Рішення № 54306302, 11.12.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14535/15-ц

Провадження № 2/520/5982/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу

ОСОБА_3,

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.10.2015 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом, який надалі уточнив, до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про стягнення боргу, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти за договором позики від 19 жовтня 2012 року у розмірі 130000 доларів США, індекс інфляції у розмірі 98800 доларів США, та три відсотки річних за прострочення зобовязання у розмірі 8141 долар 92 цента США, в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ на день ухвалення рішення по справі, та судові витрати, посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов'язань.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 або його представник не зявились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, представник позивача надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд розгляд справи провести за її відсутності, у разі неявки відповідача у судове засідання постановити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Згідно з ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуюче те, що відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, та відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 19 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватний нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2262 (а.с.7-8).

За умовами договору позики від 19 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 передає у власність позичальника ОСОБА_2, грошові кошти у розмірі 1040000 гривень, що в грошовому еквіваленті зобовязання, згідно ст. 524 ЦК України, за домовленістю сторін, складає суму рівну 130000 доларів США, позичальник зобовязується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів, в порядку і строки, передбачені цим договором. Розпорядження позиченими грошовими коштами здійснюється позичальником особисто. Зазначену в договорі позику позичальник зобовязується повернути позикодавцю в термін до 19.10.2013 року в іноземній валюті. Якщо позичальник, своєчасно не поверне суму позики, він зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умоввідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч. 1 ст. 530 ЦК України,якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно зіст. 60 ЦПК України,кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

ОСОБА_1 виконав свої зобовязання щодо надання ОСОБА_2 грошових коштів.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимогст. 60 ЦПК України, суду не надано, тобто в обумовлений договором термін ОСОБА_2 грошові кошти не повернув.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 130000 доларів США, в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення суду.

При викладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 130000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.12.2015 року еквівалентно 3037881 гривня 47 копійок (130000*23,368319(1 долар США)=3037881,47).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) не є санкцією (неустойкою), а є способом захисту майнового права, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків від простроченої суми підлягають задоволенню. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три відсотки річних за користування грошовими коштами за період з 20.10.2013 року по 20.11.2015 року у розмірі 8141 долар 92 цента США, що за курсом НБУ станом на 11.12.2015 року еквівалентно 190262 гривні 98 копійок (130000*3%/365*762=8141,92*23,368319=190262,98).

Згідно зіст. 524 ЦК України,зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Разом із тим, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 98800 доларів США, оскільки при укладанні договору позики та переданні грошових коштів, було визначено грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а при розрахунку заборгованості у гривні по відношенню до долара США індекс інфляції вже враховується при коливанні курсу НБУ по відношенню до доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 3654 гривні 00 копійок.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3654 гривні 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 88, 212- 215, 226 228, 294 ЦПК України, ст. ст. 625, 1049 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти за договором позики від 19 жовтня 2012 року в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.12.2015 року еквівалентно 3037881 (три мільйони тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 47 (сорок сім) копійок, та три відсотки річних за користування грошовими коштами за період з 20.10.2013 року по 20.11.2015 року у розмірі 8141 (вісім тисяч сто сорок один) долар 92 (девяносто два) цента США, що за курсом НБУ станом на 11.12.2015 року еквівалентно 190262 (сто девяносто тисяч двісті шістдесят дві) гривні 98 (девяносто вісім) копійок, що у загальному розмірі становить 3228144 (три мільйони двісті двадцять вісім тисяч сто сорок чотири) гривні 45 (сорок пять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні 00 копійок.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції у розмірі 98800 доларів США, у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення по справі відмовити.

Рішення може бути переглянуто Київським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не приймали участь під час проголошення рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий Калініченко Л. В.