Постанова № 54298603, 14.12.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4776/15-а

пр.№ 2-а/464/244/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Мички Б.Р.

при секретарі Янишин М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в:

12 червня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, в якому після уточнення позовних вимог просить: поновити йому пропущений з поважних причин строк звернення до суду з адміністративним позовом; визнати протиправними дії відповідача в частині відмови в перерахунку та виплаті щомісячних державних пенсій відповідно до розмірів передбачених ст.ст.50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат; зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 01 січня 2014 року по 01 червня 2014 року, з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог, покликається на те, що віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визнаний інвалідом ІII групи, внаслідок захворювання пов'язаного з аварією на ЧАЕС, в звязку з чим, у відповідності до ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачем йому була призначена державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, проте розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам установленим ст.ст.50, 54, 67 п.3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплачується в меншому розмірі. Звертався до відповідача з заявою про здійснення йому відповідного перерахунку пенсії, однак йому було безпідставно відмовлено. Просить поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з адміністративним позовом та такий задоволити.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та відповідних уточненнях, просять позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позову відмовити з наступних підстав. У Державному бюджеті України не передбачено коштів на виплату державної та додаткової пенсії в розмірі в якому просить позивач. Окрім цього, відповідно до п.6-7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2014рік» встановлено, що норми і положення ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула чинності 23.07.2011р., визначено розміри державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. за №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відтак, наявні два закони - Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про державний бюджет на 2014рік», які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлюють розміри пенсійних виплат. З врахуванням того, що Закон України «Про державний бюджет на 2014рік» прийнятий пізніше, його норми мають пріоритет над положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв'язку з наведеним, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, та йому встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з аварією на ЧАЕС.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Позивачу слід поновити строк звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з незадовільним станом здоров'я позивача, періодичним перебуванням на стаціонарному лікуванні, що стверджується наявними в матеріалах справи медичними документами (а.с.11-30).

Статтею 49 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до І категорії. Ч.4 ст.54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі 6 мінімальних пенсій за віком (з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р.).

Відповідно до ст.50 ч.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи 50% мінімальної пенсії за віком (з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р.). Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що становить розмір визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії та розмір щомісячної компенсації сімям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отож, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014р. не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема ст.ст.50, 54 вказаного Закону.

Разом з тим, на підставі Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 3 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення ст.ст.20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без будь-яких обмежень.

Згідно із абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, з відповідними змінами та доповненнями затверджено «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, з починаючи 03 серпня 2014 року, розміри пенсій передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"обмежується вимогами Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014р. в редакції Закону України від 31.07.2014 р.

Відтак, наявні два закони Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014р. в редакції Закону України від 31.07.2014 р., які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлюють розмір пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014р. в редакції Закону України від 31.07.2014 р. прийнятий пізніше, є чинним та не визнавався неконституційним, а тому його норми мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про недопустимість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування , враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком та пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами.

Виходячи з вище викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії відповідача слід визнати протиправними та зобовязати здійснити перерахунок та виплату позивачу недорахованих сум державної пенсії та додаткової пенсії за період з 01 січня 2014 року до 01 червня 2014 року, з врахуванням виплачених сум.

На підставі ст.ст.49, 50, 53, 54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014р. в редакції Закону України від 31.07.2014 р. № 1622-VII, Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. за №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 158-162 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова протиправними та зобовязати здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в порядку передбаченому ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня 2014 року до 01 червня 2014 року, з врахуванням виплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий:

Постанова є оригіналом, виготовлена в одному примірнику і зберігається у справі №464/4776/14-а