Ухвала суду № 54301418, 30.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2015 року № 810/5555/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши в м.Києві позовну заяву Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Відкритого акціонерного товариства "Ірпінське автотранспортне підприємство 13250" про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Відкрите акціонерне товариство "Ірпінське автотранспортне підприємство 13250" про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису.

У позовних вимогах позивач просить суд: Визнати недійсним запис Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 17.06.1996 року №753 про державну реєстрацію ВАТ "Ірпінське автотранспортне підприємство 13250", припинити юридичну особу ВАТ "Автотранспортне підприємство 13250" , звільнити від сплати судового збору

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення), немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 3 , п. 4 ч.1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються: ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зазначена позовна заява подана з порушенням вказаних вимог ст. 106 КАС України, оскільки позивачем в якості відповідача у позовній заяві вказано: ВАТ "Ірпінське автотранспортне підприємство 13250, а в позовних вимогах позивач просить припинити юридичну особу ВАТ "Автотранспортне підприємство 13250" , яке не вказано відповідачем в позові.

Крім того, позивач просить суд визнати недійсним запис Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 17.06.1996 року №753 про державну реєстрацію ВАТ "Ірпінське автотранспортне підприємство 13250", але відповідний виконавчий комітет та відповідна реєстраційна служба в якості відповідачів позивачем не зазначена. Також, позовна заява не містить виклад обставин, яким позивач обґрунтовує зазначену позовну вимогу про визнання недійсним запису.

Отже, позивачу необхідно уточнити уточнити найменування відповідачів та позовні вимоги, зазначивши у позовній заяві зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів.

Згідно з частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Вказаними змінами запроваджено порядок, відповідно до якого усі суб'єкти владних повноважень при зверненні до адміністративного суду зобов'язані сплачувати судовий збір.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

Суд також не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок або діяти всупереч встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд припинити юридичну особу та визнати недійсним запис..

Отже, за 2 вимоги немайнового характеру , позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2436, 00 грн.

Проте, позивач всупереч вимогам частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не долучив до матеріалів позовної заяви доказів оплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Судом встановлено, що позивач в позові просить звільнити його від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що позивач не може сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів та скрутним матеріальним становищем.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (в редакції чинній на час прийняття ухвали).

Згідно з статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Як встановлено вище, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що він є бюджетною установою, та видатків на звернення з позовами до суду, бюджетом на 2015 рік не передбачено.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 18 грудня 2015 року шляхом подання до суду доказів слати судового збору в розмірі 2436 грн. та позовної заяви та її копій відповідно до кількості відповідачів з урахуванням п. 3, п. 4 ч.1 ст. 106 КАС України, з зазначенням найменування відповідачів, змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів.

Повідомити позивача, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Відкритого акціонерного товариства "Ірпінське автотранспортне підприємство 13250" про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 18 грудня 2015 року.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лиска І.Г.