Ухвала суду № 54301400, 08.12.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

за результатами попереднього засідання

08 грудня 2015 р. Справа № 909/852/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Максимів Н. Б., за участю представника ОСОБА_1 ОДПІ ОСОБА_2, представника Старомізунської сільської ради ОСОБА_3, представника прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь",

в с т а н о в и в:

26 серпня 2015 р., господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Санаторій Мізунь", ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого ОСОБА_5, попереднє засідання призначив на 03 листопада 2015 р.

26 серпня 2015 р., згідно з вимогами Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 17 грудня 2013 р., на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Санаторій Мізунь".

17 та 25 вересня 2015 р., відповідно, до канцелярії суду надійшли заяви ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції та ОСОБА_1 міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Старомізунської сільської ради про грошові вимоги до боржника, які суд призначив до розгляду в попередньому засіданні на 03 листопада 2015 р.

03 та 24 листопада 2015 р., попереднє засідання у даній справі суд відкладав на 24 листопада і 08 грудня 2015 р. відповідно.

03 грудня 2015 р., від розпорядника майна суд отримав реєстр вимог кредиторів ТОВ "Санаторій Мізунь".

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Так, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Санаторій Мізунь", у встановлений законом строк до господарського суду та розпорядника майна звернулись кредитори: ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція та ОСОБА_1 міжрайонна прокуратура в інтересах держави в особі Старомізунської сільської ради.

25 вересня 2015 р., до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Старомізунської сільської ради про грошові вимоги до боржника в сумі 505 602 грн 78 коп. В обґрунтування яких ОСОБА_1 міжрайонна прокуратура та Старомізунська сільська рада подали суду копії договорів оренди землі № 04.04.303.00084, № 04.04.303.00085, № 04.04.303.00086, додаткових угод до цих договорів та рішень господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з ТОВ "Санаторій Мізунь" на користь Старомізунської сільської ради заборгованості за відповідними договорами оренди землі, зокрема, копії рішень господарського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2012 р. по справі 5010/337/2012-П-З-22/15, від 26 червня 2012 р. по справі № 5010/592/2012-Пз-3/18, від 28 серпня 2012 р. по справі № 5010/1010/2012-Пз- 14/59, від 13 грудня 2012 р. по справі № 5010/1311/2012-П-12/43, від 14 березня 2013 р. по справі № 909/187/13-г, від 04 червня 2013 р. по справі № 909/448/13, від 06 серпня 2013 р. по справі № 909/758/13, від 24 вересня 2013 р. по справі № 909/946/13, від 03 червня 2014 р. по справі № 909/409/14, від 02 вересня 2014 р. по справі № 909/894/14, від 03 лютого 2015 р. по справі № 909/1308/14, від 26 березня 2015 р. по справі № 909/180/15, від 09 червня 2015 р. по справі № 909/433/15, від 23 липня 2015 р. по справі 909/764/15. До заяви був долучений також розрахунок заборгованості боржника за період з 01 грудня 2011 р. по 25 серпня 2015 р.

20 листопада 2015 р., на виконання вимог ухвали суду від 03 листопада 2015 р. Старомізунська сільська рада уточнений розрахунок заборгованості від 18 листопада 2015 р. за період з 01 липня 2015 р. по 25 серпня 2015 р.

Так, із врахуванням уточненого розрахунку заборгованості від 18 листопада 2015 р., грошові вимоги Старомізунської сільської ради до боржника загалом складають 505 582 грн 78 коп.

07 грудня 2015 р., до суду надійшло клопотання прокуратури про залишення без розгляду заяви про визнання майнових вимог та повернення Старомізунській сільській раді сплаченого нею судового збору.

В судовому засіданні представник прокуратури просив суд визнати грошові вимоги Старомізунської сільської ради до боржника за період з 1 січня 2015 р. до дня порушення провадження у даній справі на загальну суму 106 104 грн 90 коп., грошові вимоги в сумі 399 477 грн 88 коп. просив суд залишити без розгляду, оскільки зазначена заборгованість по орендній платі за землю уже була визнана судом за ОСОБА_1 ОДПІ ухвалою суду за результатами підготовчого засідання. У зв'язку з наведеним, просив суд клопотання прокуратури про залишення без розгляду заяви про визнання майнових вимог та повернення Старомізунській сільській раді сплаченого нею судового збору не розглядати.

Представник Старомізунської сільської ради позицію прокуратури підтримав в повному обсязі, також просив суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника витрати Старомізунської сільської ради на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги.

Суд звертає увагу учасників у справі про банкрутство, що системний аналіз норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дозволяє зробити висновок про те, що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті, що унеможливлює застосування загальних положень господарського кодексу про залишення без розгляду заяви з грошовими вимогами кредитора та вимагає прийняття судового акту про визнання (невизнання) вимог кредитора за наслідком розгляду спірних грошових вимог.

Як вбачається із змісту заяви ОСОБА_1 міжрайонної прокуратури та доданих до неї документів, грошові вимоги Старомізунської сільської ради складаються із заборгованості ТОВ "Санаторій Мізунь" за договорами оренди землі № 04.04.303.00084, № 04.04.303.00085 та № 04.04.303.00086 за періоди з грудня 2011 р. по 26 серпня 2015 р. на загальну суму 505 582 грн 78 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ухвалою про порушення провадження у даній справі було визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_1 ОДПІ в сумі 416 865 грн 91 коп., що включає заборгованість боржника з орендної плати за землю за договорами оренди землі № 04.04.303.00084, № 04.04.303.00085 та № 04.04.303.00086 за періоди з листопада 2011 р. по грудень 2014 р.

Таким чином, грошові вимоги Старомізунської сільської ради в сумі 399 477 грн 88 коп. за періоди з грудня 2011 р. по грудень 2014 р. суд відхиляє, оскільки дана заборгованість уже була визнана ухвалою суду за результатами підготовчого засідання.

Що ж стосується грошових вимог Старомізунської сільської ради в сумі 106 104 грн 90 коп. суд зазначає таке.

Рішеннями господарського суду Івано-Франківської області від 09 червня 2015 р. по справі № 909/433/15 та 23 липня 2015 р. по справі 909/764/15 з боржника на користь Старомізунської сільської ради присуджено до стягнення заборгованість по оредній платі за землю на загальну суму 81 551 грн 70 коп. за періоди з січня по березень та квітня по червень 2015 р.

Згідно з ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Заборгованість боржника перед Старомізунською сільською радою з 01 липня 2015 р. по 25 серпня 2015 р. в сумі 24 553 грн 20 коп. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів оренди землі № 04.04.303.00084, № 04.04.303.00085, № 04.04.303.00086, додаткових угод до них та розрахунком заборгованості від 18 листопада 2015 р.

Як вбачається із змісту підпунктів 14.1.136 та 14.1.147 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем у складі податку на майно, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Стаття 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає черговість задоволення вимог кредиторів. Так, у третю чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи наведене, суд визнає грошові вимоги Старомізунської сільської ради до ТОВ "Санаторій Мізунь" в сумі 106 104 грн 90 коп. та включає їх до реєстру вимог кредиторів боржника в третю чергу.

Щодо клопотання про повернення Старомізунській сільській раді сплаченого нею судового збору, слід зазначити, що, враховуючи передбачений ст. 7 Закону України "Про судовий збір" виключний перелік підстав повернення сум сплаченого судового збору, суд відмовляє ОСОБА_1 міжрайонній прокуратурі у клопотанні про повернення Старомізунській сільській раді сплаченого нею судового збору та включає ці витрати до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу.

17 вересня 2015 р., до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання кредиторських вимог.

24 листопада 2015 р., до суду надійшли доповнення до заяви про визнання кредиторських вимог.

Із змісту зазначених заяв вбачається, що ОСОБА_1 ОДПІ просить суд визнати грошові вимоги до боржника, що виникли до порушення провадження у даній справі та не були визнані ухвалою за результатами підготовчого засідання, на загальну суму 388 487 грн 80 коп., що включає 81 551 грн 70 коп. орендної плати за землю за період з січня по червень 2015 р. та нарахованої за несвоєчасну сплату задекларованих зобов'язань по орендній платі пені в розмірі 306 936 грн 10 коп. за періоди з 31 січня 2012 р. по 26 серпня 2015 р.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 285.2 ст. 285 ПК України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як визначено в пп.129.1.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ПК України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст. 131 ПК України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що пеня на загальну суму 306 936 грн 10 коп. була нарахована ОСОБА_1 ОДПІ як контролюючим органом за періоди з 31 січня 2012 р. по 26 серпня 2015 р. у зв'язку із несплатою боржником самостійно задекларованих зобов'язань по орендній платі за землю; питання щодо визнання цих вимог Старомізунська сільська рада на ставила.

Враховуючи наведене, суд відхиляє грошові вимоги ОСОБА_1 ОДПІ в частині основного боргу в сумі 81 551 грн 70 коп., оскільки дана заборгованість за відповідний період уже визнана судом за Старомізунською сільською радою, та визнає грошові вимоги ОСОБА_1 ОДПІ в частині нарахованої за несвоєчасну сплату задекларованих зобов'язань по орендній платі пені в розмірі 306 936 грн 10 коп.

Крім того, до третьої та шостої черг реєстру вимог кредиторів обґрунтовано включені вимоги ОСОБА_1 ОДПІ в сумі 413 219 грн 51 коп. та 3 646 грн 40 коп. відповідно, які були визнані судом ухвалою про порушення провадження у даній справі.

Інших заяв із кредиторськими вимогами до ТОВ "Санаторій Мізунь" до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, такі кредитори не звертались до суду із заявами про грошові вимоги до боржника.

Водночас, розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів боржника заборгованість щодо виплати заробітної плати в сумі 115 грн 78 коп.

Заборгованість боржника щодо виплати заробітної плати в сумі 115 грн 78 коп., суд визнає та включає до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Санаторій Мізунь" в першу чергу.

Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Так, розпорядник майна окремо вніс до реєстру вимог боржника вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Декра" в сумі 298 000 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Наявність застави майна боржника підтверджена копіями договору № 7/05В від 21 червня 2005 р. про відступлення права вимоги та договору іпотеки від 27 квітня 2005 р.

Крім того, суд визнає заборгованість по сплаті судового збору в доход державного бюджету України на загальну суму 6 090 грн за подання ініціюючим кредитором заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Санаторій Мізунь".

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

За змістом ст. 25 цього Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Керуючись ст. ст. 2, 23, 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" визнати:

- ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області з грошовими вимогами третьої черги в сумі 413 219 (чотириста тринадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн 51 коп., шостої черги в сумі 310 609 (триста десять тисяч шістсот дев'ять) грн 50 коп. та першої черги в сумі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн;

- Старомізунську сільську раду з грошовими вимогами третьої черги в сумі 106 104 (сто шість тисяч сто чотири) грн 90 коп. та першої черги в сумі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Грошові вимоги по заборгованості із заробітної плати перед працівниками товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" в сумі 115 (сто п'ятнадцять) грн 78 коп. визнати в повному обсязі та включити до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.

Грошові вимоги ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в сумі 81 551 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна) грн 70 коп. - відхилити.

Грошові вимоги Старомізунської сільської ради в сумі 399 477 (триста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 88 коп. - відхилити.

Вимоги по сплаті судового збору в доход державного бюджету України в сумі 6 090 (шість тисяч дев'яносто) грн включити до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" в першу чергу.

Грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" в сумі 298 000 (двісті дев'яносто тисяч) грн визнати та окремо внести до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Мізунь" на загальну суму 1 139 011 (один мільйон сто тридцять дев'ять тисяч одинадцять) грн 69 коп.

Розпоряднику майна організувати проведення зборів кредиторів та подати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів.

Підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, провести 21 грудня 2015 р., об 11 год. 30 хв., в приміщенні господарського суду Івано-Франківської області по вул. Шевченка, 16, кімн. № 21 у м. Івано-Франківську.

СуддяТкаченко І. В.