Ухвала суду № 54326090, 14.12.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : Собіни І.М., Хилевича С.В.

секретар - Шептицька С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення права користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 19.10.2015р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення права користування земельною ділянкою - відмовлено.

У поданій на рішення апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, вважає його незаконним та необґрунтованим. Зазначає про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про перерозподіл земельної ділянки за договором від 29.11.1996 року, переданій в користування сторонам за рішенням Рівненської міської ради, а саме її частин, які перебувають під перерозподіленими спорудами - гаражем та сараєм, що розташовані на ній.

Наданий ним проект плану розподілу земельної ділянки між сторонами відповідає фактичним її розмірам та розмірам земельних ділянок, розподілених відповідно до рішення Рівненського міського суду від 22.03.1996 року у справі №2-905/96. Розміри земельних ділянок є однаковими і не порушені права жодного із співвласників майна, а незначні відхилення у розмірах між належними сторонам частками та розбіжність в їх площах будь-яким чином не відобразиться на правах сторін. За наведених обставин просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вступної та резолютивної частини рішення Рівненського міського суду від 22 березня 1996 року у справі № 2-905/96, вказаним рішенням проведено поділ спадкового майна - будинковолодіння АДРЕСА_1 в м. Рівне між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та виділено: ОСОБА_1 цокольний поверх , що складається з жилих кімнат 1-2 площею 12 м2, 1-3 площею 11,3 м2,1-4 площею 11,1 м2, кухні І-І площею 11,7 м2 та тамбура 1 площею 5,5 м2, що становить 37,26/100 жилого будинку вартістю 77 мільйонів сто дев'яносто п'ять тисяч чотириста дев'яносто один крб.; ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в спільне користування 1 поверх, що складається з жилих кімнат 2-3 площею 23

________________

Головуючий у 1-й інст. - Діонісьєва Н.М.

Провадження №22ц/787/2303/2015 Доповідач - Оніпко О.В.

м2, 2-4 площею 17,1 м2, 2-5 площею 17,9 м2, кухні 2-2 площею 17,3 м2, коридору 2-І площею 5,6 м2, тамбура II, що становить 62,74/100 жилого будинку вартістю сто двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч шістдесят один крб. Гараж, хлів та вбиральню залишено в спільному користуванні.

Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 211,3 м2, за адресою АДРЕСА_1, що у висновку експертизи окрашена в зелений колір, а в спільне користування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельну ділянку , що по АДРЕСА_1, розміром 422,7 м2 що в висновку експерта окрашена синім та рожевим кольором. Земельну ділянку площею 278,3 м2 , що по АДРЕСА_1 в м.Рівне, що у висновку експерта окрашена в жовтий колір залишено в спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.5, 12).

Відповідно до договору серія ААВ №672286 від 29.11.1996р. встановлено порядок користування житловим будинком за адресою : АДРЕСА_1 : у користування ОСОБА_1 перейшла частина будинку, що позначена на поетажному плані цифрами : 1- тамбур - 5,5 кв.м, 1-1 - коридор - 11,7 кв.м, 1-2 жила кімната - 12,0 кв.м, 1-3 - жила кімната - 11,3 кв.м, 1-4 жила кімната -11,1 кв.м., В- сарай. В користування ОСОБА_6 перейшла частина будинку, що позначена на поетажному плані цифрами: П-тамбур - 6,0 кв.м, 2-1 - коридор - 5,6 кв.м, 2-2 - кухня - 17,3 кв.м, 2-5 - жила кімната - 17,9 кв.м., Б- гараж.

В користування ОСОБА_7 перейшла частина будинку, що позначена на поетажному плані цифрами : 2-3 - жила кімната - 23,0 кв.м., 2-4 - жила кімната 17,1 кв.м. В спільному користуванні власників залишено: №1 - огорожа, Г - вбиральню (а.с.6).

Згідно з довідкою № 667 від 24.09.2014 року КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», станом на 01.01.2013 року будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за гр.: ОСОБА_1 - 3774/10000 частини на підставі рішення Рівненського міського суду від 22.03.1996 року у справі №2-905/96; ОСОБА_6 - 3137/10000 частини на підставі рішення Рівненського міського суду від 22.03.1996 року по справі №2-905/96; ОСОБА_3 - 3137/10000 частини на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу від 10.01.2008 р. за №133 (а.с.7).

17 серпня 2005 року ОСОБА_6 помер і згідно із свідоцтвом про право на спадщину, виданим 23.12.2013р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В,М. та зареєстрованого в реєстрі за №5343, спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_4, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 - 1/2 частки; та син ОСОБА_5, який проживає в АДРЕСА_1 - 1/2 частки (а.с. 32-35).

27.10.2014 р. ОСОБА_1 звернувся з даним позовом та просив суд виділити йому, а також ОСОБА_6, ОСОБА_3 кожному у користування земельні ділянки, площею 0,0245 га за адресою : АДРЕСА_1 у м. Рівне, а частину земельної ділянки площею 0,0365 га залишити у спільному користуванні сторін, відповідно до плану розподілу, доданого ним до позовної заяви.

Згідно з довідкою Управління земельних ресурсів у м. Рівне за № 28-08-888/03 від 21.08.2008 року, земельна ділянка по вул. Дорошенка, 64 в м. Рівне відноситься до земель житлової та громадської забудови та розташована на землях житлової забудови і в приватну власність не передавалась

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог останнього та послався на норми ЗК України, Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими питання щодо регулювання земельних відносин, розпорядження землями територіальної громади належить виключно до компетенції міської ради .

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений статтею 123 Земельного кодексу України. При цьому, обов'язковою умовою для надання земельної ділянки у користування встановлено наявність технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також необхідність її погодження у відповідності до статті 186-1 земельного кодексу України.

Відповідно до положень ст.ст.11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Всупереч зазначеним вимогам закону ОСОБА_1 та його представником не надано суду належних та допустимих доказів щодо статусу спірної земельної ділянки, на якій розташовано належний сторонам на праві спільної часткової власності житловий будинок, не надано технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та належних доказів щодо дійсної площі земельної ділянки.

Згідно з поясненнями позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції, вказаний будинок був збудований його батьком у 1950-х роках на земельній ділянці, наданій для будівництва, проте, відповідного рішення ним суду надано не було.

Також сторони у справі ствердили, що спірна земельна ділянка будь-кому із співвласників будинку або всім співвласникам у спільну сумісну власність у встановленому законом порядку у користування або у власність не надавалася і для вирішення вказаного питання жоден із них до місцевої ради не звертався.

Судовим рішенням від 22.03.1996 р. не досліджувалося питання щодо правових підстав користування сторонами спірною земельною ділянкою, також ні рішенням, ні договором між сторонами не встановлювався порядок користування цією ділянкою.

Крім того, як зазначено вище, ідеальні частки, що належать на праві власності сторонам є рівними, у зв»язку з чим судовим рішенням від 22.03.1996 р. гараж та сарай було залишено у їх спільному користуванні.

Наявність договору щодо встановлення порядку користування вказаними господарськими будівлями, не є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності у ОСОБА_1 та у ОСОБА_6 на ці будівлі, однак, від зазначених обставин цілком залежить вирішення спору між сторонами щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок та господарські будівлі і яке, як зазначено вище, може бути вирішено лише після надання цієї ділянки у користування або у власність вказаних осіб у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги, висновків наведених у ньому не спростовують, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий

Судді :