Ухвала суду № 54323077, 10.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року м. Київ К/800/35156/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року стягнуто з Десятого воєнізованого гірничорятувального загону на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області 234304,30 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року.

18 квітня 2014 року Десятий воєнізований гірничорятувальний загін (заявник) звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання зазначеної постанови суду до 31 грудня 2014 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, заяву Десятого воєнізованого гірничорятувального загону задоволено частково.

Відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу - до 01 листопада 2014 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року стягнуто з Десятого воєнізованого гірничорятувального загону на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області 234304,30 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву про розстрочку виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року зазначив, що непогашення суми боргу відбулося з незалежних від позивача причин, що дійсно перешкоджає виконати судове рішення, а тому прийшов до висновку про відстрочення виконання рішення суду від 31 березня 2014року до 01 листопада 2014 року.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

З матеріалів справи вбачається, що Десятий воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання зазначеної постанови суду до 31 грудня 2014 року, посилаючись на те, що непогашення суми боргу відбулося з незалежних від нього причин, що перешкоджає виконати судове рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, відстрочивши виконання постанови суду від 31 березня 2014року у справі № 805/3215/14 строком до 01 листопада 2014 року, оскільки зі змісту копії листа Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області від 25 квітня 2014 року № 09.2-08/505-4506, наявного у матеріалах справи вбачається, що платіжне доручення на відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій в сумі 100000,00 грн. не виконане з причин відсутності фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: