Рішення № 54304194, 08.12.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/2609/15-ц

Провадження № 2/643/2084/15

08.12.2015 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Поліщук Т. В.,

за участю секретаряГарькавої Н.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про зміну черговості одержання права на спадкування,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в остаточній редакції якого просила змінити черговість одержання права на спадкування, прирівняти її до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6.

В обґрунтування позову зазначила, що 14 травня 2014 року помер ОСОБА_6, з яким позивач проживала, як жінка та чоловік з 1992 року по день смерті без реєстрації шлюбу. Після смерті відкрилася спадщина на 1/5 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач, після смерті ОСОБА_7 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_8 для прийняття спадщини, але нотаріус запропонував звернутися до суду для захисту своїх порушених прав, так як на спадщину теж претендує ОСОБА_4, яка чинить позивачу перешкоди.

Вказує, що з травня 1989 року вона проживала однією сімєю спільно із нині померлим ОСОБА_6 Останній рік свого життя померлий знаходився в тяжкому стані у звязку із проблемами зі здоровям і потребував стороннього догляду у лікарні. За спільні кошти купляли йому ліки та інші необхідні засоби для покращення стану здоровя чоловіка. Догляд за ОСОБА_6 вона здійснювала самостійно, також з померлим спільно оплачували витрати на комунальні послуги та квартирну плату.

Зазначає, що відповідач та третя особа ОСОБА_5 не приймали ніякої участі у покращенні становища померлого, не переймалася його життям та здоровям,не надавали жодної допомоги, чим порушили вимоги ч. 1 ст. 202 СК України. Вказує, що померлий просив матеріальної допомоги у своїх доньок. Відповідач в свою чергу дуже рідко підтримувала звязок з померлим, дзвонила три рази за останні три роки, в лікарню не навідувалась. Незважаючи на постійні хвороби померлий кожен місяць передавав кошти на утримання свого онука.

Оскільки померлий ОСОБА_6 хворів, потребував сторонньої допомоги, яку позивач надавала йому, ОСОБА_3 звернулася з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач уточненні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Додатково зазначила, що померлий ОСОБА_6 хворів, потребував сторонньої допомоги, однак доказів цього в неї немає.Зазначила, що доньки померлого рідко приїжджали та цікавилися його життям, на похорон ОСОБА_6 відповідач дала 2000 грн., третя особа на похорон свого батька давала 250 євро.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову, надала суду заперечення (а.с. 99-100) та зазначила, що ОСОБА_6 не був у безпорадному стані, а самостійно міг пересуватися, робити для себе покупки, розпоряджатися своєю пенсією, а також здійснювати самостійно інші дії для задоволення своїх побутових потреб. Вказує, що підтримувала стосунки з батьком, допомагала матеріально та морально. На похорон ОСОБА_6 давала 2000 грн..

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є донькою померлого ОСОБА_6. Зазначила, що відповідач спілкувалася з батьком, допомагала йому матеріально та морально, цікавилася його життям. Померлий ОСОБА_6 отримував пенсію за віком, він не був у безпорадному стані, хоч і хворів як більшість людей похилого віку, міг самостійно задовольняти свої побутові потреби. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши учасників процесу, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, докази надані сторонами прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з травня 1989 року до 14 травня 2014 року проживали разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом, між ними були доброзичливі стосунки.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова (№ 643/13645/14-ц) від 03.11.2014 року встановлено факт проживання ОСОБА_3, та ОСОБА_6, який помер 14 травня 2014 року, однією сімєю без реєстрації шлюбу (а.с. 4).

14.05.2014 року ОСОБА_6 помер (а.с. 3), після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2.

Після смерті ОСОБА_7 з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися позивач ОСОБА_3, дочка померлого ОСОБА_9 (до шлюбу ОСОБА_3) О.І., ОСОБА_5 відкликала заяву про прийняття спадщини та надала заяву про відмову від спадщини на користь дочки спадкодавця ОСОБА_9

Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідност.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Так діти спадкодавця згідно ст.1261 ЦК Українивідносяться до спадкоємців першої черги, в той час як особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, згідност.1264 ЦК Українивідносяться до четвертої черги. Так, позивач ОСОБА_3 відноситься до четвертої черги спадкоємців.

Згідно ч. 2ст. 1259 ЦК Українифізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, зазначили, що позивач ОСОБА_3 проживала однією сімєю з померлим ОСОБА_6, останній часто хворів, однак міг самостійно задовольняти свої побутові потреби. Відповідач ОСОБА_9 спілкувалася з батьком, приїжджала до нього в лікарню.

Більш того, сама позивачка ОСОБА_3 підтвердила ствердження відповідача ОСОБА_4, що остання спілкувалася з батьком ОСОБА_6, надавала йому матеріальну допомогу для стоматологічного лікування.

ОСОБА_4 суду були надані роздруківки з її мобільного телефону, з яких вбачається факт спілкування померлого ОСОБА_6 з відповідачем ОСОБА_4 та фото померлого (а.с. 70-72, 105-106)

Згідно зі ст. 1259 ЦК України підставами для зміни черговості спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізований вираз - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 13 і обовязково -5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Згідно приписівп.6постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Таким чином, безпорадний стан особи та її потреба у сторонньому догляді повинні бути підтверджені медичними документами.

Надані позивачем виписки з історії хвороби та довідки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не містять відомостей про те, що ОСОБА_6 через тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги.

Позивачкою був підтверджений і той факт, що ОСОБА_6 отримував пенсію за віком, якою розпоряджався при житті.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу ОСОБА_6, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, позивач всупереч вимогам ст. ст.10,57-60 ЦПК Українисуду не надала.

Позивачем не надано й доказів, які б свідчили про те, що померлий потребував матеріальної допомоги, оскільки при житті ОСОБА_6 отримував пенсію за віком і був в змозі самостійно утримувати себе.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не надала суду доказів про наявність підстав для зміни черговості одержання права на спадкування, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1258, 1259, 1261, 1264 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про зміну черговості одержання права на спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Т. В. Поліщук