Рішення № 54299026, 02.02.2012, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/2 3395/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 лютого 2012 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Ільїної Г.І.,

за участю секретаря Андросової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди транспортного засобу та витребування предмету договору оренди з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

Обласне комунальне підприємство теплових мереж звернулось до суду з позовом, в якому просив суд достроково розірвати договір оренди автомобіля марки ВАЗ 21099, 1997 року випуску, червоного кольору, кузов № ХТА 210990 V 2100179, реєстраційний № НОМЕР_1 від 09.08.2007 року, витребувати даний автомобіль у відповідача та стягнути з нього судові витрати в розмірі 45,50 грн.

До початку судового розгляду справи по суті і на підставі ч. 2 ст. 31 Цивільно-процесуального кодексу України, позивач змінив підстави позову та просив суд розірвати договір оренди автомобіля марки ВАЗ 21099, 1997 року випуску, червоного кольору, кузов № ХТА 210990 V 2100179, реєстраційний № НОМЕР_1 від 09.08.2007 року у звязку з істотною зміною обставин, витребувати даний автомобіль у відповідача та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 45,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ОСОБА_1 комунальним підприємством теплових мереж (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) 09.08.2007 року було укладено договір оренди легкового автомобіля.

Відповідно до п. 1.2 вищезазначеного договору під орендованим автомобілем розуміється: легковий автомобіль марки ВАЗ 21099, 1997 року випуску, червоного кольору, кузов № ХТА 210990 V2100179, реєстраційний № НОМЕР_1.

Пунктом 5.1. вказаного договору передбачена орендна плата в розмірі 50,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 8,33 грн. за один місяць оренди.

Розмір орендної плати визначався відповідно до остаточної вартості автомобіля, яка передбачена договором і складає 5000,00 (пять тисяч) гривень.

У звязку з прийняттям Харківською районною радою Харківської області Рішення від 22.01.2008 року „Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківського району була затверджена методика розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківського району.

Відповідно до п. 6 вищезазначеної методики „Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого) встановлюється за погодженням сторін і складає не менш як 5 % від первісної вартості орендованого майна.

Враховуючи те, що балансова вартість автомобіля ВАЗ 21099 складає 25758,33 грн., та враховуючи те, що орендна плата в договорі визначена відповідно до остаточної вартості автомобіля і ст. 19 ЗУ „Про оренду державного і комунального майна» передбачено, що розмір орендної плати визначається відповідно до методики, яка складається органами місцевого самоврядування для обєктів, що знаходяться в комунальній формі власності, положення 5.1. договору суперечить методиці та ст. 19 ЗУ „Про оренду державного і комунального майна.

Крім того, метою укладення вищезазначеного договору оренди автомобіля було отримання ОСОБА_1 комунальним підприємство теплових мереж прибутку. Так як на сьогодні в звязку з прийняттям вищезазначеної методики підвищилась орендна плата за договором оренди, ОКПТМ значною мірою позбавляється того, на що розраховувало.

Тобто на сьогодні істотно змінились обставини, які ОКПТМ (орендодавець) не могло передбачити і не може усунути. В даному випадку договір оренди необхідно привести у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

Керуючись ч. 1 ст. 651 ЦК України, ст. 21 ЗУ „Про оренду державного і комунального майна та п.10.6 п.10 договору оренди автомобіля від 09.08.2007 року, Обласне комунальне підприємство теплових мереж (орендодавець) направило ОСОБА_2 (орендар) лист разом з проектом змін до договору оренди, в якому були детально обґрунтовані підстави зміни вартості орендної плати.

ОКПТМ (орендодавець) зазначило в листі, що чекає відповіді орендодавця протягом 20 днів з моменту отримання даного листа. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу підприємства, орендар отримав лист 30.07.2011 року, але відповіді на цього листа ОКПТМ (орендодавець) так і не отримало.

Таким чином, сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, як істотно змінились, тому в даному випадку вбачається необхідність розірвання договору в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

ОКПТМ вважає, що в даному випадку зміна обставин є досить істотною, бо вони призвели до зміни рівноваги договору, а саме, змінилась рівновага договірних обовязків в силу зменшення цінності отримуваного ОКПТМ (орендодавець) виконання.

Ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачає розірвання договору у разі істотної зміни обставин і у разі не досягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, лише за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року №2269 ХІІ «…На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України».

Відповідно до ч. 2 ст. 53 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються, тож, відповідно, і припиняється дія договору, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року №2269 ХІІ наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Представник позивача ОСОБА_1 комунального підприємства теплових мереж в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Доводи, викладені в позові підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, доводи та міркування позивача, викладені в заяві про зміну підстав позову вважає помилковими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на заяву про зміну підстав позову. Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тим, що з огляду на приписи ст. ст. 525, 627, 632 Цивільного кодексу України сторони могли у момент укладення договору передбачити збільшення орендної плати.

Також відповідач вважає, що є помилковими доводи позивача про те, що зміни законодавства є підставою для розірвання договору оренди з огляду на положення ч. 4 ст. 10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна, де зазначається, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши й оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ОСОБА_1 комунальним підприємством теплових мереж (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) 09.08.2007 року було укладено договір оренди легкового автомобіля.

Відповідно до п. 1.2 вищезазначеного договору під орендованим автомобілем розуміється: легковий автомобіль марки ВАЗ 21099, 1997 року випуску, червоного кольору, кузов № ХТА 210990 V2100179, реєстраційний № НОМЕР_1.

Пунктом 5.1. вищезазначеного договору передбачена орендна плата в розмірі 50,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 8,33 грн. за один місяць оренди.

Розмір орендної плати визначався відповідно до остаточної вартості автомобіля, яка передбачена договором і складає 5000,00 (пять тисяч) гривень.

Даний автомобіль у відповідності до ч. 1 ст. 60 ЗУ Про місцеве самоврядування на праві комунальної власності знаходиться на балансі ОСОБА_1 комунального підприємства теплових мереж, тобто є майном, що належить на праві комунальної власності відповідній територіальній громаді.

Ст. 1 ЗУ Про оренду державного та комунального майна передбачено, що цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно зі ст. 19 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна розмір орендної плати визначається відповідно до методики, яка складається органами місцевого самоврядування для обєктів, що знаходяться в комунальній формі власності.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає принцип свободи договору. Під свободою договору також розуміється вільне визначення його умов, де фіксуються взаємні права та обовязки сторін. Ст. 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Виходячи з того, що норми Цивільного кодексу України є нормами загальної дії і в питанні, що стосуються ціни договору відсилають до спеціального законодавства, та враховуючи, що спеціальний закон чітко визначає порядок встановлення ціни договору, до правовідносин, що склались між ОСОБА_1 комунальним підприємством теплових мереж та ОСОБА_2 слід застосовувати ст. 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна.

Судом встановлено, що після укладення договору оренди від 09.08.2007 року Рішенням Харківської районної ради Харківської області від 22.01.2008 року „Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківського району була затверджена методика розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківського району. Відповідно до п. 6 вищезазначеної методики „Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого) встановлюється за погодженням сторін і складає не менш як 5 % від первісної вартості орендованого майна.

Враховуючи те, що п. 5.1 договору оренди автомобіля від 09.08.2007 року визначає орендну плату, виходячи з остаточної вартості автомобіля на момент укладення договору, даний пункт договору суперечить п. 6 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківського району, що затверджена Рішенням Харківської районної ради Харківської області від 22.01.2008 року та ст. 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна.

Оскільки орендований автомобіль є комунальною власністю та вартість орендної плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності визначається ст. 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна та встановлюється спеціально уповноваженими органами місцевого самоврядування, сторони при укладенні договору не могли передбачити зміни щодо вартості орендної плати, бо такі зміни не залежать в даному випадку від волі сторін, тому суд погоджується з думкою позивача щодо істотної зміни обставин згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Зміна вартості орендної плати після укладення договору оренди є істотною зміною обставин, бо це призводить до зміни рівноваги договору, а саме, змінилась рівновага договірних обовязків, в силу зменшення цінності отримуваного ОСОБА_1 комунальним підприємством теплових мереж.

Крім того, метою укладення вищезазначеного договору оренди автомобіля було отримання ОСОБА_1 комунальним підприємство теплових мереж прибутку. Так як на сьогодні у звязку з прийняттям вищезазначеної методики значно підвищилась орендна плата за договором оренди, ОКПТМ значною мірою позбавляється того, на що розраховувало.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

П.10.6 .10 договору оренди від 09.08. 2007 року передбачено, що зміна умов договору в односторонньому порядку не допускається.

Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача лист від 26.07.2011 року № 808/17 з проектом змін до договору оренди, в якому були обґрунтовані підстави зміни орендної плати. Відповідач отримав листа 30.07.2011 року, що підтверджується підписом про вручення повідомлення про отримання листа, але відповіді на цей лист позивач не отримував. Тому суд дійшов висновку, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

Ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачає розірвання договору у разі істотної зміни обставин і у разі не досягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, лише за рішенням суду.

Договір може бути розірваний у судовому порядку за наявності одночасно таких умов:

П. 1 ч. 2 ст. 652 ЦК України „в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане

П. 2 ч. 2 ст. 652 ЦК України „зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всі турботливості та обачності, які від неї вимагалися

П. 3 ч. 2 ст. 652 ЦК України „виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору

П. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України „із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Щодо п. 1 ч. 2 ст. 652 ЦК України, суд встановив, що сторони на момент укладення договору не могли передбачити зміну вартості орендної плати, бо це не залежало від їх волі і тому при укладенні договору сторони виходили з того, що такі обставини не настануть.

Щодо п. 2 ч. 2 ст. 652 ЦК України, суд встановив, що позивач, як комунальне підприємство, яке здає в оренду комунальне майно не може порушувати п. 6 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківського району та ст. 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна, і не може усунути обставини, які виникли при всій своїй турботливості та обачності, бо це буде порушенням в сфері ведення фінансово-господарської діяльності комунального підприємства, а саме недоотримання доходів.

Щодо п. 3 ч. 2 ст. 652 ЦК України, суд встановив, що подальше виконання договору значно знижує цінність отримуваного позивачем (орендодавець) виконання. В даному випадку зменшення цінності отримуваного відбувається при суттєвій зміні договірної рівноваги в силу істотного зменшення отримуваного позивачем за договором, адже враховуючи зміни в порядку визначення орендної плати, позивач значно позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Щодо п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України, суд встановив, що позивач самостійно не може змінити умови договору, бо це не передбачено договором і звичаями ділового обороту, а так як між сторонами не досягнуто згоди щодо приведення договору у відповідність до обставин, що істотно змінились, то ризик зміни цих обставин покладається на позивача (орендодавець).

Суд не погоджується з думкою ОСОБА_2, що позивач намагається розірвати договір на підставі змін в законодавстві. В своїх запереченнях відповідач посилається на ч. 4 ст. 10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна, в якій йде мова про чинність умов договору. Але в даній справі розглядається питання не про чинність умов договору, а про можливість розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин, коли сторони не змогли досягти згоди щодо приведення договору у відповідність до цих змін, тому посилання відповідача на ч. 4 ст. 10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна є недоречним.

Ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269 ХІІ передбачено, що «…На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України».

Частиною 2 статті 53 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються, тож, відповідно, і припиняється дія договору, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269 ХІІ наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 комунального підприємства теплових мереж про дострокове розірвання договору оренди автомобіля марки ВАЗ 21099, 1997 року випуску, червоного кольору, кузов № ХТА 210990 V 2100179, реєстраційний № НОМЕР_1 від 09.08.2007 року у звязку з істотною зміною обставин та витребування даного автомобіля у відповідача і стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 45,50 грн., є обґрунтованими, такими, що не суперечать вимогам закону та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі зазначеного вище та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, 53, 652, 785 ЦК України, ст. 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна, ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 комунального підприємства теплових мереж задовольнити.

Розірвати договір оренди легкового автомобіля, укладений між Комунальним підприємством «Обласне комунальне підприємство теплових мереж» та ОСОБА_2 09.08.2007 року.

Зобовязати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 комунальному підприємству теплових мереж автомобіль марки ВАЗ 21099, 1977 року випуску, червоного кольору, кузов № ХТА 210990 V2100179, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 комунального підприємства теплових мереж (р/р 26005155880011 АКБ «Базис» м. Харків МФО 351760, код 31556309) судовий збір в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Г.І. Ільїна