Рішення № 54301376, 09.12.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2015 року Справа № 913/920/15

Провадження №19/913/920/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ

до Комунального теплопостачаючого підприємства Алчевськтеплокомуненерго в особі філії №6, м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 11805925 грн 32 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання помічник судді Мєшкова Д.О.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю, довіреність №14-96 від 18.04.2014;

від відповідача представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального теплопостачаючого підприємства Алчевськтеплокомуненерго в особі філії №6 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №13/3431-БО-20 від 28.12.2012 в сумі 8701089 грн 37 коп., 3% річних у сумі 408522 грн 84 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1890451 грн 48 коп., пені в сумі 805861 грн 63 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.10.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 29.10.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.10.2015 розгляд справи відкладено на 24.11.2015, а потім відповідною ухвалою на 09.12.2015.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до пп.пп..3.9.1, 3.9.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням відповідача є: вул.Леніна, б.126, м.Алчевськ Луганської області.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Згідно з ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта, розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з міста обласного значення Алчевськ Луганської області тимчасово не здійснюється.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі Судова влада в Україні в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідним роздруківками (54, 64, 72).

В договорі №13/3431-БО -20 від 28.12.2012 в розділі 12 Адреси та реквізити сторін значиться адреса електронної пошти відповідача: atke123@bigmir.net.

Господарський суд надсилав електронний примірник ухвал на зазначену адресу електронної пошти відповідача, що підтверджується відповідними роздруківками (а.с.53, 63, 71).

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець, позивач) та Комунальним теплопостачаючим підприємством Алчевськтеплокомуненерго, філія №6 (покупець, відповідач) 28.12.2012 був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/3431-БО-20, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст.10 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 2295 тис.куб.м, у т.ч. по місяцях кварталів

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягСічень420Квітень110Липень27Жовтень133Лютий585Травень46Серпень27Листопад290Березень320Червень36Вересень31Грудень270І кв.1325ІІ кв.192ІІІ кв.85IV693Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ (п.3.1 договору).

В п.3.3 договору сторони передбачили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Відповідно до п.5.2 договору ціна за 1000 куб.м газу становить 3509 грн 00 коп. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф за транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 305 грн 60 коп., крім того ПДВ 20% - 61 грн 12 коп., всього з ПДВ 366 грн 72 коп. До сплати за 1000 куб. м природного газу 3884 грн 78 коп., крім того ПДВ 20% - 776 грн 96 коп., всього з ПДВ 4661 грн 74 коп.

Згідно з п.5.5 договору загальна його вартість на дату укладення становить 8915570 грн 10 коп., крім того ПДВ 1783114 грн 02 коп., разом з ПДВ 10698684 грн 12 коп.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

В п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п.11.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

02.10.2013 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу, якою сторони внесли зміни в п.5.2 та п.5.5 договору в частині зміни ціни за газ.

01.11.2013 між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору купівлі-продажу природного газу, якою сторони внесли зміни в п.4.1 договору.

04.11.2013 між сторонами укладена додаткова угода №3 до договору купівлі-продажу природного газу, якою сторони внесли зміни в п.2.1 договору.

24.10.2014 між сторонами укладена додаткова угода №4 до договору купівлі-продажу природного газу, якою сторони доповнили п.6.3 договору новим абзацом та внесли зміни в реквізити сторін.

На виконання вказаних умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на суму 11230489 грн 37 коп., який останній оплатив частково в сумі 2529400 грн 00 коп., внаслідок чого за ним за період з січня по грудень 2013 року виникла заборгованість в сумі 8701089 грн 37 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт поставки позивачем природного газу відповідачу за договором №13/3431-БО-20 від 28.12.2012 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актами приймання-передачі природного газу (а.с.20-31), та відповідачем не оспорений.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.6.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач в зазначений строк отриманий природний газ в повному обсязі не оплатив, тобто має місце неналежне виконання зобовязань за договором 13/3431-БО-20 від 28.12.2012 відповідачем.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за договором 13/3431-БО-20 від 28.12.2012 за період січень-грудень 2013 року в сумі 8701089 грн 37 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 805861 грн 63 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

В п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Підпунктом 1.9 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобовязання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобовязання визначено по 1 серпня 2014 року або включно до 1 серпня 2014 року, то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Як вже зазначалось, в п.6.1 договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, останнім днем виконання зобовязання в даному випадку є 13 число місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені за порушення зобовязання з оплати поставленого природного газу (а.с.32-37), суд прийшов до висновку про те, що позивачем не було враховано викладені приписи законодавства та не взято до уваги, що за зобовязанням березня 2013 року строк оплати повинен бути по 15.04.2013 у відповідності до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, оскільки 13.04.2013 був вихідним днем (субота), за зобовязанням червня 2013 року строк оплати повинен бути по 15.07.2013 у відповідності до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, оскільки 13.07.2013 був вихідним днем (субота), за зобовязанням вересня 2013 року строк оплати повинен бути по 14.10.2013 у відповідності до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, оскільки 13.10.2013 був вихідним днем (неділя).

Враховуючи викладене, суд вважає належним наступний розрахунок пені:

Місяць надання послугСума боргуОплата Період прострочення Кількість днів простроченняСума пеніСічень 2013 року2012690,5450000 22.04.201314.02.2013-21.04.20136755417,92 1962690,5450000 23.04.201322.04.2013-22.04.20131806,59 1912690,5430000 24.04.201323.04.2013-23.04.20131786,04 1882690,5440000 25.04.201324.04.2013-24.04.20131773,71 1842690,5430000 29.04.201325.04.2013-28.04.201343029,08 1812690,54 29.04.2013-09.06.20134231287,54 140000 25.07.201310.06.2013-24.07.20134531287,54 1672690,54 25.07.2013-12.08.20131912190,02 13.08.2013-13.08.20131595,75Лютий 2013 року1917386,00 14.03.2013-09.06.20138869341,08 10.06.2013-12.08.20136447067,89 13.08.2013-13.09.20133221852,95Березень 2013 року1786661,60 16.04.2013-09.06.20135540383,45 10.06.2013-12.08.20136443858,87 13.08.2013-13.10.20136239453,40Квітень 2013 року585821,71 14.05.2013-09.06.2013276500,21 10.06.2013-12.08.20136414380,72 13.08.2013-13.11.20139319404,34Травень 2013 року160475,59 14.06.2013-12.08.2013603693,14 13.08.2013-13.12.20131237030,15Червень 2013 року128687,22 16.07.2013-12.08.2013281382,07 13.08.2013-13.01.20141547058,41Липень 2013 року93941,10 14.08.2013-13.02.20141846156,36Серпень 2013 року84392,37 14.09.2013-13.03.20141815440,42Вересень 2013 року120155,40 15.10.2013-13.04.20141817745,91Жовтень 2013 року1135304,75 14.11.2013-14.04.201415261461,98 15.04.2014-13.05.20142917138,44Листопад 2013 року1187944,44 14.12.2013-14.04.201412251618,63 15.04.2014-13.06.20146037102,92Грудень 2013 року2017028,65 14.01.2014-14.04.20149165373,83 15.04.2014-13.07.20149094496,41Всього: 804115,77З огляду на викладене обґрунтованою є пеня в сумі 804115 грн 77 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1890451 грн 48 коп. господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань передбачено, що згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий курєр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з ст.ст.17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.32-37) господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних втрат, оскільки ці нарахування повинні здійснюватись з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Крім того, позивачем не враховано проплати, здійснені відповідачем.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат:

Місяць надання послугСума боргуПеріод простроченняСума інфляціїЛютий 2013 року1917386,00Квітень 2013 року грудень 2013 року 7592,41 1646576,54Січень 2014 року3293,15 1400676,54Лютий 2014 року - листопад 2014 року294010,63Березень 2013 року1786661,60Травень 2013 року - листопад 2014 року 387931,58Квітень 2013 року585821,71Червень 2013 року - листопад 2014 року 126485,11Травень 2013 року160475,59Липень 2013 року - листопад 2014 року 34648,38Червень 2013 року128687,22Серпень 2013 року - листопад 2014 року 27941,56Липень 2013 року93941,10Вересень 2013 року - листопад 2014 року 21203,23Серпень 2013 року84392,37Жовтень 2013 року - листопад 2014 року 19048,01Вересень 2013 року120155,40Листопад 2013 року - листопад 2014 року 26533,24Жовтень 2013 року1135304,75Грудень 2013 року - листопад 2014 року 247936,48Листопад 2013 року1187944,44Січень 2014 року - листопад 2014 року 252231,45Грудень 2013 року2017028,65Лютий 2014 року - листопад 2014 року 423386,73Всього: 1872241,96З огляду на викладене з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати в сумі 1872241 грн 96 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 408522 грн 84 коп. підлягає задоволенню частково в сумі 371548 грн 33 коп., оскільки при розрахунку 3% річних (а.с.32-37) позивачем не було враховано проплати відповідача і день фактичної сплати суми заборгованості включений в період часу, за який здійснюється їх нарахування. Крім того, позивачем як і при нарахуванні пені, при розрахунку 3% річних не взято до уваги, що за зобовязанням березня 2013 року строк оплати повинен бути по 15.04.2013 у відповідності до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, оскільки 13.04.2013 був вихідним днем (субота), за зобовязанням червня 2013 року строк оплати повинен бути по 15.07.2013 у відповідності до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, оскільки 13.07.2013 був вихідним днем (субота), за зобовязанням вересня 2013 року строк оплати повинен бути по 14.10.2013 у відповідності до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, оскільки 13.10.2013 був вихідним днем (неділя).

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних:

Місяць надання послугСума боргуОплата Період простроченняКількість днів простроченняСума 3% річнихСічень 2013 року2012690,5450000-22.04.201314.02.2013-21.04.20136711083,58 1962690,5450000-23.04.201322.04.2013-22.04.20131161,32 1912690,5430000-24.04.201323.04.2013-23.04.20131157,21 1882690,5440000-25.04.201324.04.2013-24.04.20131154,74 1842690,5430000-29.04.201325.04.2013-28.04.20134605,82 1812690,54140000-25.07.201329.04.2013-24.07.20138712961,98 1672690,5457000-23.08.201325.07.2013-22.08.2013293986,96 1615690,5469000-27.08.201323.08.2013-26.08.20134531,19 1546690,54200000-07.10.201327.08.2013-06.10.2013415212,14 1346690,5450000-20.11.201307.10.2013-19.11.2013444870,22 1296690,5450000-28.11.201320.11.2013-27.11.20138852,62 1246690,5440000-29.11.201328.11.2013-28.11.20131102,47 1206690,5450000-02.12.201329.11.2013-01.12.20133297,54 1156690,5450000-03.12.201302.12.2013-02.12.2013195,07 1106690,54877500-26.12.201303.12.2013-25.12.2013232092,10 229190,54229190,54-10.01.201426.12.2013-09.01.201415282,56Лютий 2013 року1917386,0070809,46-10.01.201414.03.2013-09.01.201430247593,20 1846576,54200000-13.01.201410.01.2014-12.01.20143455,32 1646576,54103000-10.02.201413.01.2014-09.02.2014283789,38 1543576,5442900-12.02.201410.02.2014-11.02.201422583,74 1500676,54100000-20.02.201412.02.2014-19.02.20148986,75 1400676,54 20.02.2014-25.12.201430935573,35Березень 2013 року1786661,60 16.04.2013-25.12.201461990899,47Квітень 2013 року585821,71 14.05.2013-25.12.201459128456,49Травень 2013 року160475,59 14.06.2013-25.12.20145607386,27Червень 2013 року128687,22 16.07.2013-25.12.20145285584,67Липень 2013 року93941,10 14.08.2013-25.12.20144993852,87Серпень 2013 року84392,37 14.09.2013-25.12.20144683246,22Вересень 2013 року120155,40 15.10.2013-25.12.20144374315,72Жовтень 2013 року1135304,75 14.11.2013-25.12.201440737978,28Листопад 2013 року 1187944,44 14.12.2013-25.12.201437736810Грудень 2013 року2017028,65 14.01.2014-25.12.201434657360,98Всього: 371548,33Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального теплопостачаючого підприємства Алчевськтеплокомуненерго в особі філії №6 задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального теплопостачаючого підприємства Алчевськтеплокомуненерго, вул.Леніна, б.126, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 02132266, в особі філії №6 Комунального теплопостачаючого підприємства Алчевськтеплокомуненерго, вул.Гагаріна, б.23-Б, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 26070898, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, вул.Б.Хмельницького, б.6, м.Київ, ідентифікаційний код 20077720, заборгованість за поставлений природний газ у сумі 8701089 грн 37 коп., пеню в сумі 804115 грн 77 коп., 3% річних у сумі 371548 грн 33 коп., інфляційні втрати в сумі 1872241 грн 96 коп., судовий збір у сумі 176234 грн 94 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2015.

Суддя Т.В. Косенко