Ухвала суду № 54325278, 02.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/6391/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2438/К/15 Дехта Р.В.

Категорія - 26 (I) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

судді: Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.,

при секретарі: Масловій К.В.

за участі: представника відповідача Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - Літовченко Тетяни Миколаївни,

представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ПАТ «Кривбасзалізрудком»), в якому просив стягнути з відповідача, відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, - 701568 грн. моральної шкоди, у зв'язку з отриманим позивачем професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.

Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_6 7 500 грн. моральної шкоди та на користь держави судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду змінити та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 701568 грн. посилаючись на те, судом при ухваленні рішення не враховано істотні обставини справи, розмір стягнутої моральної шкоди необґрунтовано занижений.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач у період часу з 11.1980 року по 01.08.1995 року працював підземним на ш. "Саксагань" РУ ім. Дзержинського В/О "Кривбасруда", яка не є правонаступником вказаного підприємства, отже воно не може відповідати за шкоду, яка могла бути заподіяна іншим підприємством.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4, в тому числі з 11.1980 року по 01.08.1995 року працював на різноманітних посадах в підземних умовах Шахти «Саксагань» ВО «Кривбасруда» - понад 14 років.

З 01.08.1995 року по 21.06.2013 року позивач працював на різноманітних роботах, в тому числі в підземних умовах на підприємствах, що не є правонаступниками відповідача.

Як убачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01 квітня 2014 року, причиною професійного захворювання ОСОБА_4 є профмаршрут 11.1980 - 02.1981, 06.1990 - 03.1991, 03.1993 - 12.1993 - Шахта «Саксагань» ВО «Кривбасруда» підземний гірничий майстер, 02.1981 - 06.1990 - Шахта «Саксагань» ВО «Кривбасруда», підземний заступника начальника, начальник дільниці, 03.1991 - 12.1991 Шахта «Саксагань» ВО «Кривбасруда», підземний машиніст скреперної лебідки, 12.1991 - 03.1993, 12.1993 - Шахта «Саксагань» ВО «Кривбасруда, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування.

У п.16 Акту убачається що професійне захворювання виникло у позивача у зв'язку із роботою в підземних умовах. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди.

У Пункті 19 акту зазначено, що враховуючи роботу ОСОБА_4 впродовж 32 років в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання, встановити неможливо.

Висновком МСЕК від 24 липня 2014 року позивачу встановлено первинно втрата працездатності 60 %, Переогляд призначено - безстроково.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01 квітня 2014 року встановлена причина зазначеного професійного захворювання-робота позивача в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Суд, частково задовольняючи позов, виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_4 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01 квітня 2014 року (а.с.23-26) причиною професійного захворювання позивача встановлено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Не можуть бути підставою для зміни рішення суду та збільшення розміру стягнутої моральної шкоди доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що судом не враховано істотні обставини справи, розмір стягнутої моральної шкоди необґрунтовано занижений з огляду на наступне.

Відповідно до роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Суд першої інстанції беручи до уваги проміжок часу роботи позивача на підприємстві відповідача - за період 11.1980 року по 01.08.1995 року в підземних умовах, з урахуванням загального стажу роботи 32 роки 1 місяць, з урахуванням відсотку втрати професійної працездатності ОСОБА_4, який згідно висновку МСЕК становить 60 %, встановлено групу інвалідності, з урахуванням конкретних обставин по справі, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, вірно встановив розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що позивач у період часу з 11.1980 року по 01.08.1995 року працював підземним на ш. "Саксагань" РУ ім. Дзержинського В/О "Кривбасруда", яка не є правонаступником вказаного підприємства, отже воно не може відповідати за шкоду, яка могла бути заподіяна іншим підприємством колегія суддів не може прийняти до уваги з огляду на наступне.

Наказом міністерства промислової політики України від 29.06.1998 року № 263 на базі Державного виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було створено «Криворізький державний залізорудний комбінат», який з липня 1999 року, згідно наказу міністерства промислової політики України від 12.07.1999 року № 248, перетворено у дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Укррудпром», яке з липня 2001 року, згідно наказу державного комітету промислової політики України та Фонду державного майна України № 66 від 19.02.2001 року та № 245 від 19.02.2001, перетворено у відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», яке з 04.04.2011 року було перейменовано на публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».

Отже, саме ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», (до складу якого входили інші структурні одиниці (у тому числі шахта імені «Саксагань») - відособлені підрозділи, які не були самостійними юридичними особами).

Тому, ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (як правонаступник) відповідає за шкоду завдану здоров'ю усім працівникам, які працювали у структурних одиницях (у тому числі у шахтах) - відособлених підрозділах Державного виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», тобто саме ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (як правонаступник) повинно відшкодувати вищевказаним працівникам моральну шкоду, заподіяну ушкодженням їх здоров'я.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: