177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються і виплач) ют вся. надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника ) отриманий від оргіанізатора азартної гри.

Згідно п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, відповідачем при подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання, однак, як було встановлено в ході розгляду справи, вказана сума в установлений законом строк відповідачем сплачена не була, що призвело до виникнення податкового боргу в розмірі 6902,71 грн. (7200,00 грн. - 297,29 грн., переплата станом на 01.02.2014 року).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеному у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи положення вищезазначених нормативних актів, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 6902,71 грн. набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 12.01.2015 року на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» № 6492-25 від 12.01.2015 року на суму 355,37 грн., яка вручена уповноваженій особі відповідача 17.01.2015 року, що підтверджується корінцем поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи. (а.с. 16).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).

В силу п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст.. 41 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як свідчать матеріали справи, станом на 17.08.2015 року податковий борг відповідачем не погашений, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи.

За таких обставин, позов ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 6902,71 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6902,71 грн.- задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1,) на користь місцевого бюджету м.Павлограда через Управління Державної казначейської служби у м.Павлограді (р/р 33112341700032, код платежу 11010500, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код отримувача 37936856) податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6902,71 грн. (шість тисяч дев»ятьсот дві грн. 71 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева