Ухвала суду № 54311253, 11.12.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/8091/15-ц провадження № 2/361/3815/15

11.12.2015

У Х В А Л А

«11» грудня 2015 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» й товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору про іпотечний кредит й частково недійсним договору факторингу,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із зазначеним вище позовом, у якому просить: - визнати недійсним договір про іпотечний кредит від 06 вересня 2006 року № 894, укладений між ним та ЗАТ «АКПІБ» (правонаступник ПАТ «АКПІБ»); - визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладений між ПАТ «АКПІБ» й ТОВ «Кредитні ініціативи», в частині відступлення прав вимог до нього за договором про іпотечний кредит від 06 вересня 2006 року № 894.

Перевіривши матеріали за позовом, приходжу до наступного.

Як вбачається із доданої до позову копії договору про іпотечний кредит від 06 вересня 2006 року № 894, укладеного між ЗАТ «АКПІБ» й ОСОБА_1, за умовами цього правочину банк надав позичальнику кредит в сумі 82000 доларів США на умовах, передбачених цим договором. У перерахунку на національну валюту сума кредиту складає 414100 грн. 00 коп. станом на 06 вересня 2006 року. Кредит надано позичальнику на купівлю двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Виконання зобовязань позичальника за договором забезпечується: 1) іпотекою, предметом якої є нерухомість двокімнатна квартира АДРЕСА_2; 2) порукою ОСОБА_2

Відповідно до частини першої статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, - перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку предявлення кількох позовних вимог, повязаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

Пунктами 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3 передбачено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при обєднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи те, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем ПАТ «АКПІБ» на підставі договору про іпотечний кредит від 06 вересня 2006 року № 894, стосуються нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2, на яку не розповсюджується юрисдикція Броварського міськрайонного суду Київської області за територіальною підсудністю, то зазначений вище позов ОСОБА_1 не підсудний цьому суду першої інстанції. На спірні правовідносини розповсюджуються правила виключної підсудності.

З огляду на викладене, позов підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду відповідно до вимог статті 114 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 114, 121, 210 ЦПК України

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» й товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору про іпотечний кредит й частково недійсним договору факторингу - повернути позивачу для подання до належного суду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин