Постанова № 54300576, 11.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2015 року № 826/23247/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві

про

визнання протиправним рішення, зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту – відповідач-1), Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту – відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправною реєстраційну дію – внесення Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо відсутності Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за місцезнаходженням;

- скасувати з моменту прийняття рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21 липня 2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (код ЄДРПОУ 30518866).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/232477/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 24 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача-1 заперечив проти позову, відповідача-2 у судове засідання не з’явився, витребувані документи надав через канцелярію суду.

Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» зареєстровано як юридична особа 26 серпня 1999 року за адресою: 01033, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 1.

Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, є платником податку на додану вартість.

20 липня 2015 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внесено до Єдиного державного реєстру внесено запис № 10701430030016279 про відсутність Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за місцезнаходженням.

На підставі вказаного запису Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві прийнято рішення від 21 липня 2015 року № 49/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (код ЄДРПОУ 30518866).

Позивач вважає, що запис державного реєстратора про відсутність за місцезнаходженням, а також рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправними, оскільки прийняті за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності дій та рішення вимогам Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” та Податкового кодексу України.

Досліджуючи питання правомірності запису про відсутність позивача за вказаною адресою та дії реєстраційної служби по внесенню такого запису, суд звертає увагу на наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, врегульовано Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Відповідно до абзацу першого частини одинадцятої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абзацом другим частини дванадцятої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки

Частина чотирнадцята статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності вказує, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв’язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення

Судом встановлено, що Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві на підставі повідомлення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми 18 ОПП «Про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням» від 16 червня 2015 року № 554/26-55-11-01-14, внесено 20 липня 2015 року запис № 10701430030016279 про відсутність Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за місцезнаходженням.

Слід звернути увагу, що матеріали реєстраційної справи, які додані до матеріалів справи не містять копії повідомлення державного реєстратора, із доказом його направлення на адресу позивача, про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Будь-які інші докази звернення державного реєстратора із запитами до позивача також відсутні. Наведене, на думку суду, свідчить про безпідставність внесення Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві запису № 10701430030016279 від 20 липня 2015 року про відсутність Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за місцезнаходженням.

Вирішуючи справу по суті, судом встановлено, що протягом 2015 року, зокрема і 16 червня 2015 року, Державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України» підтверджено відомості про юридичну особу, в тому числі і відомості про місцезнаходження шляхом подання реєстраційної картки, що підтверджується реєстраційною справою Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України».

Наведене свідчить, що позивачем, в свою чергу, виконаний обов’язок подання щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

На думку суду, наведене у сукупності підтверджує як виконання обов’язку подання щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу так і місцезнаходження юридичної особи за адресою: 01033, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 1.

Відтак, суд вважає за необхідним скасувати запис Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві від 20 липня 2015 року № 10701430030016279 про відсутність Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за місцезнаходженням.

В частині наявності підстав для скасування реєстрації платника податку на додану вартість суд звертає увагу на наступне.

Зміст рішення від 21 липня 2015 року № 49/26-55-11-07-25 свідчить, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» здійснено на підставі підпункту “ж” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв’язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до підпункту “ж” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті “а” пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах “б” – “з” пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Оскільки судом вище встановлено протиправність запису Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві від 20 липня 2015 року № 10701430030016279 про відсутність Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за місцезнаходженням та скасовано зазначений запис, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначені підпунктом “ж” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, були відсутні.

Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “ж” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, відповідачем до суду не надано.

Крім цього, процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588).

Відповідно до п.12.2 Порядку № 1588 підрозділи контролюючого органу, крім іншого у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Однак, відповідач-1 всупереч зазначеним правовим нормам не склав жодного акту, який би слугував підставою прийняття оскаржуваного рішення та не скористався зазначеним порядком з'ясування місцезнаходження позивача, що призвело до недобросовісності прийняття ним спірного рішення.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 року № 336 (надалі - Положення № 336).

Зокрема, пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 розд. II Положення № 336 закріплено, що відносно кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Отже, обставини стосовно відсутності позивача за місцезнаходженням не були встановлені податковим органом належним чином, що в свою чергу вказує на передчасність та безпідставність прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 15.04.2014 року № 21-4а14, позицією Вищого адміністративного суду України - в постанові від 27.05.2015 року № К/800/25125/14 та в ухвалах від 28.04.2015 року № К/800/64318/14 і від 20.05.2015 року № К/800/10445/13.

Позивачем зазначено, що податковим органом не було вчинено інших заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача, не було направлено запити ані поштою, ані факсом на адресу Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України». Доказів зворотного контролюючим органом не надано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність законодавчо визначених підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та повідомлення про таке анулювання, на думку суду, рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві від 21 липня 2015 року № 49/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (код ЄДРПОУ 30518866), є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» задовольнити.

2. Скасувати запис Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві від 20 липня 2015 року № 10701430030016279 про відсутність Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за місцезнаходженням

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21 липня 2015 року № 49/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (код ЄДРПОУ 30518866).

4. Судові витрати в сумі 2756 грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень) присудити на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» за рахунок державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник