Ухвала суду № 54313571, 14.12.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 234/13321/15-к

Номер провадження 1-кп/623/308/2015

У Х В А Л А

іменем України

14 грудня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурорів Панченка В.М., Говорущаки О.М.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню № 42015000000000186 від 18.02.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився 6 квітня 1977 року у місті Макіївці Донецької області, українець, одружений, громадянин України, до 15 квітня 2015 року працюючий на посаді прокурора міста Краматорська Донецької області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого.

ОСОБА_2, який народився 28 квітня 1979 року у місті Донецьку, українець, громадянин України, одружений, до 15 квітня 2015 року працюючий на посаді заступника прокурора міста Краматорська Донецької області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого.

ОСОБА_3, який народився 16 березня 1983 року у місті Краматорську Донецької області, українець, громадянин України, колишній начальник сектору ДСБЕЗ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_6 з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою із залишенням розміру застави у сумі 2500 мінімальних заробітних плат.

Одночасно до суду із клопотання про зміну запобіжного заходу звернувся обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_4

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, мотивувавши це тим, що на їх думку відсутні наявні докази вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, щодо якого йому предявлено обвинувачення, а також відсутні ризики, що він буде будь-яким

чином перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватись від суду. Прохали змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід на не повязаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 посилався на розсуд суду.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначав, що у провадженні суду перебувають матеріали досудового розслідування № 42015000000000186 від 18.02.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів обвинувального акту та реєстру досудового розслідування ОСОБА_1, займаючи посаду прокурора міста Краматорська Донецької області, використовуючи своє службове становище, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у період часу з листопада 2014 по квітень 2015 року вимагав та одержав від ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 для себе та третьої особи -ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 83 400,00 грн. і 1400,00 доларів США (34 720,00 грн) за не проведення безпідставних протиправних перевірок діяльності вищевказаних осіб на відповідність вимогам законодавства, тобто вимагав та одержав, як службова особа, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

18 серпня 2015 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні направлено до Краматорського міського суду Донецької області для судового розгляду.

7 вересня 2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільний і кримінальних справ розглянувши клопотання військової прокуратури сил антитерористичної операції визначив підсудність вказаного кримінального провадження за Ізюмським міськрайонним судом Харківської області.

6 квітня 2015 року ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

7 квітня 2015 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

9 квітня 2015 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.

3 червня та 31 липня 2015 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області продовжено строк дії запобіжного заходу тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 до 4-х місяців та відповідно до 5-ти місяців, а саме до 1 вересня 2015 року.

25 серпня 2015 року суддею Краматорського міського суду Донецької області під час підготовчого судового засідання продовжено строк дії запобіжного заходу тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, а саме до 23 жовтня 2015 року.

19 жовтня 2015 року суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області під час підготовчого судового засідання продовжено строк дії запобіжного заходу тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, а саме до 17 грудня 2015 року.

Крім того, згідно ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2015 року ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 9 квітня 2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування застави у розмірі 2500 мінімальних заробітних плат залишено без змін.

Відтак у ході вказаних судових засідань судами встановлено та перевірено наданими

стороною обвинувачення доказами наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого злочину та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Разом з цим, ураховуючи, що на даний час здобуті докази судом не перевірені у ході судового розгляду даного кримінального провадження, свідки, обвинувачений у залі суду не допитані, а тому у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що установлені та перевірені належними і допустимими доказами ризики не змінились по даний час.

Зокрема на території Донецької області продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької області, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України.

ОСОБА_1 народився, проживав та працював до 2007 року у м. Макіївці Донецької області, у тому числі на посаді заступника прокурора Совєтського району м. Макіївка. До квітня 2014 року ОСОБА_1 обіймав різні посади у прокуратурі Донецького області.

Також діти ОСОБА_1 мають житло за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Куйбишева, 64, де останній зареєстрований та протягом вищевказаного періоду проживання здобув тісні звязки з працівниками прокуратури та громадянами, які залишилися на непідконтрольній Україні території, а відтак перебуваючи не в місцях позбавлення волі зможе виїхати за місцем своєї реєстрації, де протягом тривалого часу проживати.

Враховуючи, що м. Макіївка Донецької області на даний час перебуває на непідконтрольній Україні території, на яку ОСОБА_1 має можливість потрапити, оминувши пункти перетину лінії протистояння, у правоохоронних органів України не буде можливості затримати ОСОБА_1 та як наслідок притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від правоохоронних органів та суду.

Згідно інформування обєднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 6, 26 травня та 6 грудня 2015 вих. №50/541, 50/723 та 20/3624 відповідно до якого, у разі зміни громадянину ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, останній залишить контрольовану територію України та виїде до м. Макіївки Донецької області з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені обставини свідчать про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду.

Також, ОСОБА_1 перебуваючи не в місцях попереднього увязнення, використовуючи здобуті за тривалий час обіймання керівних посад в органах прокуратури Донецької області суспільні звязки, серед посадових осіб контролюючих та правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, як міста Краматорська так і загалом Донецької області, намагається вплинути через них на показання свідків та обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Більш того, на даний час в прокуратурі міста Краматорська Донецької області продовжують проходити службу колишні підпорядковані працівники ОСОБА_1, які також, враховуючи тісні відносини з останнім, у разі безпосередньої зустрічі та відновлення з ним взаємовідносин, усвідомивши безкарність та можливість уникнення кримінальної відповідальності обвинуваченим можуть використати своє службове становище для впливу на свідків, експертів чи обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Вищевикладене, в тому числі підтверджується інформуванням обєднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 6 грудня 2015 вих. 20/3624.

Наведені обставини свідчать про наявність ризиків передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідка, обвинуваченого, у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Санкція ст. 368 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

У звязку із викладеним, у суду є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обєктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинувачених ОСОБА_1 іншого більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, так як жоден з них не зможе запобігти наведеним ризикам.

Що стосується доводів захисника та обвинуваченого щодо відсутності доказів вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також відсутність ризиків, що він буде будь яким чином перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватись від органів досудового розслідування і суду, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що нічим не підтверджуються.

Згідно ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Крім того, відповідно до повідомлення ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 6 грудня 2015 року інформації викладена у ньому отримана в результаті проведення оперативних та контррозвідувальних заходів, тобто у порядку Законів України «Про оперативно розшукову діяльність» та «Контррозвідувальну діяльність».

Згідно положень ч.2 ст.99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимогЗакону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Враховуючи, що інформація викладена в повідомленні ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 6 грудня 2015 року отримана в порядку вказаних Законів України, а сторона захисту не навела жодних доводів про порушення вимог законів при отриманні вказаної інформації, відсутні підстави вважати його неналежним.

Також, викладена інформація у вказаному повідомленні послідовно підтверджує повідомлення СБ України від 6 та 26 травня 2015 року, а тому всі три повідомлення свідчать та підтверджують наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, а не констатують обставини вчиненого обвинуваченими злочину та не використовуються для доведення їх вини, що свідчить про відсутність підстав вважати його недопустимим.

У звязку із викладеним, думка сторони захисту щодо неможливості дослідження судом повідомлення ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 6 грудня 2015 року під час розгляду вказаного клопотання не обґрунтована та не доведена.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, виконував обовязки керівника органу прокуратури міста Краматорська Донецької області, вчинене ним кримінальне правопорушення набуло резонансу в суспільстві, створило негативне враження безкарності та хабарництва у системі органів прокуратури України, а також приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які свідчать про їх прагнення переховуватись від суду, впливати на свідків та іншого обвинуваченого, необхідно залишити ОСОБА_1 розмір застави 2500 мінімальних заробітних плат і визначити необхідність виконання ним наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не

відлучатися із м. Краматорська без дозволу прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Керуючись вимогами статей 2, 10, 131, 132, 176-178, 183, 184, 197, 199 331, 395 КПК України, ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на більш мякий ніж тримання під вартою залишити без задоволення.

Клопотання прокурора - заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 строком на 60 днів, тобто до 11 лютого 2016 року в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27.

На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України визначену суму застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 2500 (дві тисячі пятсот) мінімальних заробітних плат, що складає 3 045 000 (три мільйони сорок пять тисяч) гривень залишити без змін, яка може бути внесена як самим обвинуваченими так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок депозитний рахунок: р/р № 37318008000164 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 234/13321/15-к.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення за застави ОСОБА_1 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого такі обовязки:

1) не відлучатись із м. Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

3) носити електронний засіб контролю;

4) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Розяснити обвинуваченим ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобовязань. У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок

внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у звязку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважаються таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурору негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Харківську установу виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала не є кінцевим рішенням суду по справі, розясненню в порядку ст.380 КПК України не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Суддя М.О. Гуренко