Рішення № 54302514, 19.11.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7315/15-ц

Провадження № 2/161/2584/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення коштів, стягнення витрат на правову допомогу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з відповідача 64598,42 грн. коштів, з яких: 55898,00 грн. неправомірно стягнутої комісії, 3200,00 грн. витрат на правову допомогу, 5500,00 грн. моральної шкоди, а також розірвати договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб власників «Ощадних» рахунків, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк».

Позовні вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» було підписано заяву-анкету № АY2-6955-Ф/15-RІV, згідно умов якої позивач приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків.

Згідно даної заяви Договір вважається укладеним з дня отримання банком заповненої та підписаної позивачем заяви-анкети на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «Ощадних» рахунків.

Даною заявою також позивачем обрано тарифний план «Рго-запас», відповідачем на імя ОСОБА_1 було відкрито «Ощадний рахунок» та випущено міжнародну платіжну картку Vіsа Еlektron № 4026331092031781.

Відповідно до Публічної пропозиції Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків є договором приєднання, вид яких регламентований ст. 634 ЦК України.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що кошти на «Ощадному» рахунку використовуються для здійснення наступних розрахунків за допомогою платіжної картки: безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції); перерахування коштів із «Ощадного» рахунку на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб; одержання готівки в касах банків, інших фінустанов, торговців і через банкомати. За надання послуг (здійснення операцій), що передбачені цим Договором, банк отримує плату за послуги в розміри та строки, що передбачені Тарифами банку.

В свою чергу, клієнт згідно п. 4.2.4 договору зобовязаний здійснювати оплату послуг банку, що випливають з даного Договору в розмірі та в строки, встановлені в Тарифах банку, а також відшкодовувати будь-які витрати, повязані з виконанням цього Договору.

Як передбачено п. 2.5.1. Тарифного плану «Рго-запас», за здійснення безготівкової оплати товарів чи послуг за допомогою платіжної картки тариф становить 1,00 грн.

Проте, 20.01.2015 року відповідач в односторонньому порядку вніс зміни до договорів на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції, шляхом підписання одностороннього правочину.

Так, даним одностороннім правочином було внесено зміни, зокрема, до тарифного плану «Рго-запас». Так, добавлено новий підпункт 2.5.1.2 та введено новий тариф за здійснення операцій по картковому рахунку за межами України (контрахунок, відкритий в національній валюті України ) в розмірі 30% від суми операції.

Як вбачається із одностороннього правочину, пункту 10.1, було внесено зміни до тарифів по операції, зокрема до п.п. 2.5.1 пункту 2.5. «Здійснення операцій по картковому рахунку».

Про дані обставини позивач дізнався випадково лише 28.01.2015 року. А тому, 29.01.2015 року подав до відділення № 102/02 ПАТ АБ «Укргазбанк» письмову заяву - претензію, з вимогою скасування комісії, повернути різницю коштів на рахунок позивача та розірвати договір. Крім цього, згідно даної заяви-претензії позивач просив надати йому інформацію в письмовому вигляді про рух коштів по своєму картковому та розрахунковому рахунку, а також просив скасувати списання комісії та повернути різницю коштів. Письмової відповіді на вказану заяву-претензію позивач не отримав.

Внаслідок введення в односторонньому порядку нового тарифу у позивача утворилась заборгованість за карткою, яка була погашена шляхом відміни транзакції (операції) за № 378325460 від 19.01.2015 року, яку оплачував позивач власними коштами. Дану операцію позивач вимушений був відмінити, дізнавшись про введення нового тарифу, однак комісія за проведену операцію відповідач списав вже за новими тарифами за рахунок коштів позивача.

Таким чином, відповідач на незаконних підставах стягнув з карткового рахунку позивача комісію в розмірі 30% (згідно нових Тарифів, встановлених односторонньою угодою) за оплату товарів на загальну суму 55898,00 грн., зокрема (як вбачається з виписки за період з 01.01.2015 року по 02.03.2015 року):

24795,00 грн. за оплату товару 22.01.2015 року № документа 378325460;

216,46 грн. за оплату товару 23.01.2015 року № документа 378388937;

898,96 грн. було нараховано відсотків за нестандартний кредит;

14994,00 грн. було за оплату товару 27.01.2015 року № 379459963;

14994,00 грн. було за оплату товару 27.01.2015 року № 379462069.

Всього з позивача було стягнуто на загальну суму 55 898.00 грн.

У звязку з вищевказаними порушеннями відповідачем умов договору, на рахунку позивача відкритому в національній валюті (гривня) в період з 19.01.2015 року по 29.01.2015 року виникла нестача коштів за рахунок незаконно введеного в дію правочину, та застосованої до операцій незаконно введеної комісії в розмірі 30%, що в результаті призвело до відємного балансу рахунку, як наслідок до збитків. Внаслідок введення нових тарифи позивач позбавлений тих прав, якими володів.

Вважає, що дії відповідача стосовно списання коштів за проведені позивачем операції є протиправними та незаконними, а тому такі кошти підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно заяви від 29.01.2015 року позивач звертався в установу банку і просив розірвати договір у звязку з порушенням банку умов обслуговування. Однак відповідач дану заяву проігнорував та залишив без задоволення. Відповідно до пп. 8.5.1. п. 8.1. розділу 8 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків «цей договір може бути розірвано за заявою Клієнта у будь - який час».

Оскільки всі вищевикладені обставини свідчать, що внаслідок прийняття відповідачем рішення про зміну тарифів, виникла нестача коштів за рахунок незаконно введеного в дію правочину, та застосованої до операцій позивача незаконно введеної комісії в розмірі 30%, що в результаті призвело до відємного балансу рахунку і як наслідок до збитків, є всі підстави для розірвання договору.

Разом з тим, позивач вважає, що йому завдано моральної шкоди. Неправомірними діями відповідача завдано позивачу немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті позивача: негативні переживання, знижений настрій, емоційна напруга, нервозність, почуття образи, фіксованість уваги на проблемі правової реабілітації.

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних душевних та матеріальних ресурсів.

У звязку із цим позивачу була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах. Позивач був вимушений звертатись в лікарню за медичною допомогою.

Таким чином, внаслідок винних дій відповідача позивачу були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру його немайнових втрат, потерпілий оцінює у 5 500 грн.

Окрім того, 01.03.2015 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_4М був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого сторони визначали, що адвокат надає правову допомогу в усіх судових справах, що можуть виникнути чи виникнуть у Клієнта.

Підтвердженням понесених судових витрат є додаток № 1 до договору про надання правової допомоги, акт виконаних робіт від 07.05.2015 року на загальну суму 3 200.00 грн. та квитанція до прибуткового касового ордеру, які підтверджують документально понесені витрати позивачем.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 64598,42 грн. коштів, з яких: 55898,00 грн. неправомірно стягнутої комісії, 3200,00 грн. витрат на правову допомогу, 5500,00 грн. моральної шкоди, а також розірвати договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб власників «Ощадних» рахунків, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк», судові витрати покласти на відповідача.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги. З врахуванням того факту, що відповідачем було повернуто частину коштів, а саме: два платежі по 14994,00 грн. Крім того за період користування карткою відповідачем було стягнуто відсотки за нестандартний кредит, внаслідок введення комісії та відсутності на картці достатніх коштів для обслуговування рахунку. Дані відсотки також відображені в виписці про стан рахунку. В данному випадку картка, яка булла видана відповідачем, є дебетовою, а відтак стягненння відсотків за встановлений нестандартний кредит є незаконною, оскільки умовами користування картки не передбачено наявінсть кредиту. Відтак з позивача було незаконно стягнуто відсотки на суму 1104,96 грн. Таким чином з відповідача підлягає до стягнення з врахуванням зменшення розміру позовних вимог: 24 795,00 грн. за оплату товару 22.01.2015 року № документа 378325460; 216,46 грн. за оплату товару 23.01.2015 року № документа 378388937; 24,99 грн. стягнутої комісії згідно тарифів банку 30.01.2015 року № 379457758; 29,99 грн. стягнутої комісії згідно тарифів банку 30.01.2015 року № 379459963; 1104,96 грн. відсотки по нестандартному кредиту за період 30.01.2015 року по 31.03.2015 року. Всього з відповідача підлягає до стягнення 26171,40 грн. стягнутої комісії. В решті заявлені позовні вимоги лишив без змін.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подавши заперечення проти позовної заяви, просив відмовити в задоволенні позову за безпідставності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» 13.01.2015 року було підписано заяву-анкету № АY2-6955-Ф/15-RІV, згідно умов якої позивач приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків (а.с. 7).

Згідно даної заяви Договір вважається укладеним з дня отримання банком заповненої та підписаної позивачем заяви-анкети на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-власників «Ощадних» рахунків.

Даною заявою також позивачем обрано тарифний план «Рго-запас+» (а.с. 10-12), відповідачем на імя ОСОБА_1 було відкрито «Ощадний рахунок» та випущено міжнародну платіжну картку Vіsа Еlektron № 4026331092031781.

Відповідно до Публічної пропозиції (а.с. 13) Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків (а.с. 14-21) є договором приєднання, вид яких регламентований ст. 634 ЦК України.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що кошти на «Ощадному» рахунку використовуються для здійснення наступних розрахунків за допомогою платіжної картки: безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції); перерахування коштів із «Ощадного» рахунку на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб; одержання готівки в касах банків, інших фінустанов, торговців і через банкомати. За надання послуг (здійснення операцій), що передбачені цим Договором, банк отримує плату за послуги в розміри та строки, що передбачені Тарифами банку.

Підпунктом 4.1.1. публічного Договору передбачено, що Банк зобов'язаний здійснювати обслуговування «Ощадного» рахунку у відповідності до умов цього Договору, правил Платіжної системи та законодавства України.

В свою чергу, клієнт згідно п. 4.2.4 договору зобовязаний здійснювати оплату послуг банку, що випливають з даного Договору в розмірі та в строки, встановлені в Тарифах банку, а також відшкодовувати будь-які витрати, повязані з виконанням цього Договору.

Як передбачено п. 2.5.1. Тарифного плану «Рго-запас», за здійснення безготівкової оплати товарів чи послуг за допомогою платіжної картки тариф становить 1,00 грн.

Проте 20.01.2015 року відповідач в односторонньому порядку вніс зміни до договорів на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції, шляхом підписання одностороннього правочину (а.с. 23-25).

Так, даним одностороннім правочином було внесено зміни, зокрема, до тарифного плану «Рго-запас». Так, добавлено новий підпункт 2.5.1.2 та введено новий тариф за здійснення операцій по картковому рахунку за межами України (контрахунок, відкритий в національній валюті України ) в розмірі 30% від суми операції.

Як вбачається із одностороннього правочину, пункту 10.1, було внесено зміни до тарифів по операції, зокрема до п.п. 2.5.1 пункту 2.5. «Здійснення операцій по картковому рахунку».

Про дані обставини позивач дізнався випадково лише 28.01.2015 року. А тому, 29.01.2015 року подав до відділення № 102/02 ПАТ АБ «Укргазбанк» письмову заяву - претензію, з вимогою скасування комісії, повернути різницю коштів на рахунок позивача та розірвати договір. Крім цього, згідно даної заяви-претензії позивач просив надати йому інформацію в письмовому вигляді про рух коштів по своєму картковому та розрахунковому рахунку, а також просив скасувати списання комісії та повернути різницю коштів. Письмової відповіді на вказану заяву-претензію позивач не отримав.

Так, п.п. 4.3.16 цього договору передбачено, що банк має право у будь-який момент протягом строку дії Договору незалежно від будь-яких інших умов Договору змінити умови обслуговування «Ощадного рахунку», за умови настання певних продій, визначених даним підпунктом.

Сторони погоджуються, що настання будь-якої із зазначених вище подій є істотною зміною обставин, якими сторони керуються на момент укладення цього договору, відповідно до ст. 652 ЦК України.

При цьому, даний підпунктом в абз. 4 визначено, що сторони доручають банку визначити нові умови обслуговування «Ощадного» рахунку у випадках, передбачених цим пунктом, та направити письмове повідомлення клієнту, в якому б були зазначені нові умови обслуговування «Ощадного» рахунку та дату, з якої такі умови набирають силу. Таке письмове повідомлення банк направляє на адресу клієнта поштою або надає особисто під розписку, не менше, ніж за 10 банківських днів до моменту вступу в силу нових умов обслуговування «Ощадного» рахунку.

Проте, такого повідомлення ні поштою, ні особисто під розписку відповідач не надавав позивачу.

Односторонній правочин про зміну тарифів до договорів на відкриття вартового рахунку, а саме, «Рго-запас» також не був розміщений ні на сайті відповідача http://www.ukrgasbank.com/ukr/,ні на стендах у відділенні банку в м. Луцьк. А це, в свою чергу суперечить положенням п.п. 8.3.1 договору, відповідно до якого банк вносить зміни та доповнення до Тарифів на послуги шляхом розміщення (оголошення) письмового правочину банку на дошках (дошці) обяв банку в операційній залі, а також в мережі Інтернет на сайті банку у розділі «Платіжні картки» за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни та доповнення та доповнення до цього Договору.

Пунктом 7.5. Публічного договору визначено, що в разі порушенням умов цього договору сторони зобовязані відшкодувати будь-які витрати та/або збитки завдані винними діями іншої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Проте, в супереч вимогам чинного законодавства, а також положенням публічного Договору, відповідач протиправно вніс зміни до публічного договору з порушенням порядку повідомлення клієнтів та позивача, зокрема, про такі зміни, визначені підпунктом 4.3.16 договору.

Внаслідок введення в односторонньому порядку нового тарифу у позивача утворилась заборгованість за карткою, яка була погашена шляхом відміни транзакції (операції) за № 378325460 від 19.01.2015 року, яку оплачував позивач власними коштами. Дану операцію позивач вимушений був відмінити, дізнавшись про введення нового тарифу, однак комісія за проведену операцію відповідач списав вже за новими тарифами за рахунок коштів позивача.

Крім того за період користування карткою відповідачем було стягнуто відсотки за нестандартний кредит, внаслідок введення комісії та відсутності на картці достатніх коштів для обслуговування рахунку. Дані відсотки також відображені в виписці про стан рахунку. Відповідно до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій за їх використанням, затвердженого Постановою НБУ від 05.11.2014 року № 705, залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням електронних платіжних засобів, а саме розд. III, встановлено, що можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.

Дебетова платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу в межах залишку коштів, що обліковуються на його рахунку. Дебетово-кредитна платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу в межах залишку коштів, що обліковуються на його рахунку, а якщо їх недостатньо або немає, то за рахунок наданого банком кредиту. Кредитна платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.

В данному випадку картка, яка була видана відповідачем, є дебетовою, а відтак стягненння відсотків за встановлений нестандартний кредит є незаконним, оскільки умовами користування картки не передбачено наявінсть кредиту.

Отже, з позивача було незаконно стягнуто відсотки на суму 1 104,96 грн.

Таким чином, відповідач на незаконних підставах стягнув з карткового рахунку позивача комісію в розмірі 30% (згідно нових Тарифів, встановлених односторонньою угодою) за оплату товарів на загальну суму 55898,00 грн., зокрема (як вбачається з виписки за період з 01.01.2015 року по 02.03.2015 року):

24 795,00 грн. за оплату товару 22.01.2015 року № документа 378325460;

216,46 грн. за оплату товару 23.01.2015 року № документа 378388937;

24,99 грн. стягнутої комісії згідно тарифів банку 30.01.2015 року № 379457758;

29,99 грн. стягнутої комісії згідно тарифів банку 30.01.2015 року № 379459963;

1104,96 грн. відсотки по нестандартному кредиту за період 30.01.2015 року по 31.03.2015 року.

Всього з відповідача підлягає до стягнення 26171,40 грн. стягнутої комісії.

Відповідно до п. 9 розділу II вищевказаного Положення банк зобовязаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни. Банк у даному повідомленні зобовязаний зазначити, що користувач має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни, розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до правил використання електронного платіжного засобу або тарифів є погодженими користувачем, якщо до дати, з якої вони застосовуватимуться, користувач не повідомить банк про розірвання договору.

Проте, як встановлено, судом, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження виконання умов вказаного пункту.

У звязку з вищевказаними порушеннями відповідачем умов договору, на рахунку позивача відкритому в національній валюті (гривня) в період з 19.01.2015 року по 29.01.2015 року виникла нестача коштів за рахунок незаконно введеного в дію правочину, та застосованої до операцій незаконно введеної комісії в розмірі 30%, що в результаті призвело до відємного балансу рахунку, як наслідок до збитків. Внаслідок введення нових тарифи позивач позбавлений тих прав, якими володів.

Судом встановлено, що дії відповідача стосовно списання коштів за проведені позивачем операції є протиправними та незаконними, а тому такі кошти в розмірі 26171,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно заяви від 29.01.2015 року позивач звертався в установу банку і просив розірвати договір у звязку з порушенням банку умов обслуговування. Однак відповідач дану заяву проігнорував та залишив без задоволення. Відповідно до пп. 8.5.1. п. 8.1. розділу 8 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків «цей договір може бути розірвано за заявою Клієнта у будь - який час».

Частиною 2 ст. 634 ЦК України встановлено, що договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобовязання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Оскільки всі вищевикладені обставини свідчать, що внаслідок прийняття відповідачем рішення про зміну тарифів, виникла нестача коштів за рахунок незаконно введеного в дію правочину, та застосованої до операцій позивача незаконно введеної комісії в розмірі 30%, що в результаті призвело до відємного балансу рахунку і як наслідок до збитків, є всі підстави для розірвання договору.

Разом з тим, позивач вважає, що йому завдано моральної шкоди. Неправомірними діями відповідача завдано позивачу немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті позивача: негативні переживання, знижений настрій, емоційна напруга, нервозність, почуття образи, фіксованість уваги на проблемі правової реабілітації. У звязку із цим позивачу була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах. Позивач був вимушений звертатись в лікарню за медичною допомогою.

Таким чином, внаслідок винних дій відповідача позивачу були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру його немайнових втрат, потерпілий оцінює у 5 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення,глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин,які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні цивільно-правового спору в основу свого рішення суд покладає лише норми права і не вправі покликатися на інші соціальні норми, зокрема норми моралі.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки позивачем не представлено достатніх доказів її заподіяння та заподіяння саме в такому розмірі.

Крім того, підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

01.03.2015 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_4М був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого сторони визначали, що адвокат надає правову допомогу в усіх судових справах, що можуть виникнути чи виникнуть у Клієнта.

Відповідно до додатку № 1 до договору про надання правової допомоги, акту виконаних робіт від 07.05.2015 року на загальну суму 3200,00 грн. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 07.05.2015 року за надання правової допомоги позивачем сплачені кошти в сумі 3 200,00 грн. (а.с. 31-34), а тому вимога позивача про відшкодування вказаних коштів підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 542,31 грн. (293,71 грн. + 243,60 грн.)

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 79, 84, 88, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 4, 23, 526, 530, 634, 652 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 29371,40 (двадцять девять тисяч триста сімдесят одну гривню сорок копійок) грн., з яких: 26171,40 грн. стягнутої комісії та 3200,00 грн. витрат на правову допомогу.

Розірвати договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб власників «Ощадних» рахунків, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в користь держави 547,31 (пятсот сорок сім гривень тридцять одну копійку) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук