Рішення № 54325558, 14.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1313/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2377/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Проскурніцького П.І., Горейко М.Д.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю ОСОБА_2 та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 18 вересня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

16.03.2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у звязку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобовязань по кредитному договору №1403 pv3-07, укладеного між сторонами 09.08.2007 року на суму 25000 доларів США, зі сплатою 16% на рік на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення 09.08.2017 року, утворилась заборгованість, яка станом на 15.04.2015 року становила 2 376 814,06 грн., з яких 23 579,20 доларів США (540 590,88 грн.) заборгованості за кредитом, 12 695,73 дол. США (291 069,93 грн.) заборгованості по процентах за користування кредитом та 1 545 153,25 грн. пені.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 у добровільному порядку не виконує зобовязання за договором кредиту, та не виконує судовий наказ про стягнення заборгованості, просили звернути стягнення на житловий будинок №21-б по вул. Кийданецькій в м. Коломиї, переданий в іпотеку банку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за договором від 09.08.2007 року, укладеним з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» для забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту, та виселити відповідачів з будинку.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18 вересня 2015 року позовну заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення в частині позовних вимог про виселення залишено без розгляду.

Позовні вимого про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3, на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 1403 pv3-07 від 09.08.2007 року в загальній сумі в еквіваленті до національної валюти 2 376 814 (два мільйони триста сімдесят шість тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 06 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 192,3 м. кв. (житловою площею 121,7 м. кв.), що розташований по вул. Кийданецька, 21-б у м. Коломиї та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Способом реалізації предмету іпотеки визначено - реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відстрочено виконання рішення про звернення стягнення на нерухоме майно до моменту скасування мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3166,80 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, зокрема прийняття заяви про уточнення позовних вимог, а фактично, зміну позовних вимог без сплати судового збору, та за підписом представника банку, який згідно виданої йому довіреності не уповноважений був подавати заяву про зміну позовних вимог.

У рішенні суду не вказана початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації відповідно до ст.39 ЗУ «Про іпотеку».

Судом не досліджені обставини щодо суми заборгованості, та не враховано того, що вказана позивачем в уточненій позовній заяві сума боргу включає і суму заборгованості, яка вже стягнута судовим наказом від 11.09.2015 року.

Не дав оцінки суд і тому, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 01.09.2015 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до нього та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за цим же договором кредиту.

При цьому судом не враховано розяснень, даних у п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» про те, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_2 вказує на те, що позивачем пропущена позовна давність щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів, звернувшись 09.09.2009 року до суду про видачу судового наказу.

Апелянт зазначає, що перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязань, у даному випадку 09.09.2009 року.

Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2007 року між ТзОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 була укладена кредитна угода №1403 pv3-07 на суму 25000 доларів США, зі сплатою 16% на рік на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення 09.08.2017 року.

Для забезпечення виконання кредитних зобовязань 09.08.2007 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ТзОВ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір іпотеки, предметом якого був будинок №21-б по вул. Кийданецькій в м. Коломиї.

Встановлено, що ОСОБА_3 належним чином не виконувала умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у звязку з чим станом на 15.04.2015 року утворилась заборгованість на суму 2 376 814,06 грн., з яких 23 579,20 доларів США (540 590,88 грн.) заборгованості за кредитом, 12 695,73 дол. США (291 069,93 грн.) заборгованості по процентах за користування кредитом та 1 545 153,25 грн. пені.(а.с.27-32)

Зазначений розрахунок проведений з врахуванням часткового повернення заборгованості за судовим наказом Коломийського міськрайонного суду від 11 вересня 2009 року.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі на пропуск позивачем позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки як було зазначено вище, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апелянта про наявність іншої справи за позовом банку про стягнення заборгованості за договором кредиту, як підстави для залишення позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки без розгляду, оскільки провадження у справі про стягнення заборгованості відкрито лише 01.09.2015 року і рішення у справі не ухвалено.

Разом з тим, судом першої інстанції у резолютивній частині рішення не зазначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Враховуючи вищенаведене, а також передбачену умовами договору іпотеки домовленість сторін щодо загальної вартості предмета іпотеки в сумі 90 000 доларів США, чого сторони не заперечили в засіданні суду апеляційної інстанції, рішення суду в частині визначення початкової ціни, а саме: за ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, визначивши початкову ціну предмета іпотеки 2 147 400 грн.(два мільйони сто сорок сім тисяч чотириста грн.), що за офіційним курсом долара США на день ухвалення рішення суду становить 90000 (девяносто тисяч) доларів США.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 18 вересня 2015 року в частині визначення початкової ціни, а саме: за ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Провести реалізацію майна шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною 2 147 400 грн.(два мільйони сто сорок сім тисяч чотириста грн.), що за офіційним курсом долара США становить 90000 (девяносто тисяч) доларів США.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави 535,92 грн. судового збору із зарахуванням на рахунок УДКСУ у м. Івано-Франківську:

Код ЄДРПОУ отримувача37952250;

Банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області;

Код банку отримувача (МФО) 836014;

Рахунок отримувача 31212206780002;

Код класифікації доходів бюджету 22030001

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

ОСОБА_4

ОСОБА_5