Рішення № 54326657, 09.12.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/4584/15-ц

Провадження № 2/643/2486/15

09.12.2015 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Малихіна О.Р.

при секретарі - Воловод К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4, про стягнення за договором позики, інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобовязання, трьох відсотків річних від простроченої суми, процентів за договором позики, штрафу за договором іпотеки, про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності на квартиру (предмет іпотеки) виселення та зняття з реєстраційного обліку, та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки таким, що не підлягає виконанню та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

у березні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до чотирьох відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, в якому просила стягнути зі всіх відповідачів солідарно на її користь заборгованість за договором позики від 24.09.2009 року, за яким ОСОБА_3 взяв у її батька ОСОБА_7 в борг 7000,00 ЄВРО, еквівалент 82855,00 грив..

В ході розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги і виключила відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з числа відповідачів.

Згідно уточненому позову відповідачка просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на її користь за договором позики грошей від 24 вересня 2009 року : 173460,00 грив. - у рахунок погашення зобов'язання; 76 495,86 грн. - у рахунок погашення інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов'язання; 25851,14 грив. - у рахунок погашення трьох процентів річних від простроченої суми; 74 669,14 грив. - у рахунок погашення процентів за договором позики. Стягнути з ОСОБА_2 20000,00 грив. штрафу за договором іпотеки від 24 вересня 2009 року. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме АДРЕСА_1 та визнати право власності за ОСОБА_1 на вказану квартиру. Виселити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з вказаної квартири та зняти їх з реєстраційного обліку в неї. Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на її користь судовий збір у сумі 3654,00 грив.

В обгрунтування вказує, що 24 вересня 2009 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_7 7000 Євро, що на момент позики складало 82855,00 грив., про що було укладені договір позики грошей, який був посвідчений нотаріально.

У забезпечення виконання зобов'язання, що виникло на підставі цього договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку вказану квартиру. При укладенні договорів позики та іпотеки ОСОБА_2 передала ОСОБА_7 оригінали документів, які підтверджують її право власності на вказану квартиру (предмет іпотеки).

В день укладення договорів приватним нотаріусом ОСОБА_4 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис про заборону відчуження квартири та запис про обтяження іпотекою квартири.

Згідно додаткового договору від 29.12.2009 року до договору позики грошей відповідач ОСОБА_3 зобовязався повернути борг ОСОБА_7 у строк не пізніше 31.03.2010 року. Але умови договору у встановлений строк не виконав і борг не повернув.

22 березня 2010 року ОСОБА_7 помер. 05 жовтня 2010 року вона, як єдиний спадкоємець, донька померлого, отримала 2 свідоцтва про право на спадщину після батька. До складу спадщини увійшло все майно, що належало померлому при житті, а тому вона є його правонаступником.

У 2013 році вона дізналась, що при житті батько позичив кошти у сумі 7000 ЄВРО ОСОБА_3 та мати позичальника ОСОБА_2 передала свою квартиру у забезпечення виконання зобов'язання. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з проханням повернути борг за договором позики від 24 вересня 2009 року, але усі звернення виявилися безрезультатними.

Вона вважає, що має право вимоги до відповідачів щодо стягнення коштів за договором позики, інфляційних витрат за весь час прострочення виконання зобовязання, трьох відсотків річних від простроченої суми, процентів за договором позики, штрафу за договором іпотеки, на звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності на квартиру (предмет іпотеки) виселення мешканців з квартири та зняття їх з реєстрації.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повинні сплатити вказані суми боргу за договором позики солідарно, оскільки їх дії солідарні і вони є солідарними боржниками.

Також відповідачка ОСОБА_8 відповідно до абз. 4 п. 4.1 договору іпотеки повинна сплатити штраф в сумі 20000,00 грив. оскільки з вини відповідачки виникла загроза втрати, пошкодження або зниження вартості предмета іпотеки. ОСОБА_2 було достеменно відомо, що іпотекодержатель помер у 2010 році і його спадкоємицею та відповідно правонаступником за договором іпотеки, стала його донька позивачка, та незважаючи на це, вона звернулась до з позовом до приватного нотаріуса про зобов'язання нотаріуса вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження предмету іпотеки, що є загрозою втрати предмету іпотеки, а саме відчуження предмету іпотеки.

Оскільки відповідачі не сплатили суму боргу за договором позики, а також нарахованих сум, то вимогу про стягнення боргу вона просить задовольнити за рахунок предмету іпотеки, визнавши за нею право власності на предмет іпотеки, а також виселити всіх мешканців з квартири і зняти з реєстрації.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову ОСОБА_1 заперечував з тих підстав, що він виконував умови договору позики і повертав частково суму боргу, але коли ОСОБА_7 був живий він не брав у нього розписок про це. Після його смерті позивачка знала про те, що він має борг перед її батьком, але претензій до нього не предявляла. Просить застосувати строк позовної давності.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала і подала зустрічний позов до ОСОБА_1 і приватного нотаріуса ОСОБА_4, в якому просить визнати договір іпотеки від 24.09.2009 року та додатковий догорів № 1 від 29.12.2009 року до договору іпотеки від 24.09.2009 року такими, що не підлягають виконанню, та зобов'язати приватного нотаріуса зняти заборону на відчуження кв. 9, в б. 36-а, по вул. Тимурівців, в м. Харкові і виключити запис з Державного реєстру іпотек щодо обтяження на вказану квартиру, яка є предметом іпотеки і належить їй на праві власності.

Вказувала, що ОСОБА_9, яка отримала свідоцтво про право на спадщину після померлого батька, не повідомила її про зміну іпотекодержателя з померлого ОСОБА_7 на ОСОБА_1, крім того не пред'явила до мене вимоги про сплату боргу та не повідомила про те, що ОСОБА_3 не повернув її борг.

Вважає вимоги ОСОБА_1 до неї про стягнення суми боргу з неї солідарно з ОСОБА_3 безпідставними, оскільки вона кошти в борг у ОСОБА_7 не брала і не є стороною в договорі позики. Також вважає безпідставними і вимоги до неї про стягнення штрафу, оскільки загрози знищення предмету іпотеки не було і немає.

Третя особа за основним позовом, вона ж і відповідач за зустрічним позовом, приватний нотаріус ОСОБА_4 про дату розгляду справи повідомлена повісткою, в судове засідання не зявилась, просила розглянути справу за її відсутністю.

Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_6 помер.

Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_9 І,А. про дату розгляду справи повідомлений, але в судове засідання не зявився.

В судовому засіданні встановлене наступне.

24 вересня 2009 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_7 7000,00 ЄВРО, що на момент позики складало 82855,00 грив., про що було укладено договір позики грошей, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4. строк дії договору до 31.12.2009 року.

У забезпечення виконання зобов'язання, що виникло на підставі договору позики від 24 вересня 2009 року між ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку належну їй АДРЕСА_2.

При укладенні договору іпотеки від 24 вересня 2009 року, ОСОБА_2 передала ОСОБА_7 оригінали документів, що підтверджують її право власності на предмет іпотеки.

24 вересня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис № 9086957 про заборону відчуження квартири, номер за РПВП 17983483 та запис № 9087065 про обтяження іпотекою квартири, номер за РПВП 17983483.

29.12.2009 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 був укладений додатковий договір №1, якім був встановлений строк повернення позики не пізніше 31.03.2010 року. Даний додатковий договір також був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4.

22 березня 2010 року ОСОБА_7 помер, 05 жовтня 2010 року його донька ОСОБА_1 прийняла спадщину після нього, про що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 було видано 2 свідоцтва про право на спадщину. До складу спадщини увійшло все майно, що належало ОСОБА_7 при житті.

Таким чином ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після померлого ОСОБА_7 та відповідно є його правонаступником.

Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті особи, якій були заподіяні збитки в результаті невиконання договору, до складу спадщини входить право на відшкодування як реальних збитків, так і упущеної вигоди (стаття 22 ЦК України). До спадкоємців переходить і право вибору способу відшкодування.

Таким чином позивачка має права вимоги за вказаними договорами позики і іпотеки до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Але, твердження позивачки про солідарну відповідальність ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за договором позики не знайшла свого підтвердження в суді і позивачка не надала суду належних доказів цього.

Так, відповідно договору позики від 24.09.2009 року і додаткового договору №1 від 29.12.2009 року позику у ОСОБА_7 взяв лише один ОСОБА_3 і він же зобовязався повернути отриману суму коштів. ОСОБА_2 не була стороною за даним договором і зобовязання про повернення позики за цим договором вона на себе не брала. Відповідно до договору про іпотеку від 24.09.2009 року ОСОБА_2 в забезпечення вказаного договору позики передала в іпотеку належну їй квартиру.

На підставі наведеного суд відмовляє в задоволенні позову про солідарну відповідальність ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за договором позики і стягнення з ОСОБА_2 солідарно суми боргу, інфляційних витрат, трьох відсотків річних і процентів за договором позики.

Також суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з боржника ОСОБА_3 сум 76495,86 грив. інфляційних витрат за весь час прострочення виконання зобовязанні і 74669,14 грив. відсотків за договором позики грошей з наступних підстав.

Як вбачається з договору позики відповідач ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_7 позику в розмірі 7000,00 ЄВРО, а не в валюті України, і цим договором не передбачено виплату позичальником процентів за користування позикою.

У звязку з цим положення ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині інфляційних витрат до сум позики в валюті іншої держави не застосовуються, а застосовується курс валют до курсу гривні України і три відсотка річних від простроченої суми.

Також не підлягає задоволенню і позов в частині стягнення з ОСОБА_2 штрафу в сумі 20000,00 грив. за порушення абз. 4 п. 4.1 договору іпотеки від 24.09.2009 року, оскільки даним пунктом передбачено, що у разі виникнення загрози втрати, пошкодження або зниження вартості предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати заміни предмету іпотеки, а при відмові іпотекодавця достроково звернути стягнення на нього. У разі порушення цієї умови іпотекодавець сплачує іпотекодержателю штраф у вигляді 20000,00 грив..

Ні яких доказів того, що виникла загроза втрати, пошкодження або зниження вартості предмета іпотеки, суду надано не було. Дії відповідачки ОСОБА_2, які спрямовані на отримання права розпоряджатись належним їй майном не свідчать про те, що предмет іпотеки буде втрачений, пошкоджений або зніжена його вартість.

Таким чином суд вважає, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення з одного ОСОБА_3 сум боргу і трьох відсотків річних за договором позики.

Але позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 23.03.2015 року, тобто після спливу строку позовної давності, який встановлений ст. 257 ЦК України в три роки.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка отримала спадщину 05.10.2010 року і вона знала про те, що відповідачі мають боргові зобовязання перед її батьком. Це підтверджується тим, що у неї на руках є оригінали документі: договорів позики і іпотеки, додаткові договори, свідоцтва про право власності на предмет іпотеки, технічний паспорт на квартиру та інші документи.

Позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона не знала і не могла знати про вказані борги зі сторони відповідачів і не мала можливості звернутись до суд з позовом у встановлений законом строк.

У звязку із пропуском позивачкою строку позовної давності суд відмовляє в задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу і трьох відсотків річних.

На підставі цього суд відмовляє і в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і в частині виселення відповідачів з квартири.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд також відмовляє, оскільки в договорі про іпотеку вже вказано, що не повернення боржником позики до встановленого в договорі строку, є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки і це застереження є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, а підстав, для зобовязання приватного нотаріуса зняти заборону на відчуження предмету іпотеки, діючим законодавством не передбачено, а тому

Керуючись ст. ст. 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні основного позову ОСОБА_11 відмовити в повному обсязі.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області особами які брали участь в судовому засіданні протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а особами які не брали участь в судовому засіданні протягом того ж строку з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: