Ухвала суду № 54304989, 09.12.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2015 року,

встановила:

В серпні 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2015 року провадження за вказаним вище позовом відкрито та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2015 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу передати до суду для продовження розгляду.

Посилається на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для

продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають

значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм

_______________

22ц-1669/ 2015 р. Головуючий у 1 інстанції Олексюк Т.І.

Категорія 27 доповідач Савчук М.В.

матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що п. 4.5 додаткового договору від 12.11.2013 року до кредитного договору № 2502/0807/88-001 від 09.08.2007 року сторони домовились про передачу всіх спорів за кредитним договором до третейського суду, відповідач ОСОБА_1 подав заяву до суду про застосування третейського застереження у даному спорі.

Колегія суддів вважає, що з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Законом України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», який набрав чинності 11 березня 2011 року, частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» було доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Пунктами 22, 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника, а споживчим кредитом є кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-26/2011 дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

З матеріалів справи вбачається, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк» правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та відповідачем ОСОБА_1 09.08.2007 року укладено кредитний договір № 2502/0807/88-001 з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 19500 дол. США. Внаслідок договорів про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитора в зобовязанні, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за договором № 2502/0807/88-001, позичальником згідно якого є ОСОБА_1

Згідно з п. 4.5 додаткового договору від 12.11.2013 року до кредитного договору № 2502/0807/88-001 від 09.08.2007 року сторони погодились внести до договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст. 12 Закону України «Про третейські суди» про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у звязку з договором та розгляд і вирішення спорів відбувається у Постійнодіючому Третейському суді Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти призначені на споживчі цілі.

Отже, аналіз спірних правовідносин, мети отримання кредиту дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуг банку. Оскільки ОСОБА_1 є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча, незважаючи на наявність третейського застереження в договорі.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 2 вересня 2015 року №6-856цс15, який відповідно до абз.2 ч.1 ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 307, 311 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» скаргу задовольнити.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2015 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :