Рішення № 54301661, 08.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р.Справа № 922/5561/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс", м. Димитров до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність №2141 від 26.12.2014 р.;

представник позивача - ОСОБА_3, довіреність №53 від 26.01.2015 р.;

представник відповідача - ОСОБА_4, довіреність №15 від 19.06.2015 р.;

представник третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України, в якій просить суд:

- зобов'язати відповідача виконати умови п. 6.4. договору оренди №764 від 24 квітня 2001 року шляхом надання дозволу позивачу на списання орендованого майна згідно з протоколом про проведення обстеження у зв'язку зі списанням основних засобів станом на 30 квітня 2015 року у кількості 261 одиниця залишковою вартістю 29 599,61 грн., згідно з порядком списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року №1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності", а також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 218,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що під час проведення інвентаризації ТОВ "Димитровватажтранс" комісією було винесено пропозицію списати орендоване майно, яке є у складі цілісного майнового комплексу, та яке морально та фізично зношене, відновленню не підлягає у зв'язку з фактичним руйнування та непридатне для подальшого використання.

Ухвалою господарського суду від 02 жовтня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27 жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 27 жовтня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України та розгляд справи відкладено на 17 листопада 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 01 грудня 2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 16 грудня 2015 року, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, та відкладено розгляд справи на 08 грудня 2015 року.

08 грудня 2015 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх. №49143), в якому просить суду приєднати до матеріалів справи пояснення щодо передачі цілісного майнового комплексу на баланс товариства з додатками. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що не має законних підстав для надання дозволу на списання основних засобів через те, що Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314 не передбачено механізму списання державного майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів).

Представник ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення по суті позовних вимог (вх. №48693 від 07.12.2015 р.), в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" повністю. Зазначив, що позивач не є суб'єктом господарювання у розумінні положень Порядку списання об'єктів державної власності, а процедура списання державного майна, переданого в оренду, даним Порядком не визначається. Також просить розглянути справу без участі представника, у зв'язку з обмеженням видатків на відрядження. Надані пояснення судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє клопотання представника ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України та продовжує розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 08.12.2015 р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/5561/15 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Донецькій області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" (Орендар) був укладений Договір оренди №764 від 24 квітня 2001 року (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс промислового залізничного транспорту, що знаходиться на балансі ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" (Підприємство), склад і вартість якого визначено у відповідності з додатками №1, 2, 3 до договору оренди, протоколом про результати інвентаризації та передавальним балансом Підприємства, складеним станом на 31.03.2001 р., вартість якого становить 8 772 331,00 грн.

Договором №2 про внесення змін до договору оренди №764 від 24.04.2001 р., укладеного з ТОВ "Димитроввантажтранс" на державне майно - цілісний майновий комплекс промислового залізничного транспорту, що знаходиться на балансі ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" сторонами викладено п. 10.1. Договору оренди в такій редакції: цей договір діє з 24 квітня 2001 року до 24 квітня 2016 року.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв державне майно - цілісний майновий комплекс промислового залізничного транспорту, що знаходиться на балансі ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс", що підтверджується актом прийому-передачі від 24 квітня 2001 року (т. 1, а.с. 17-18).

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що Орендар має право у встановленому порядку з дозволу Орендодавця списувати орендоване майно Підприємства.

Станом на 30.04.2015 р. позивачем було проведено інвентаризацію. Під час інвентаризації відповідними комісіями була внесена пропозиція списати орендоване майно, яке є у складі цілісного майнового комплексу, та яке морально та фізично зношене, відновленню не підлягає у зв'язку з фактичним руйнуванням та непридатне для подальшого використання.

На виконання п. 6 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, позивач склав акт інвентаризації об'єктів державної власності, що пропонуються до списання станом на 30 квітня 2015 року (т. 1, а.с. 23-47).

Позивач, керуючись наданим йому договором оренди правом, листом від 27 травня 2015 року за №343 звернувся до ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України та до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо надання згоди на списання орендованого майна, яке є у складі цілісного майнового комплексу ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" у кількості 261 одиниця первісною вартістю 506 605,99 грн. та залишковою вартістю 29599,61 грн.

Листом від 25 червня 2015 року з №2/12-2140 ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України надало відповідь, що не може розглянути це питання, оскільки Порядок списання об'єктів державної власності не передбачає списання державного майна, переданого в оренду.

Листом від 11.06.2015 №11-06-02-02647 відповідач відмовив позивачу у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що дія Порядку списання об'єктів державної власності не поширюється на списання об'єктів державної власності, що входять до складу орендованих цілісних майнових комплексів.

Відповідно до п. 7.4. Договору Орендодавець зобов'язаний не вчиняти дії, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим майном на умовах договору.

Такі обставини, на думку позивача, а саме: не надання дозволу на списання орендованого майна, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Укладений між сторонами договір оренди №764 від 24 квітня 2001 року, відповідно до вимог статті 759 Цивільного кодексу України, статті 283 Господарського кодексу України та приписів статей 1, 4, 10, 19, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, передбачених статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, та відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", до об'єктів управління державної власності відноситься державне майно, передане в оренду.

Згідно ч. 1 ст. 4 названого закону, суб'єктом управління об'єктами державної власності (крім інших) є Фонд державного майна України.

Порядок забезпечення підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам врегульовано Законом України" Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як наголошує позивач, вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, усі основні засоби, що увійшли до складу цілісного майнового комплексу, що знаходились на балансі ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" та передані в оренду та на баланс позивачеві, вільні від будь-яких обтяжень, під арештом та забороною не перебувають. Частина основних засобів, введених в експлуатацію ще у 1974 - 1999 роках, а деякі основні засоби - у 1946 - 1951 роках морально та фізично зношені, непридатні для подальшого використання. Частиною цих основних засобів є відпрацьовані деталі та механізми, які утворилися внаслідок ремонту устаткування, та які вже непридатні для використання у виробництві.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автоматичними інженерними спорудами комунікаціями, системою енергопостачання тощо.

Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об'єктами державної власності, як суб'єкт управління відповідно до підпункту "и" пункту 18 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", визначає порядок відчуження та списання цих об'єктів.

Механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами, врегульовано Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим постановою КМ України від 08.11.2007 р. №1314, що прийнятий відповідно до ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Пунктом 3 Порядку передбачено, що його дія не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо).

Водночас умовами п.6.4 договору оренди №764 від 24 квітня 2001 року встановлено, що Орендар має право у встановленому порядку з дозволу Орендодавця списувати орендоване майно.

Матеріалами справи підтверджено, що в процесі виконання сторонами договору оренди частина орендованого майна втратила придатність до подальшого використання, що позивачем підтверджено документально зазначеними вище доказами.

Відповідач відмовою у наданні дозволу позивачу на списання частини основних засобів, що входять до складу цілісного майнового комплексу позбавляє останнього можливості провести списання фізично та морально застарілих основних засобів (які не придатні для користування та не підлягають відновному ремонту).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність права позивача як орендаря на списання відповідного обладнання. Відповідач як орендодавець (відповідач) вимоги пункту 6.4. договору не виконав, дозвіл позивачу на списання спірного майна за переліком не надав, чим порушив статтю 629 Цивільного кодексу України.

При цьому відсутність нормативно - правового регулювання щодо надання дозволу на списання майна не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язків за договором оренди, оскільки наслідком такого звільнення є порушення приписів п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України щодо балансу інтересів між сторонами договору оренди, тим більше, що позивач звертався до відповідача з метою отримання дозволу на списання лише частки майна за переліком, а не цілісного майнового комплексу.

Таким чином, відповідач мав надати дозвіл на списання орендованого майна у довільній формі, оскільки форма такого дозволу та порядок його надання не передбачена чинним законодавством.

Вказана правова позиція також відображена в постанові Вищого господарського суду України у справі №29пн/5014/2333/2012 від 23.05.2013 року.

У відповідності з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 202, 509, 629 Цивільного кодексу, Законом України "Про управління об'єктами державної власності", Законом України "Про оренду державного та комунального майна", статями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, буд. 18, код ЄДРПОУ 13511245) виконати умови п. 6.4. Договору оренди №764 від 24 квітня 2001 року, шляхом надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" (85323, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, буд. 51, код ЄДРПОУ 00179192) на списання орендованого майна згідно з протоколом про проведення обстеження у зв'язку зі списанням основних засобів станом на 30 квітня 2015 року у кількості 261 одиниця залишковою вартістю 29 599,61 грн.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, буд. 18, код ЄДРПОУ 13511245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" (85323, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, буд. 51, код ЄДРПОУ 00179192) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_5

справа №922/5561/15