Постанова № 54312001, 14.12.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/228/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 Р. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бондарчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіровограда апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який одружений, працює за окремими трудовими угодами, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., -

в с т а н о в и в:

Оскарженою постановою судді Загику В.Д. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Згідно постанови, 04.09.2015 року о 06 год. 25 хв., ОСОБА_3 на 702 км автодороги Стрий-Кіровоград-Знамянка, керував транспортним засобом АЗЛК 2140, номерний знак 47488ОН, з явними ознаками алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей); від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного спяніння відмовився у присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді районного суду та закрити провадження у справі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначив, що було порушено його право на захист, оскільки не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи на підставі його заяви; не вівся протокол судового засідання та для прийняття рішення до нарадчої кімнати не видалявся.

Крім того, автомобілем він керував без явних ознак алкогольного спяніння, так як спиртні напої він взагалі не вживає; продути алкотестер інспектор ДАІ йому не пропонував; письмові пояснення свідків, які не були присутні на місці події, суперечать фактичним обставинам справи; транспортний засіб його не затримувався і не вилучався, а підпис в протоколі він поставив про факт його зупинення працівником ДАІ. Взагалі, обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях свідків суперечать фактичним, дійсним обставинам події.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, так як попередню його апеляційну скаргу безпідставно було повернуто у звязку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно ст. 294 ч. 2 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда винесено 16.10.2015 року в присутності правопорушника. Апеляційну скаргу на адресу суду першої інстанції ОСОБА_3 направлено 26.10.2015 року поштовим повідомленням, тобто у встановлені законом строки. Проте, постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 05.11.2015 року дану скаргу повернуто порушнику у звязку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення судді районного суду, що є необґрунтованим.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін, виходячи з таких підстав.

Відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно п.п. 4.2, 5.4 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України №77 від 26 лютого 2009 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП наявність пояснень свідків є обов'язковою у кількості двох.

За умовами пунктів 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 04.09.2015 року о 06 год. 25 хв., ОСОБА_3 на 702 км автодороги Стрий-Кіровоград-Знамянка, керував транспортним засобом АЗЛК 2140, номерний знак 47488ОН, з явними ознаками алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей); від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного спяніння відмовився у присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України (а.с. 2).

Крім цього, в даному протоколі містяться пояснення правопорушника, згідно яких він вину визнав повністю, не заперечив вживання ним спиртних напоїв та вказав про те, що не буде керувати автомобілем, який загнав на роботу, на протязі доби. Вказаний протокол містить письмові власноручні підписи правопорушника.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи містять письмові пояснення громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно яких ОСОБА_3 не заперечував вживання ним алкогольних напоїв, від продуття алкотестеру та проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного спяніння відмовився в їх присутності (а.с. 3-4).

За таких обставин, вважаю, що суддею суду першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що письмові пояснення свідків, які не були присутні на місці події, суперечать фактичним обставинам справи; автомобілем він керував без явних ознак алкогольного; продути алкотестер інспектор ДАІ йому не пропонував; обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях свідків суперечать фактичним, дійсним обставинам події - є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Аргументи правопорушника про те, що транспортний засіб його не затримувався і не вилучався є безпідставними, так як в протоколі сам ОСОБА_3 вказав про те, що він «загнав його на роботу».

Посилання скаржника на те, що підпис в протоколі він поставив про факт його зупинення працівником ДАІ є не належними та апеляційний суд відносить до них критично, так як це є його позицією спрямована на ухилення від відповідальності.

Твердження ОСОБА_3 про те, що йому не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи на підставі його заяви є безпідставними, так як заяву про ознайомлення з матеріалами справи подана 16.10.2015 року о 12 год. 38 хв., а справа розглядалася того ж дня о 09 год. 40 хв.

Доводи апелянта про те, що не вівся протокол судового засідання та для прийняття рішення до нарадчої кімнати не видалявся є безпідставними, оскільки КУпАП не передбачає процедури ведення протоколу судового засідання при розгляді справ про адміністративне правопорушення, а також, за наслідком такого розгляду, для ухвалення рішення, видалення до нарадчої кімнати.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вищезазначені доводи апеляційної скарги є надуманими, оскільки на місці складання протоколу правопорушник вину визнавав, свідомо відмовлявся від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану алкогольного спяніння, а тому доводи апеляційної скарги надані з метою ухилення від адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, вважаю, що суддею суду першої інстанції всебічно, повно та обєктивно досліджено всі обставини справи та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34, 36 КУпАП, визначено стягнення, яке відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, його характеру, з врахуванням особи правопорушника, ступеню його вини, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 за ст. 130 ч. 1 КУпАП до адміністративної відповідальності, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2