Ухвала суду № 54305895, 03.12.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/11984/15-а

Провадження №2-а/461/611/15

У Х В А Л А

03 грудня 2015 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 16 листопада 2015 року ВП №48082289 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн., -

в с т а н о в и в :

02 грудня 2015 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 16 листопада 2015 року ВП №48082289 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ч.3 ст.106 КАС України, а саме: не подано квитанцію про сплату судового збору. Позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, однак таке клопотання судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 11 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відтак, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на які покликається позивач, а саме на бюджет Пенсійного фонду України на 2015 рік, затверджений постановою КМУ від 25 лютого 2015 року №67, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

А тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при подачі адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлена ставка судового збору в розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, позивач має сплатити судовий збір, оскільки у згаданому Законі вказаний вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, до якого не віднесено позивача.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що заяву слід залишити без руху, надавши заявнику 5-ти денний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.

Керуючись ст.ст.106, 108 КАС України, Законом України «Про судовий збір», суд,-

у х в а л и в:

позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 16 листопада 2015 року ВП №48082289 про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. – залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

У випадку невиконання даної ухвали про залишення заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Мисько Х.М.