Вирок № 5431774, 03.06.2009, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 1-34

13.05.2009 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 червня 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Кузьмінця О.М.

при секретарі Островерхій Т.С.,

за участю прокурора Омелянчука А.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого головним інженером сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТз ОВ) ім. Ватутіна Ковельського району, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

підсудний ОСОБА_2 20.03.2009 р. біля 19 год.40 хв. в селі Солов’ї Старовижівського району порушив правила безпеки руху та експлуатації транспорту , а саме вимоги пунктів 2.3 „а”, „б”, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що він виїхав на автомобілі „ЗІЛ – 45021” р.н. знак НОМЕР_1, який був технічно несправний, а при керуванні автомобілем в населеному пункті не уважно стежив за дорожньою обстановкою і в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечну швидкість та при виявленні небезпеки для руху, яку спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу чи безпечного об’їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд автомобілем на лежачого на проїзній частині дороги Лабнюка Анатолія Григоровича, чим спричинив йому смерть.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність в пред’явленому звинуваченні визнав повністю і пояснив, що 20.03.2009 року біля 20 години він керував вантажним автомобілем марки „ЗІЛ-45021” р.н.3 АС 4245 А.А. в селі Солов’ї. Автомобіль належить СТ з ОВ ім.Ватутіна і знаходився в технічно несправному стані, а саме непрацювала гальмівна система.

Також пояснив, що причиною наїзду автомобілем на ОСОБА_3 стало те, що він в умовах недостатньої видимості побачив його лежачого на дорозі приблизно за 10-15 метрів в напрямку руху автомобіля, а тому не зміг своєчасно зупинити автомобіль, або об’їхати перешкоду, бо була несправна гальмівна система.

Винність підсудного в пред’явленому звинуваченні, крім повного визнання ним своєї винуватості, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_1 встановлено, що 20.03.2009 року біля 20 години на дорозі неподалік її житлового будинку односельчани виявили лежачого на проїзній частині її чоловіка ОСОБА_3, який був мертвий.

-2-

Свідок ОСОБА_4 показав, що 20.03.2009 року біля 20 години він та інші громадяни, які знаходилися в маршрутному автобусі, не доїжджаючи до приміщення магазину в селі Солов’ї виявили на проїзній частині дороги труп ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та потерпіла пояснили, що приблизно біля 20 години 20.03.2009 року в селі Солов’ї знаходився підсудний ОСОБА_2 і керував вантажним автомобілем марки „ЗІЛ -45021”.

З протоколу огляду місця події від 20.03.2009 р. (а.с.3-13) вбачається, що труп ОСОБА_3 знаходився на проїзній частині дороги в селі Солов’ї по вул. Жовтневій неподалік магазину і біля нього виявлений гальмівний слід спарених коліс автомобіля та уламки дзеркала, а з протоколу огляду автомобіля НОМЕР_2, яким керував підсудний, виявлено, що дзеркало заднього виду в лівому корпусі розбите і там знаходиться частина його уламків.

З наведеного можна зробити висновок, що наїзд на потерпілого був вчинений саме автомобілем НОМЕР_3, чого не заперечує і сам підсудний.

Порушення підсудним правил дорожнього руху підтверджується висновком авто технічної експертизи від 22.04.2009 р., з якої вбачається, що на момент огляду автомобіля, його гальмівна система знаходилася в неробочому стані та була технічно несправна із-за перетискання гальмівного резинового шланга переднього колеса та не провертання розтискного важеля кулака заднього правого колеса і що ці несправності виникли до ДТП і вони могли бути виявлені водієм перед виїздом, а отже йому заборонялася експлуатація технічно несправного автомобіля.

З висновку судової автотехнічної експертизи від 28.04.2009 р. (а.с.75-79) також вбачається, що в згаданій дорожній ситуації, тобто коли загинув потерпілий, водій технічно несправного автомобіля ЗІЛ -45021 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на лежачого на його смузі руху ОСОБА_3 шляхом застосування екстерного гальмування з моменту можливого об’єктивного виявлення останнього на проїзній частині дороги, оскільки величина зупиночного шляху технічно несправного автомобіля ЗІЛ -45021 менша ніж була величина віддалення автомобіля в момент можливого виявлення лежачого на дорозі пішохода до місця події, яка становить 54-77 метрів.

Таким чином підтверджується, що підсудний ОСОБА_2, керуючи технічно несправним автомобілем, що є порушенням п. 2,3 „а” ПДР України, неуважно стежив і не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля або безпечного об’їзду перешкоди, чим порушив вимоги п.п. 2.3 „б”, 12.1,12.3 ПДР України, внаслідок чого допустив наїзд автомобілем на лежачого на дорозі ОСОБА_3

З висновку судово-медичної експертизи (а.с.56-59) від 23.04.2009 р. вбачається, що на тілі трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми і перелому кісток справа черепа та забою головного мозку, від яких настала його смерть і що отримання цих та інших тілесних ушкоджень у вигляді перелому нижньої щелепи, ран і саден голови та обличчя можливе внаслідок наїзду з послідуючим переїздом голови транспортним засобом та що потерпілий під час первинного контакту з травмуючим засобом знаходився в лежачому положенні на спині, лівим боком до колеса автомобіля, що узгоджується з обставинами даної дорожньо- транспортної пригоди.

Суд також вважає, що порушення підсудним вимог пунктів 2.3 „а”,”б”, 12.1,12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті потерпілого, оскільки їх порушення створило реальну можливість його загибелі.

Таким чином приведені докази в їх сукупності повністю підтверджують винність підсудного в порушенні правил безпеки руху і експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілого, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України.

-3-

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує, що вчинив злочин, який відноситься до тяжких.

Поряд з цим суд враховує і те, що цей злочин підсудний вчинив з необережності і щиро розкаявся у його вчиненні, добровільно повністю відшкодував матеріальну шкоду, заподіяну злочином, а також те, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні одну малолітню дитину, позитивно характеризується по місцю праці та проживання і вважає, що для його виправлення слід призначити покарання в межах санкції Закону, за яким притягається до кримінальної відповідальності, з застосуванням ст.75 КК України.

Заявлений потерпілою позов про стягнення з підсудного моральної шкоди в сумі 30 тис. гривень на підставі ст. 1167 ЦК України підлягає задоволенню частково в сумі 25 тис. грн. При цьому розмір шкоди, яка підлягає стягненню, суд визначає з врахуванням глибини душевних страждань потерпілої та інших негативних для неї життєвих наслідків, у зв’язку з втратою чоловіка, а також з урахуванням ступеня вини підсудного.

Речові докази у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України підлягають: автомобіль – повернення його власнику, уламки дзеркала – знищенню, компактдиск - - зберіганню в справі.

Судові витрати, пов’язані з проведенням авто технічної експертизи в сумі 486 грн.78 коп., у відповідності до ст. 93 КПК України слід стягнути з підсудного в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 4(чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням при умові, що він протягом 2-х років не вчинить нового злочину і протягом іспитового строку не буде виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та буде повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 25 ( двадцять п’ять) тисяч гривень.

Речові докази – автомобіль ЗІЛ 45021 р.н. знак АС 42450 АА, який знаходиться на зберіганні в СТзОВ ім.Ватутіна повернути цьому сільськогосподарському підприємству, уламки дзеркала, які зберігаються в Старовижівському РВ УМВС України у Волинській області знищити, а компактдиск залишити на зберігання в справі.

Судові витрати в сумі 486 грн. 78 коп. стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області на рахунок 35228002000932 в УДК у Волинській обл.., МФО 803014, ідент.код 25574908.

Запобіжний захід на час вступу вироку в законну силу засудженому залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ О.М.КУЗЬМІНЕЦЬ