Постанова № 54299576, 08.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4194/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку із прийняттям Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України рішення, оформленого протоколом засідання від 03 лютого 2015 року, про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Зазначене рішення відповідач прийняв у зв'язку із відмовою ОСОБА_2 від проведення стосовно нього планової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.

ОСОБА_2, вважаючи, що відмовив у проведенні перевірки правомірно та у зв'язку із недотриманням вимог законодавства саме відповідачем, а отже відсутністю підстав для дисциплінарного стягнення, подав до суду адміністративний позов, в якому просив визнати протиправним та скасувати вищезазначене рішення відповідача та зобов'язати відповідача виключити внесений до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та безпідставним. При цьому даний висновок базується лише на доводах відповідача та аналізі нормативно-правової бази, що дозволяє відповідачу здійснювати перевірки арбітражних керуючих та приймати рішення за їх результатами, в т.ч. щодо застосування дисциплінарних стягнень. Водночас, доводи позивача, які наводилися в позові, залишилися судом не спростованими, у зв'язку із чим прийняте у справі судове рішення не може вважатися належним чином обґрунтованим.

Вимоги ч.2 ст.71 КАС України покладають обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Зазначена норма має імперативний характер, а отже є обов'язковою як для відповідача - суб'єкта владних повноважень, так і для суду, який здійснює розгляд цієї справи.

Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови, а також інших матеріалів справи, якими керувався суд при вирішенні справи в першій інстанції, будь-яких доказів того, що обставини, які викладені позивачем у позові, не мали місця або ним спотворені, немає. Натомість, невідповідності у документах відповідача, а саме посвідченні на перевірку, про які зазначає позивач, знайшли своє підтвердження.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів вважає встановленими наступні обставини:

Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.3 розділу І, п.2.5 розділу ІІ вищезазначеного Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.

Наказом відповідача від 22 вересня 2014 року №200/7 затверджено план перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на IV квартал 2014 року, на підставі якого Головним управлінням юстиції у м.Києві 23 жовтня 2014 року оформлено наказ №823/8 про проведення планової невиїзної перевірки діяльності позивача у період із 10 по 19 грудня 2014 року на предмет виконання вимог Конституції України, ГПК України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Цим же наказом визначено членів комісії з перевірки: головний спеціаліст відділу контролю за діяльністю арбітражних керуючих та супроводу процедур банкрутства Управління з питань банкрутства Головного управління юстиції в м.Києві ОСОБА_3 (голова комісії) та члени комісії - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Також вищезазначені члени комісії були вказані в посвідченні на перевірку №76/10-41 від 23 жовтня 2014 року, в якому також бути зазначені реквізити наказу про проведення перевірки, а саме номер та дата його видачі.

Згідно з п.2.7 розділу ІІ Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Сторонами спору не заперечується і визнається, що 24 жовтня 2014 року представником позивача отримано повідомлення про проведення планової невиїзної перевірки від 23 жовтня 2014 року №1305/10-37 та копію посвідчення на проведення планової невиїзної перевірки від 23 жовтня 2014 року №76/10-41. Згідно змісту повідомлення про проведення перевірки, арбітражного керуючого ОСОБА_2 зобов'язано з'явитися для проведення перевірки 10 грудня 2014 року та надати для перевірки вказані у повідомленні документи.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що орган контролю повідомив позивача про проведення перевірки в строк, встановлений п.2.7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Водночас, як стверджує відповідач, наказом Головного управління юстиції у м.Києві від 24 листопада 2014 року №914/8 «Про внесення змін до наказу Головного управління юстиції у м.Києві від 23 жовтня 2014 року №823/8 «Про проведення планової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2.» та посвідчення на проведення планової невиїзної перевірки від 23 жовтня 2014 року №76/10-41», внесено зміни до пункту 2 наказу №823/8, а саме: замінено голову комісії з ОСОБА_3 - головного спеціаліста відділу контролю за діяльністю арбітражних керуючих та супроводу процедур банкрутства управління з питань банкрутства Головного управління юстиції у м.Києві на ОСОБА_6 - головного спеціаліста відділу контролю за діяльністю арбітражних керуючих та супроводу процедур банкрутства управління з питань банкрутства Головного управління юстиції у м.Києві. Також внесено відповідні зміни до посвідчення на проведення планової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2

З матеріалів справи не вбачається, що на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_2 направлялося письмове повідомлення про вищезазначений наказ Головного управління юстиції у м.Києві від 24 листопада 2014 року №914/8, яким внесено зміни до складу комісії з перевірки, а також змінене посвідчення на перевірку, як це передбачено п.2.7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Також в матеріалах справи відсутні докази, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 повідомлявся про зміну складу комісії з перевірки в будь-який інший спосіб, в т.ч. в день початку перевірки - 10 грудня 2014 року.

Як зазначає позивач у своєму адміністративному позові, 10 грудня 2014 року він з'явився до Управління з питань банкрутства Головного управління юстиції у м.Києві на засідання комісії для проведення перевірки з відповідними документами, які запитував контролюючий орган у повідомленні про перевірку.

Відповідно до п.3.3 розділу ІІІ Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) арбітражний керуючий під час здійснення перевірки має право перевіряти у членів комісії службові посвідчення і одержувати копії посвідчення на проведення перевірки.

Позивач стверджує, що, скориставшись зазначеним правом, ним було встановлено, що головою комісії був ОСОБА_6, тобто інша особа, ніж була зазначена в посвідченні на проведення планової невиїзної перевірки від 23 жовтня 2014 року №76/10-41, та яке було отримано його представником 24 жовтня 2014 року. У зв'язку з цим, вважаючи комісію з перевірки неповноважною, арбітражним керуючим ОСОБА_2 будо відмовлено у проведенні перевірки та наступного дня направлено витребувані контролюючим органом документи поштовим зв'язком, що підтверджено фіскальним чеком з описом вкладення.

Водночас, за твердженням відповідача, 10 грудня 2014 року арбітражний керуючий ОСОБА_2 не з'явився для проведення перевірки та не надав документи для перевірки, у зв'язку із чим комісією в складі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було складено Акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 10 грудня 2014 року за №66/10-48.

Вищезазначений Акт про відмову в проведенні перевірки став підставою для прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих на своєму засіданні 03 лютого 2015 року рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке і було оскаржено до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що Акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 10 грдуня 2014 року складений відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, а саме п.4.7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), відповідно до якого вказаний документ складається при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Крім того, суд першої інстанції також встановив повноваження дисциплінарної комісії відповідно до вимог законодавства, які надають їй право приймати рішення про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень.

Колегія суддів вищезазначені висновки суду першої інстанції вважає такими, що не в повній мірі відповідають обставинам, що мали б бути встановлені у справі, та свідчать про формальний підхід суду до вирішення справи.

Так, позивачем не оспорюється наявність чи відсутність повноважень в комісії з перевірки щодо складання Акту про відмову у проведенні перевірки, а в дисциплінарної комісії, відповідно, давати обов'язкові рекомендації щодо накладення на арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень.

Спірне питання, яке змусило позивача звернутися до суду, полягало в тому, чи мав відповідач підстави для складання Акта про відмову у проведенні перевірки. Для цього відповідно суду необхідно було встановити дійсні обставини, що мали місце 10 грудня 2014 року, а саме: чи прибув арбітражний керуючий ОСОБА_2 для проведення перевірки до контролюючого органу; чи був ознайомлений ОСОБА_2, в т.ч. перед проведенням перевірки 10 грудня 2014 року, з документами, згідно яких змінено голову комісії з перевірки. Лише після встановлення зазначених обставин та в разі недоведення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, тієї обставини, що ОСОБА_2 не прибув для проведення перевірки 10 грудня 2014 року, мало б бути досліджене питання, чи може бути визнано правомірною підставою для відмови арбітражного керуючого від перевірки ненадання йому перевіряючими документів, що посвідчують їх повноваження на перевірку арбітражного керуючого ОСОБА_2, або ж якщо такі документи містять суперечності, з урахуванням того, що про проведення перевірки арбітражний керуючий був повідомлений у встановлений законодавством строк.

Обов'язок доведення правомірності свого рішення вимогами ч.2 ст.71 КАС України покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

При цьому, доказами у відповідності до ст.69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів тощо.

Зазначення відповідачем на підтвердження своєї правової позиції лише наявних у нього повноважень щодо контролю за діяльністю арбітражних керуючих та прийняття рішень за результатами такого контролю, не звільняє останнього від обов'язку доведення існування підстав, які обумовили винесення того чи іншого рішення.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факту неявки арбітражного керуючого ОСОБА_2 10 грудня 2014 року до приміщення контролюючого органу для проведення перевірки, виходячи з наступного:

В повідомленні про проведення перевірки від 23 жовтня 2014 року, яке було отримано представником арбітражного керуючого, зазначено лише дату прибуття, однак не зазначено час. Вказане може свідчити про те, що час додатково узгоджувався між перевіряючими та арбітражним керуючим, однак в момент прибуття арбітражного керуючого не було з будь-яких причин на робочому місці призначеного голови комісії ОСОБА_3, або ж він з будь-яких причин не міг взяти участь у перевірці.

Крім того, в справі відсутні докази, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 особисто або через представників був ознайомлений із зміною складу комісії в період з 24 листопада 2014 року, тобто з моменту винесення наказу Головним управлінням юстиції в м.Києві №914/8, яким замінено голову комісії з перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 з ОСОБА_3 на ОСОБА_6 та внесено такі ж зміни до посвідчення на проведення перевірки, до 10 грудня 2014 року (включно).

При цьому колегія суддів вважає, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 дійсно був повідомлений про проведення перевірки у передбачений законодавством спосіб. Разом з тим, разом з повідомленням про проведення перевірки йому було надіслано посвідчення на перевірку із зазначенням персонального складу комісії. Персональний склад комісії не може бути підставою для відмови арбітражного керуючого у проведенні перевірки, однак лише в тому випадку, коли зазначені особи вказані в посвідченні на перевірку, оформленому належним чином та доведеним до відома особи, діяльність якої перевіряється, до початку проведення такої перевірки без обмеження будь-якими строками.

Водночас, в наданій відповідачем копії посвідчення на проведення планової невиїзної перевірки від 24 листопада 2014 року №84/10-41 визначено для перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 комісію в складі ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Колегія суддів звертає увагу, що попередня комісія відповідно до посвідчення від 23 жовтня 2014 року складалася з трьох осіб: голови комісії ОСОБА_3 та членів комісії ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Отже, ОСОБА_4 в дійсному, за твердженням відповідача, посвідченні на перевірку від 24 листопада 2014 року не зазначена, при цьому її підпис в складеному Акті про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки наявний.

Крім того, у відповідності до наказу Головного управління юстиції в м.Києві від 24 листопада 2014 року зазначено про зміну комісії з перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 лише в частині заміни голови комісії з ОСОБА_3 на ОСОБА_6, та зобов'язано викласти в новій редакції посвідчення про проведення планової перевірки.

Таким чином, посвідчення на перевірку від 24 листопада 2014 року не відповідало вимогам наказу Головного управління юстиції в м.Києві від 24 листопада 2014 року, та крім того в ньому відсутні (не заповнені) реквізити наказу, яким перевіряючим надано дозвіл на проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2

Отже, в зв'язку з тим, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо прибуття останнього до контролюючого органу 10 грудня 2014 року для проведення перевірки, а також зважаючи на допущені невідповідності у документах, складених відповідачем, які не дозволяють стверджувати про повноважність комісії з перевірки, якою було підписано Акт про відмову в проведенні перевірки, приймаючи до уваги, що позивачем на адресу відповідача 11 грудня 2014 року (тобто в строк до закінчення перевірки 19 грудня 2014 року) надіслано документи, які витребовувались для проведення планової невиїзної перевірки, колегія суду вважає, що адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оформленого протоколом засідання від 03 лютого 2015 року, підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивач в позові також просить зобов'язати Міністерство юстиції України виключити внесений до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Порядок формування і ведення Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України затверджено наказом Міністерства юстиції України №541/5 від 26 березня 2013 року, відповідно до п.1.2 якого Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України - це сукупність відомостей про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, які отримали в установленому законодавством порядку свідоцтво на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та інформації про їх діяльність, яку Міністерство юстиції отримує у процесі реалізації своїх повноважень як державного органу з питань банкрутства та від арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згідно п.2.1 вищенаведеного Порядку підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є:

- видача свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- переоформлення або видача дубліката свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладання на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення;

- припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- надходження до Міністерства юстиції України інформації про здійснення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень (обов'язкової звітності, відповідних заяв арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інформації про результати проведення перевірок дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом).

Колегія суддів звертає увагу, що виключення будь-яких записів, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, вищезазначеним Порядком не передбачено.

Колегія суддів дійшла до висновку, що визнання протиправним та скасування рішення про застосування дисциплінарного стягнення в достатній мірі захищає порушене право позивача. На підставі вищезазначеного судового рішення відповідач має внести запис про його скасування в Єдиному реєстрі, що передбачено Порядком формування і ведення Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а не виключати його. Зобов'язувати відповідача цим судовим рішенням вчинити такі дії суд вважає передчасним за відсутності порушення прав позивача на цей момент, у зв'язку з чим у задоволенні позовної вимоги про виключення запису слід відмовити, як такій, що не відповідає належному способу захисту порушеного права та є передчасною.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 червня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оформленого протоколом засідання від 03 лютого 2015 року.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.