Ухвала суду № 54320764, 01.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/174/15 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/783/4124/15 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2015 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 239, 37 гривень. Вирішено питання стягнення судових витрат.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_3 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що районний суд безпідставно не врахував надані оригінали квитанцій проплати коштів за 2011 рік, тобто під час дії договору. Звертає увагу, що суд зобов'язаний був з'ясувати, чи дійсно вказані квитанції стосуються предмету спору та чи враховані вони позивачем при пред'явленні позову, коли саме виникла заборгованість та чи не пропущено позивачем строку позовної давності. Вказує, що суд позбавив сторону можливості довести звої заперечення щодо позову та представити докази про те, що у відповідача немає боргу по даному кредитному договору.

Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2015 року скасувати та постановити нове, яким в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник апелянта ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Районним судом встановлено, що 14.03.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір, що зокрема підтверджено анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 14.03.2011 року. Тим самим відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг ", "Правилами користування платіжною карткою " та "Тарифами банку ", складає кредитний договір. Підписання вказаного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг.

На підставі договору кредиту відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 5993,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою» банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на офіційному сайті банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» районний суд виходив з того, що свої вимоги за договором відповідачка не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у загальному розмірі 10 239, 37 грн., з яких 6 984,70 грн. - заборгованість за кредитом, 2190,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 100,00 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом, а також штрафи в розмірі 500,00 грн. - фіксована частина та 463,78 грн. - процентна складова.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції.

Згідно п. 1.1.7.12 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін на проінформує іншу сторону про припинення дії договору. Він автоматично лонгується на той самий строк.

Доводи апелянта щодо спливу строку дії зобов'язання 14.05.2012р. та завершення договірних зобов'язань сторін не заслуговують на увагу оскільки відповідачем не подана заява про припинення дії договору відповідно о порядку п.1.1.7.12. вищезазначених умов.

Окрім того ці покликання спростовуються матеріалами справи а саме випискою по картковому рахунку з якої вбачається здійснення відповідачем розхідних та прихідних операцій за карткою після 14.03.2012року та отримання нової картки з відємним рахунком (-5993.00 грн.)

Доводи апеляційної скарги проте що заборгованість за зазначеним договором відсутня колегія суддів вважає як такі, що належним чином не підтверджені і спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу.

Апеляційний суд надавав можливість надати докази щодо сплати заборгованості, однак представник апелянта не надала.

За договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашенні кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінченні строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Вищенаведена правова позиція наведена також в Постанові Верховного Суду України № 6-127цс14 від 22 жовтня 2014 року, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані сторонами під час апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні, оскільки таке ухвалене у відповідності до вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська