Постанова № 54302177, 14.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2300/15-п Провадження №33/773/318/15 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О.С. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю представника митного органу ОСОБА_2, скаржника ОСОБА_3, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки м.Ковель, вул.Грушевського, 9/28, Волинської області, непрацююча, РНОКПП НОМЕР_1, на постанову судді Любомльського районного суду від 17 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 53100 гривень з конфіскацією в дохід держави товару: кальянів, в кількості 20 штук, загальною вартістю 53100 гривень, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил Волинської митниці ДФС №1059/20500/2015.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, слідуючи 15.08.2015р. з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля «Форд Мондео», р.н. LCH07115, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввізши на митну територію України понад неоподатковану норму товар, а саме: кальяни, в кількості 20 штук, загальною вартістю 53100 гривень.

Вона ж, за тих же обставин, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст. 257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині притягнення її до відповідальності за ст.472 МК України ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, оскільки дана кваліфікація, за наявності в її діях порушення ст.471 МК України, є зайвою. Окрім того, вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, копію постанови не отримувала, а про рішення по справі вже дізналась в державній виконавчій службі. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції в частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України як незаконну та необґрунтовану, провадження у справі закрити, а за ст.471 МК України накласти адміністративне стягення в межах санції статті, вилучений товар повернути.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 не була присутня під час розгляду справи щодо неї в суді першої інстанції, даних про отримання нею копії постанови від 17.09.2015р., яка надіслана 18.09.2015р. за вихідним №12085, в матеріалах справи немає, а про постанову, за твердженням скаржника, вона дізналась 03.11.2015р. в відділі державної виконавчої служби, тому строк апеляційного оскарження постанови їй слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, думку скаржника, яка апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст.ст. 471, 472 МК України вказаних вимог закону дотримався.

При цьому встановлено, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за обставин вказаних у постанові. Даний висновок ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, також ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме актом про проведення огляду товарів (а.с.6), контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» (а.с.7).

Окрім того, і сама ОСОБА_3 не заперечує фактичних обставин справи, лише оспорює правильність кваліфікації її дій. Фактично остання визнала свою винуватість при наданні пояснень працівнику митниці (а.с.5).

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що в її діях відсутній склад правопорушення передбаченого ст.472 МК України, оскільки вона вибрала «зелений», а не «червоний коридор», не заслуговують на увагу, так як вона могла добровільно прийняти рішення про перетин кордону по «червоному коридору», що передбачено і вимагається ст.366 МК України.

Дана судом першої інстанції і належна оцінка іншим доказам.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_3 порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинила недекларування товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто вчинила правопорушення, передбачені як ст.471, так і ст.472 МК України.

На думку апеляційного суду, розмір призначеного ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу з конфіскацією в дохід держави товарів повністю відповідає санкціям ст.ст. 471, 472 МК України та вірно встановлений судом першої інстанції.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на що вказує остання в своїй апеляції, немає.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Поновити строк ОСОБА_3 на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду від 17 вересня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 17 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_1