Ухвала суду № 54303846, 04.11.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/15351/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Діонісьєвої Н.М.,

при секретарі Пальчевській О.Б.,

з участю заявника (представника відповідача) ОСОБА_1 3. С.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду від 10 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог Першої Рівненської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.

Рішенням Рівненського міського суду від 10 серпня 2012 року позов ОСОБА_3 був задоволений повністю, заповіт, вчинений 10 травня 2006 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4, посвідчений 10 травня 2006 року державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим № 2-762 на бланку ВСТ « 221859, визнано недійсним. Дане рішення набрало законної сили 08 листопада 2012 року відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області.

18 серпня 2015 року ОСОБА_1, представляючи інтереси відповідачки ОСОБА_4, звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Рівненського міського суду від 10 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що однією з обставин покладених в основу судового рішення суду було те, що згідно із Актом посмертної судово-психіатричної експертизи №342/07 від 23.05.2007 р., ОСОБА_5, 10 травня 2006 року під час складання заповіту не була спроможна усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Разом із тим, на даний час є документи, які спростовують наведений вище висновок суду, і є по справі нововиявленою обставиною, а саме отриманий нею у межах кримінального провадження № 42013190010000261 Акт судово-психіатричного експерта № 577 від 28 липня 2015 року комісії у складі Голови комісії- заступника головного лікаря КП ЛОКПЛ м.Львів, лікарів судово-психіатричних експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Відповідно до висновків експертів, зроблених у акті «ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, при житті психічними захворюваннями не страждала. ОСОБА_5 під час складання заповіту 10 травня 2006 року хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждала, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними». А також отриманий нею у межах кримінального провадження № 42013190010000261 Акт судово-психіатричного експерта № 559 від 22 жовтня 2014 року комісії у складі Голови комісії- Головного лікаря ХОПЛ № 1, судового психіатра-експерта ОСОБА_9, лікарів судових психіатрів-експертів ОСОБА_10, ОСОБА_11 Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1. Відповідно до висновків експертів, зроблених у акті «ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, при житті психічними захворюваннями не страждала. ОСОБА_5 під час складання заповіту 10 травня 2006 року могла усвідомлювати свої дії та керувати ними».

Таким чином, висновки Акту судово-психіатрйчного експерта № 559 від 22.10.2014 р. та Акту судово-психіатричного експерта № 577 від 28.07.2015 року повністю спростовують висновки Акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 342/07 від 23.05.2007 р., покладеного в основу судового рішення та висновки суду про те, що волевиявлення заповідача ОСОБА_5 при складанні заповіту 10.05.2006 р. не було вільним, не відповідало його волі, що відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України є підставою для визнання заповіту недійсним. Вважає, що рішення Рівненського міського суду від 10 серпня 2012 року підлягає перегляду у зв'язку із нововиявленими обставинами.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову позивач ОСОБА_3 вказав, що з позицією відповідачки та заявленою вимогою про скасування рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 серпня 2012 року він не погоджується та вважає її такою, що не містить у собі нововиявлених обставин в розумінні ст.361 ЦПК України та такими, які б змінили позицію суду та вказували б на незаконність прийнятого ним рішення.

У матеріалах справи №17513/15351/12 наявний акт посмертної судово-психіатричної експертизи від 23.05.2007 року, який є чинним і не оспорював ся в судовому порядку. А також відсутній вирок суду, що набрав законної сили, про надання завідомо неправдивих показань свідками, завідомо неправильного висновку експерта, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення.

А отже, наявність висновку експерта №599 від 22.10.2014 року та №577 від 28.07.2015 року не скасовують чинність посмертної судово-психіатричної експертизи від 23.05.2007 року, яка була прийнята судом та стала беззаперечним доказом у сукупності з показами свідків для визнання недійсним заповіту від 10.05.2007 року.

Крім того, дані експертизи проводились у ході кримінального провадження, а не за ухвалою суду.

Хоча, як зазначають експерти, ОСОБА_5 при житті психічними захворюваннями не страждала, що не є і не було сумнівом, проте, зважаючи на стан людини після перенесення гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом у правій гемісфері головного мозку, а також наявної гіпертонічної ангіопатії сітківки обох очей, покази свідків, відповідь на питання чи впізнавала близьких і чи усвідомлювала вона свої дії очевидна. Дане питання не потребує доказовості, адже було досліджене у судових засіданнях, що відображається у рішеннях суду.

Відповідач по справі мала можливість заперечити проти посмертної судово-психіатричної експертизи від 23.05.2007 року під час судового розгляду, чого вона не зробила. Проте відповідач вже повторно звертається з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, які вбачає у висновках експертиз проведених у ході кримінального провадження.

На підставі викладеного, просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_1 заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду від 10 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог Першої Рівненської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним підтримала та просить її задоволити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 просить в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду від 10 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог Першої Рівненської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 , дослідивши матеріали цивільної справи, надані до заяви матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку із нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Вказаний перелік є вичерпним.

Крім того, нововиявленою обставиною є фактична обставина, яка має істотне значення, і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома всім особам, які брали участь у справі і суду. Нова обставина, що з'явилася, або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

На переконання суду, ОСОБА_1, в судовому засіданні, не навела обставин, що передбачені ст. 361 ЦПК України і можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 1715/15351/12 вбачається, що рішенням Рівненського міського суду від 20.07.2007 року (суддя Дужич С.П.) позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені повністю та визнано заповіт від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 укладений 10 травня 2006 року і посвідчений державним нотаріусом Першої Рівненської нотаріальної контори, реєстровий номер 2-762, недійсним. На дане рішення суду ОСОБА_1 три рази подавалась заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Два рази суд відмовив у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 21 листопада 2011 року (суддя Музичук Н.Ю.) за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Рівненського міського суду від 20.07.2007 року (суддя Дужич С.П.) було скасовано та призначено справу до судового розгляду. За результатами судового розгляду, 10 серпня 2012 року Рівненським міським судом (суддя Музичук Н.Ю.) було прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені повністю, заповіт, вчинений 10 травня 2006 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4, посвідчений 10 травня 2006 року державним нотаріусом Першої рівненської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим № 2-762 на бланку ВСТ № 221859, визнано недійсним.

Дане рішення переглядалось судом апеляційної інстанції та було залишено в силі.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 покликається на наявність Акту судово-психіатричного експерта № 559 від 31.10.2014 р. комісії у складі Голови комісії - Головного лікаря ХОПЛ № 1, судового психіатра-експерта ОСОБА_9, лікарів судових психіатрів-експертів ОСОБА_10, ОСОБА_11 Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 та Акту судово-психіатричного експерта № 577 від 28 липня 2015 року комісії у складі Голови комісії- заступника головного лікаря КП ЛОКПЛ м.Львів, лікарів судово-психіатричних експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і вважає ці обставини ново виявленими.

Згідно ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, при прийнятті рішення від 10 серпня 2012 року, суд оцінював в

сукупності докази, які представили сторони в судовому засіданні, в тому числі і акт посмертної судово-психіатричної експертизи від 23 травня 2007 року.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 1715/15351/12, судом встановлено, що акт посмертної судово-психіатричної експертизи від 23 травня 2007 року є законним і не оспорювався в судовому порядку. Також відсутні встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення.

Суд вважає, що ОСОБА_1С, будучи присутньою в судових засіданнях під час розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог першої Рівненської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним, як представник відповідача, не погоджуючись з актом посмертної судово-психіатричної експертизи від 23 травня 2007 року, мала право заявити клопотання про проведення повторної, комісійної експертизи психічного стану ОСОБА_5, але своїми правами не скористалась.

В той же час звернулась УМВС України в Рівненській області із заявою про вчинення злочину, а саме про те, що невстановленою особою були внесені неправдиві відомості до медично- амбулаторної карти ОСОБА_5

З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що станом на даний час органом досудового слідства невідома особа, яка внесла неправдиві відомості до медично-амбулаторної карти ОСОБА_5 не встановлена, обвинувачення нікому не пред'явлено.

По даному кримінальному провадженні за постановою слідчого проведені психіатричні експертизи та складено акт експерта № 559 від 31.10.2014 р. та № 577 від 28 липня 2015 року. Суд дослідивши ксерокопії актів судово-психіатричного експерта № 559 від 31.10.2014 року та № 577 від 28 липня 2015 року не вважає їх актами судової психіатричної експертизи в розумінні ст. 66 ЦПК України, оскільки ці дослідження проводилось не по ухвалі суду, а в межах розслідування кримінального

провадження.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням

фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Посилання заявника на те, що істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі ОСОБА_1С, існували на час розгляду справи, судом відхиляються, оскільки наявність акта судово-психіатричного експерта № 559 від 31.10.2014 року та акта судово-психіатричного експерта № 577 від 28 липня 2015 року не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 361 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 361, 362, 365, 366 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18 серпня 2015 року про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Рівненського міського суду від 10 жовтня 2012 року, що набрало законної сили, по справі № 1715/15351/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог Перша Рівненська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_12