Вирок № 54325661, 14.12.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

14.12.2015

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7748/15-к

Провадження № 1-кп/361/479/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» грудня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого: судді - Пошкурлат О.М.,

при секретарі - Німчук О.В.,

за участю прокурора - Гладиш Т.С.,

захисника - ОСОБА_1,

законного представника - ОСОБА_2,

соціального представника - ОСОБА_3,

представника СКП в справах дітей - Білика Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари кримінальне провадження № 12015110130002429, по обвинуваченню:

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Семиполки, Броварського району, Київської області, громадянина України, учня Броварської районної вечірньої школи, не одруженого, офіційно не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.05.2015, близько 14 год. неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 переслідуючи корисливий мотив та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, таємно викрав планшет «Леново А3000», що належить ОСОБА_6, вартістю 3400 грн., який на момент викрадення знаходився на дивані в одній з кімнат квартири, заподіявши у такий спосіб потерпілій майнової шкоди у вказаному розмірі.

03.07.2015, близько 23-35 год., ОСОБА_5, перебуваючи поблизу будинку №11, що по вул.. М.Лагунової, м. Бровари, діючи умисно та з корисливих мотивів повторно незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1, що був запаркований біля вказаного будинку та належить ОСОБА_7, вартістю на момент викрадення 23321,10 грн., заподіявши потерпілому у такий спосіб майнової шкоди у вказаному розмірі.

11.07.2015, близько 19 год., ОСОБА_5, перебуваючи на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 діючи умисно та з корисливих мотивів, повторно, відкрито викрав у ОСОБА_8 золотий хрестик, вагою 1,23 г, вартістю 1273,05 грн., та золоті сережки загальною вагою 1,8 г, вартістю 1863 грн., заподіявши останній у такий спосіб майнової шкоди в сумі 3136,05 грн.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав, покаявся у вчиненому та суду показав, що 18 травня 2015 року, близько 14 год. познайомився на одній з вулиць м. Бровари з хлопцем, віком, приблизно 12 років. Останній запросив його до квартирі в якій мешкав. Перебуваючи в останній та скориставшись тим, що хлопчик вийшов до іншої кімнати таємно викрав планшет «Леново», який лежав на дивані, після чого вийшов з квартири. В подальшому викрадене продав в районі м. Лісова, що в м. Києві.

03 липня 2015 року у пізній вечірній час він перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_7 Коли останній ліг спати він витягнув з кишені його піджака ключі від автомобіля ВАЗ з метою заволодіння останнім, щоб покататися. Вийшовши на вулицю та підійшовши до автомобіля ВАЗ, що знаходився на стоянці по вул.. М.Лагунової, м. Бровари, сів за кермо останнього та намагався у такому запустити двигун. Оскільки це йому не вдалося попросив незнайомих хлопців, щоб вони штовхнули автомобіль. Запустивши у такий спосіб двигун він покатався вулицями м. Бровари, а в подальшому залишив автомобіль на одній з вулиць м. Бровари.

11 липня 2015 року, близько 19 год., прогулюючись вул.. Черняховського, що в м. Бровари, побачив дівчину, яка плакали. Намагаючись таку заспокоїти завів її на другий поверх будинку, що по вул.. Черняховського, 17, де попросив зняти та віддати йому золоті сережки, щоб їх роздивитися. В подальшому, за допомогою запальнички, перепалив мотузку, на якій знаходився золотий хрестик, та забрав золоті прикраси. Викрадене здав до ломбарду, що в районі м. Лісова, м. Києва.

На підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За наведених обставин суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України, кваліфіковані вірно.

За таких обставин ОСОБА_5 своїми діями вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна; ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим повторно; ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обгрунтуванні та індивідуалізації покарання.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати як обставину, що пом'якшує покарання за скоєне ОСОБА_5 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, а ні органом досудового розслідування, а ні судом, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, соціальне становище, те, що він раніше не засуджений, не перебуває на профілактичному обліку у лікаря нарколога та психіатра, негативну характеристику за місцем проживання, а також думку потерпілого ОСОБА_7, викладену ним у заяві, згідно якої такий просять призначити обвинуваченому покарання згідно закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 після вчиненого злочину, його щире каяття, наслідки суспільно - небезпечного діяння, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним правопорушень буде призначити покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням його від відбування покарання та встановленням іспитового терміну, передбаченого ст. 75 КК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати складаються із сум, що мають бути видані експертам, спеціалістам, із сум, витрачених на дослідження речових доказів. Судові витрати покладаються на засуджених, а в разі неможливості - з їх законних представників.

Цивільні позови - не заявлялися.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

В силу ст.. 70 КК України, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.

У відповідності до ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного йому покарання, встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо протягом встановленого строку він не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, які суд покладає на засудженого, після набрання вироком законної сили.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню, що перебувають на зберіганні потерпілого ОСОБА_7: автомобіль марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1, - залишити в його законному володінні, користуванні та розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_5, а в разі неможливості - з його законного представника ОСОБА_2 в користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області для проведення судової авто товарознавчої експертизи № 5-04/62 від 17.07.2015 - 368,28 грн., на проведення судово-товарознавчої експертизи №5-05/396 від 01.10.2015 - 184,14 грн., а всього 552,42 грн. (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298).

Цивільні позови - не заявлялися.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.

Головуючий: суддя О. М. Пошкурлат