Постанова № 54300484, 07.12.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/6134/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року 12:50м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є. при секретаріГолуб О.Р. за участі:позивача, представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області Семенишина М.О. в наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ протиправною та зобов'язати надати такий статус.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його вислуга років в органах внутрішніх справ становить 20 років 3 місяці і 9 днів, в яку включається: служба в ОВС, в лавах Радянської армії та час навчання у вищому учбовому закладі.

На підставі п. 3 ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ОСОБА_3 звернувся до начальника УМВС України в Хмельницькій області із заявою про визнання його ветераном органів внутрішніх справ, проте отримав відмову, яку вважає неправомірною.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просили суд їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову ОСОБА_3, просив відмовити у його задоволенні та долучив до матеріалів справи письмові заперечення, де вказано, що вислуга військової служби позивача - 17 років 11 місяців 13 днів, оскільки до неї не враховується час навчання у ВУЗах, що не дає право надати статус ветерана ОВС позивачу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 1974 року по 1979 рік навчався на заочному факультеті в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського за спеціальністю "правознавство" та отримав кваліфікацію "юрист", що підтверджується копією диплома НОМЕР_1 від 28.04.1979 та повідомленням приймальної комісії № 1162 від 2.09.1974. З трудової книжки ОСОБА_3 слідує, що під час заочного навчання він працював судовим виконавцем Хмельницького районного народного суду, слюсарем - монтажником по приборах Хмельницького радіотехнічного заводу. При закінченні Харківського юридичного інституту ОСОБА_3 офіцерське звання не присвоювалось.

З 10.11.1979 року по 25.04.1981 рік позивач служив в лавах Радянської армії.

З військового квитка ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 10.11.1979 слідує, що йому військове звання - лейтенант присвоєно наказом МО СРСР №223 від 18.09. 1981 після проходження 45-ти денних учбових зборів по перепідготовці офіцерів запасу в 1981 році.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 10.06.1981 по 03.12.1997, що підтверджується копією трудової книжки.

Вважаючи, що на день звільнення з органів внутрішніх справ вислуга років ОСОБА_3 становить 20 років 3 місяці і 9 днів позивач звернувся до начальника УМВС України в Хмельницькій області із заявою про визнання його ветераном органів внутрішніх справ.

24.09.2015 відповідачем у листі № 12/Д-357 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3, з тих підстав, що вислуга позивача менша 20 років, як того вимагає Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", а саме становить - 17 років 11 місяців 13 днів.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998, ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 20 років і більше.

Питання обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та Постановою КМУ "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 за № 393.

Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону № 2262-XII до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 17.07.1992 за № 393 передбачено аналогічне правове регулювання як і в ст. 17 Закону № 2262-XII.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 після закінчення навчання у 1979 році в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського отримано кваліфікацію "юрист", а офіцерського звання позивачу присвоєно не було, як того вимагає Закон № 2262-XII, а тому підстави для додаткового зарахування часу навчання позивача до його вислуги років відсутні. За таких обставин, вислуга військової служби позивача становить 17 років 11 місяців 13 днів, що не дає підстав визнати позивача ветераном органів внутрішніх справ.

Суд звертає увагу, що така позиція узгоджується із практикою Верховного суду України (реєстраційний номер рішення в єдиному реєстрі судових рішень № 43310876).

Враховуючи вищевикладене суд вважає адміністративний позов ОСОБА_3 таким, що не підлягає до задоволення, а відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області правомірною, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 158-162, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2015 року 17:00

Постанова не набрала законної сили

Суддя/підпис/М.Є. Ніколайчук"Згідно з оригіналом" Суддя М.Є. Ніколайчук