Рішення № 54325946, 26.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/2888/14-ц Номер провадження 22-ц/786/3205/15Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.В. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Дорош А.І., Буленка О.О.,

при секретарі: Діхтяр Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват- Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві посилалося на те, що 29 грудня 2006 року між ЗАТ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №PLRMAN02004297, за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 в кредит грошові кошти у розмірі 26 550,45 доларів США на строк до 27 грудня 2013 року, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами ануїтетними щомісячними платежами в строки і порядку, встановленими договором. В разі порушення умов договору ОСОБА_2 зобов'язався сплатити банку пеню, в розмірі передбаченому договором.

В забезпечення виконання вказаного зобов'язання, 29 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №PLRMAN02004297/1, за умовами якого поручитель несе перед банком відповідальність солідарно з боржником.

При цьому зазначало, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, не здійснював у встановленому Договором порядку та строки погашення забор-гованості за кредитом. ОСОБА_3, в свою чергу не виконала своїх зобов'язань за договором поруки. З огляду на наведене, банк звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У грудні 2014 року, уточнивши свої позовні вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" вказувало, що у зв'язку з порушенням зобов'язання за даним кредитним договором, ОСОБА_2 станом на 05 червня 2014 року має заборгованість перед банком у розмірі 21750,58 доларів США, яка складається з наступного: 10614,32 доларів США - заборгованість за кредитом, 6084,48 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом, 5051,78 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань.

Просило стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року у розмірі 21750,58 доларів США, а також понесені ним судові витрати /а. с. 126-127/.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2015 року вищевказані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року станом на 05 червня 2014 року у розмірі 18998,94 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом - 10614,32 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 6084,48 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань по кредитному договору - 2300,14 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати на судовий збір в розмірі по 1486 грн. 40коп. з кожного. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, - просив оскаржуване ним судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк".

Вказував, що заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтав-ської області від 17 січня 2011 року з нього стягнуто на користь ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за цим же кредитним договором в сумі 14327,41 доларів США за рахунок предмета застави. Також рішенням Індустріального районного суду м. Дніпро-петровська від 23 липня 2012 року звернуто стягнення на предмет застави - належний йому автомобіль Great Wall, модель Hover, рік випуску 2006, тип легковий універсал, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 - для задоволення кредитних вимог ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" за договором №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року у розмірі 135 693 грн. 42 коп.

Посилався на те, що оскільки вказаними рішеннями судів з нього вже стягнуто усе тіло кредиту - повторне стягнення є неправомірним.

На апеляційну скаргу відповідача представник ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" - Бордюг С.Д. надав письмові пояснення, в яких, спростовуючи доводи апелянта, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги останнього та залишити рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 29 грудня 2006 року між ЗАТ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № PLRMAN02004297, за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 29 грудня 2006 року по 27 грудня 2013 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 26630,00 доларів США на купівлю автомобіля, а також у розмірі 10743,17 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84% за місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 445,12 доларів США для погашення заборгованості, яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Відповідно до п.2.1.3 кредитного договору, за зверненням позичальника банк надає йому кредит на сплату чергових щорічних страхових платежів згідно з договором страхування. Позичальник доручає банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно договорів страхування. Перерахування кредитних коштів Банк зобов'язався провадити у випадку непред'явлення Позичальником документів про перерахування коштів на сплату чергових страхових платежів.

Відповідно до умов п.2.2 кредитного договору, Позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, зазначені в договорі, сплатити банку відсотки за користування кредитом, винагороду та комісію, за умовами договору. погасити надані в кредит кошти, направлені на погашення чергового страхового платежу і сплатити відсотки за користування ними.

В п. 2.3.7. договору кредиту встановлено, що банк має право стягнути Кредит до настання дати повернення, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

В п.3.2 договору згідно ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 1,68% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом, розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в п. 1.1 суми щомісячного платежу за кредитним договором.

За п.3.3 кредитного договору, кошти, отримані від Позичальника для погашення заборгованості по Кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків Банку, далі пені, простроченої комісії по Кредиту, простроченої винагороди, прострочених відсотків, простроченої заборгованості за Кредитом, частина суми, що залишилась (в т.ч. сума, надана Позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за Кредитом, далі комісії, винагороди, відсотків, кредиту.

В п. 4.1 кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником будь якого зобов'язання, з передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору, Банк має право нарахувати, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 5.1 даний кредитний договір у частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту, згідно п.1.1 набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів або оформлення касових документів з метою використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі виданих позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Позичальник зобов'язався сплатити банку винагороду і комісію згідно п. 1.1 і п.п. 6.2 даного кредитного договору /а.с.13-14/.

Банк виконав свої зобов'язання за договором, щодо надання кредиту для придбання автомобіля. Цей факт визнано відповідачами та підтверджено квитанціями № 27486963 від 28.12.2006 року № 27669312 від 29.12.2006 року, 29.12.2006 року, №27725186 від 29.12.2006 року /а.с.15-16/.

Судом також встановлено, що 29 грудня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2 укладено договір застави рухомого майна №PLRMAN02004297 з метою забезпечення зобов'язань останнього за договором кредиту №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року. За умовами договору ОСОБА_2 передав банку у заставу рухоме майно - автомобіль Great Wall, модель Hover, рік випуску 2006, тип легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_1, що належав йому на праві власності, для забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним договором кредиту. В силу чого банк набув право в разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 15.9 договору застави, у разі звернення стягнення на предмет застави заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення /а.с. 137-141/.

Також судом встановлено, що 29 грудня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 укладено договір поруки №PLRMAN02004297/1 з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 за договором кредиту №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року. За умовами договору поруки ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати перед банком за невиконання зобов'язань ОСОБА_2 як солідарні боржники.

В п.9, п.11, п.12 договору поруки визначено, що у випадку невиконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором на протязі 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 0,15% відсотків за день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором. (а.с.17-18).

Відповідач ОСОБА_3 повідомлялась про необхідність виконати свої зобов'язання за договором поруки, укладеного для забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору, шляхом направлення 22 травня 2014 року відповідної вимоги /а.с.10-12/.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фі-нансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичаль-никові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

За нормами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, щомісячних платежів не здійснював, чим порушив права позивача, відповідач ОСОБА_3 також не виконала своїх зобов'язань перед Банком за договором поруки, укладеного з метою забезпечення зобов'язань за договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 05 червня 2014 року складає 21750,58 доларів США, в тому числі 10614,32 доларів США - заборгованість за кредитом, 6084,48 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5051,78 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором.

При цьому суд критично оцінив доводи відповідачів та їх представника про те, що заборгованість за договором кредиту вже стягнуто рішенням суду, дійшовши висновку, що судовими рішеннями, на які посилалися відповідачі в своїх запереченнях, лише було звернуто стягнення на предмети застави - автомобіль, який належав ОСОБА_2, з метою погашення заборгованості за договором кредиту №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року.

Однак колегія суддів з таким висновком районного суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції, не заперечується сторонами, що заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Даним судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 14327,41 доларів США за рахунок предметів застави. Звернуто стягнення на предмет застави а саме автомобіль Great Wall, модель Hover, рік випуску 2006, тип легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Вирішено питання про судові витрати.

Зі змісту вказаного рішення районного суду вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 14327,41 доларів США виникла станом на 05 серпня 2010 року за кредитним договором №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 12544,60 доларів США; заборгованості по процентах за користування кредитом - 902,91 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 137,29 доларів США; штраф в сумі 63,37 доларів США фіксованої частини та 679,24 долара США процентної складової.

Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2011 року ніким зі сторін не оскаржувалось, набрало у встановленому порядку законної сили та є чинним на час вирішення даного спору /т. 1 а. с. 105-106; т. 2 а.с. 30- 31/.

Таким чином, вимоги Банку щодо стягнення заборгованості за укладеним кредитним договором №PLRMAN02004297 від 29 грудня 2006 року були задоволені.

В зв'язку з тим, що вищевказане рішення суду на даний час у встановленому законом порядку боржником не виконано, Банк має право на отримання сум передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Саме такі роз'яснення викладені в абзаці 2 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи, суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів.

Позовні вимоги про стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялися, в той же час заявлені позовні вимоги ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" за вищенаведених обставин, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. п. 3, 4, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2015 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: