Ухвала суду № 54304184, 10.12.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2027/11739/12

Провадження № 6/643/342/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Скотаря А.Ю.,

при секретарі Кречетовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву генерального директора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Генеральний директор Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС» ОСОБА_1 (далі Заявник, Стягувач) звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання, а саме виконавчих листів по справі № 2027/11739/12, в якій Московським районним судом м. Харкова ухвалено рішення від 29.01.2013, змінене рішенням апеляційного суду Харківської області від 20.06.2013, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «БАЗИС» (далі Банк) в якості погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії № 38/07-00 від 23.04.2007 2118310,91 доларів США, що станом на 19.07.2012 становить 16931659,00 грн. та судових витрат в сумі 3306,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що виконавчі листи отримано Банком під час ліквідаційної процедури, яка тривала з 28.08.2012 по 21.10.2014, під час якої розглядались судові спори з приводу законності даної процедури, оскарження рішень НБУ про відкликання банківської ліцензії, вирішувались питання про державну реєстрацію змін до установчих документів Банку, через що був порушений строк для їх предявлення до виконання, поновити який просить заявник.

Стягувач до суду не зявився, в заяві про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання просив розглянути її у відсутності представника Банку та задовольнити.

В звязку з неявкою ОСОБА_2 в судове засідання та відстуністю даних про отримання останнім судових викликів, слухання справи двічі відкладалось. Про дату й час чергового судового засідання, призначеного на 12:00 годину 10.12.2015, боржник сповіщався належним чином, про причини неявки не повідомив, через що суд, враховуючи строки розгляду заяви та неодноразове відкладення слухання справи, вважає за можливе розглянути заяву за відстуності борджника.

Вивчивши матеріали заяви, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини: згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2013, яке було змінене рішенням апеляційного суду Харківської області від 20.06.2013, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «БАЗИС» за договором про надання кредитної лінії № 38/07-00 від 23.04.2007 стягнуто 2118310,91 доларів США, що станом на 19.07.2012 становить 16931659,00 грн. та судові витрат в сумі 3306,00 грн. (а.с. 58-71).

Судове рішення набрало законної сили 20.06.2013, строк предявлення виконавчого листа до виконання до 20.06.2014, проте отриманий стягувачем лише 21.09.2015 і до теперішнього часу до виконання не предявлявся (а.с. 72-75).

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як на поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання заявник посилається на ліквідаційну процедуру, судові спори з приводу її законності та оскарження рішень НБУ про відкликання банківської ліцензії, а також вирішення питань, повязаних з державною реєстрацією змін до установчих документів Банку.

При вирішенні питання про визнання причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання поважними суд звертається до норм Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, станом на 20.04.2012 та 23.08.2012, тобто на дату прийняття Національним банком України постанов про призначення у Банку тимчасової адміністрації, а в наступному ліквідатора порядок дії тимчасової адміністрації, її повноваження, а також процедура ліквідації банку було врегульовано розділом V Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В ст. 80 даного закону закріплювались повноваження тимчасового адміністратора, який з дня свого призначення має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів. Зокрема, тимчасовий адміністратор мав право заявляти майнові позови у судові органи, повинен був вживати заходи для оздоровлення банку.

В разі оголошення ліквідації банку та призначення ліквідатора останній, згідно ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції що діяла на тот момент, приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банку, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи, вживає заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна банку, що знаходиться у третіх осіб.

Станом на 20.06.2013, тобто на момент набрання законної сили рішення про стягнення на користь Банку заборгованості, діяв Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон), відповідно до ст. 4 якого здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, покладено на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Уповноважена особа Фонду, згідно ч. 2 ст. 37 Закону, має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Статею 38 Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду зобовязана забезпечити збереження активів та документації банку, вжити заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, провести інвентаризацію банківських активів і зобовязань.

В межах своїх повноважень уповноважена особа Фонду з дня свого призначення приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Аналізуючи норми закону, що діяли як на час створення тимчасової адміністрації, призначення ліквідатора, так і після набрання законної сили судового рішення про стягнення на користь Банку заборгованості, суд приходить до висновку, що Банк (тимчасовий адміністратор, ліквідатор, уповноважена особа Фонду), враховуючи здійснення ліквідаційної процедури, не тільки мав право, а й був зобов'язаний своєчасно отримати та пред'явити виконавчий документ до виконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені заявником причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання не є поважними і навпаки, виниклі обставини, мали б спонукати останнього до активних дій, направлених на повернення кредитних коштів, отже заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволена бути не може.

На підставі викладеного, керуючись ст. 371 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання, а саме виконавчих листів по справі № 2027/11739/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «БАЗИС» в якості погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії № 38/07-00 від 23.04.2007 2118310,91 доларів США, що станом на 19.07.2012 становить 16931659,00 грн. та судових витрат в сумі 3306,00 грн. залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя А.Ю. Скотар