Рішення № 54301498, 08.12.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

08 грудня 2015 року Справа № 913/993/15

Провадження №18/913/993/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 184294,83 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 29.12.2014;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 109357,04 грн. по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки від 31.01.2014 № 144/14-4 РА, пені в сумі 26934,99 грн. за 184 дні прострочення (за період з 09.12.2014 по 28.12.2014 включно), втрат від інфляції в сумі 45234,42 грн. (за період: січень вересень 2015 р.) та трьох процентів річних в сумі 2768,38 грн. за 308 днів прострочення (за період з 09.12.2014 по 12.10.2015 включно).

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було повідомлено судом про час і місце розгляду справи (рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 25.11.2015 поштового відправлення (ухвали суду від 17.11.2015), долучено до матеріалів справи).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

08.12.2015 по електронній пошті до суду надійшло клопотання відповідача від 07.12.2015 про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору.

На вказане клопотання позивач заявив суду, що він не погоджується на мирову угоду та просить розглянути справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки від 31.01.2014 № 144/14-4 РА із специфікацією № 4/4 від 01.08.2014, укладеному між сторонами за позовом, позивач 08.10.2014 поставив відповідачу товар (онучі, халати медичні, костюми для захисту та інш.) на загальну суму 184358,04 грн., що підтверджується видатковою накладною позивача від 08.10.2014 № РН-10/08/15, яка підписана уповноваженою особою відповідача та скріплена його штампом, а також довіреністю відповідача від 07.10.2014 № 3059.

Відповідно до п. 5.3. договору та п. 5 специфікації відповідач зобовязався оплатити поставлений товар на 60-й календарний день з моменту його приймання.

У порушення умов договору відповідач своєчасно та в повному обсязі вартість поставленого товару позивачу не сплатив.

Борг відповідача складає 109357,04 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 109357,04 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в звязку з чим, на вимогу позивача на підставі п. 6.8. договору та ст. 625 ЦК України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (однак не більше 5 % від вартості своєчасно не оплаченої продукції), а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача втрати від інфляції за період: січень вересень 2015 р. складають 45234,42 грн., три проценти річних за 308 днів прострочення за період з 09.12.2014 по 12.10.2015 включно складають 2768,38 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

При розрахунку пені позивач припустився помилки, тому, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково на суму 8296,36 грн. за таких підстав:

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач правильно розрахував, що прострочення оплати починається з 09.12.2014 (з 61-го дня після отримання продукції 08.10.2014).

Враховуючи приписи ч. 6. ст. 232 ГК України останнім днем нарахування пені є 08.06.2015; відповідно пеню слід нараховувати за період з 09.12.2014 по 08.06.2015 включно (шість місяців) тобто за 182 дні.

Позивач помилково нарахував пеню за 184 дні за період з 09.12.2014 по 10.06.2015 включно.

Крім того, пунктом 6.8. договору поставки встановлено, що за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (однак не більше 5 % від вартості своєчасно не оплаченої продукції).

В період з 09.12.2014 по 28.12.2014 борг відповідача складав 184358,04 грн. (29.12.2014 відповідач частково погасив борг на суму 75000 грн., що підтверджується банківською випискою позивача, яка залучена до матеріалів справи).

Пеня за вказаний період за 20 днів прострочення складає 2828,51 грн.; 5 % від суми заборгованості (184358,04 грн.) складає 9217,90 грн. Таким чином, розмір вказаної пені не перевищує 5 % від суми заборгованості.

В період з 29.12.2014 по 08.06.2015 борг відповідача складав 109357,04 грн. (насправді борг складав 109358,04 грн. так як 184358,04 75000 = 109358,04, однак, позивач заявив до стягнення борг на одну гривню менше 109357,04 грн., що є його правом).

Пеня за вказаний період за 162 дні прострочення складає 23746,96 грн.; 5 % від суми заборгованості (109357,04 грн.) складає 5467,85 грн. Таким чином, розмір вказаної пені (23746,96 грн.) перевищує 5 % від суми заборгованості 5467,85 грн.

Враховуючи, що пунктом 6.8. договору встановлено обмеження до розміру пені (не більше 5 % від вартості своєчасно не оплаченої продукції), за період прострочення з 29.12.2014 по 08.06.2015 (162 дні) підлягає стягненню пеня в сумі 5467,85 грн.

Всього до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 8296,36 грн. (2828,51 + 5467,85).

В решті вимог про стягнення пені (до стягнення була заявлена пеня в сумі 26934,99 грн.) слід відмовити в звязку з необґрунтованістю та безпідставністю цих вимог.

Клопотання відповідача від 07.12.2015 про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору з позивачем (яке надійшло до суду 08.12.2015 по електронній пошті), судом відхиляється, так як позивач заявив суду, що він не погоджується на мирову угоду з відповідачем та просить розглянути справу по суті.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 2443,75 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; було заявлено до стягнення грошові кошти в сумі 184294,83 грн.; підлягає до стягнення з відповідача 162827,69 грн.; позов задоволено на 88,4 %) підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, 30/1, ідентифікаційний код 37713861, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-а, ідентифікаційний код 30105738, заборгованість в сумі 109357,04 грн. по оплаті товару, пеню в сумі 8296,36 грн., втрати від інфляції в сумі 45234,42 грн., три проценти річних в сумі 2768,38 грн., витрати на судовий збір в сумі 2443,75 грн.; наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

08 грудня 2015 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14 грудня 2015 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко