Постанова № 54296803, 13.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2015 року № 826/3963/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ексіст-Сіть Україна"до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000822202 від 23.02.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіст-Сіть Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000822202 від 23.02.2015.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "АВТО РЕАЛ" та ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" за період з 01.01.2014 по 30.09.2014. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що договори, укладені між позивачем та контрагентами ТТОВ "АВТО РЕАЛ" та ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ "АВТО РЕАЛ" та ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" які мали реальний характер та за якими було отримано послуги та товар використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки №572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В період з 06.02.2015 по 09.02.2015 Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіст-Сіть Україна" з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "АВТО РЕАЛ" та ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" за період з 01.01.2014 по 30.09.2014.

За результатами перевірки складено акт № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015, яким встановлено порушення пункту 22.1 статті 22, пункту 44.1 статті 44, підпункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 18 995513,00 грн.

20.02.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексіст-Сіть Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано заперечення на акт № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015 за результатами розгляду яких листом № 9491/10/96-56-22-01-12 від 20.02.2015 повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін.

23.02.2015 на підставі акту № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000822202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні торів (робіт, послуг) на загальну суму 28 493 269,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 9 497 756,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіст-Сіть Україна" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0000822202 від 23.02.2015, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З гідно з частинами першою, другою та третьої статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктами 16.1.2 та 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пунктів 85.4 та 85.6 статті 85 Податкового кодексу України забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, контролюючі органи мають право вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, у тому числі, регістри бухгалтерського обліку, які підлягають обов'язковому дослідженню при проведенні документальної перевірки. При цьому у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В акті № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015 зазначено наступне: "ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вручено TOB «Ексіст-Сіть Україна» (код за ЄДРПОУ 38391697) запити про надання інформації та її документального підтвердження від 06.10.2014 №10243/10/26-56-22-01-12, №10390/10/26-56-22-03-05 від 09.10.2014. Отримано відповіді від 15.10.2014 №07/10/3 (Вх. ДПІ №20978/10 від 15.10.2014), від 15.10.2014 №15/10/4 (Вх. ДПІ №20953/10 від 15.10.2014) якими відмовлено у наданні документів.

Від TOB "ЕКСІСТ - СІТЬ УКРАЇНА" (код за ЄДРПОУ 38391697) отримано повідомлення від 28.10.2014 (вх. №21904/10) та довідку Дарницького РУ ГУМВС України щодо заяви №53231 від 26.10.2014 про втрату документів.

В ході поновленої документальної позапланової виїзної перевірки було вручено запит TOB г "Ексіст-Сіть Україна» (код за ЄДРПОУ 38391697) про надання інформації та її документального підтвердження від 06.02.2015 №1565/10/26-56-22-02-12."

Відповідно до наказу № 7 від 03.11.2014 проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "АВТО РЕАЛ" та ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" за період з 01.01.2014 по 30.09.2014 було призупинено у зв'язку з втратою первинних документів до відновлення втрачених документів та поновлено наказом № 168 від 06.02.2015.

Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Таким чином, документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "АВТО РЕАЛ" та ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" за період з 01.01.2014 по 30.09.2014 було призупинено у зв'язку з втратою останнім первинних документів на строк з 03.11.2014 по 06.02.2015, тобто строк встановлений пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, як достатній для відновлення втрачених документів.

Отже, станом на момент продовження перевірки позивач повинен був надати до перевірки всі первинні документи, які мали підтверджувати факт існування фінансово - господарських відносин з контрагентами ТОВ "АВТО РЕАЛ" та ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ", з огляду на що всі документи, що не були надані позивачем податковому органу до закінчення перевірки за результатами якої складено акт № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015 вважаються такими, що були відсутні у позивача на час складення податкової звітності та у суду відсутні правові підстави для надання їх оцінки під час розгляду справи.

Позивач в позовній заяві та під час судових засідань зазначив про те, що в період з 01.01.2014 по 30.09.2014 мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" за договором постановки № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 та з ТОВ "АВТО РЕАЛ" за договорами поставки №011-05/2013 від 03.05.2013 та надання маркетингових послуг № 015-05/2013 від 03.05.2013.

Договори поставки № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 укладений з ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" та №011-05/2013 від 03.05.2013 укладений з ТОВ "АВТО РЕАЛ" є аналогічними.

Пунктом 3.1 зазначених договорів встановлено, що покупець формує та подає замовлення на товар із зазначенням коду товару та необхідної кількості за позиціями та бажаних строків поставки товару.

Згідно з пунктом 3.3 договорів № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 та № 011-05/2013 від 03.05.2013 замовлення та підтвердження замовлення, рахунок на оплату та накладені можуть бути передані або надіслані стороною іншій стороні договору в оригіналі, а також в копії за факсимільним зв'язком або електронною поштою.

Відповідно до пункту 4.3 вказаних договорів у вартість парті товару включено вартість доставки даної партії на склад покупця.

Пунктом 5.3 договорів № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 та № 011-05/2013 від 03.05.2013 встановлено, що при здійсненні платежу покупець повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору, або номер та дату видаткової накладної, за якою партія товару постачалась виписаної постачальником на оплату поставленої партії товару.

Згідно з пунктом 6.1 зазначених договорів постачальник зобов'язаний поставляти покупцю товар окремими партіями в строк, в кількості та асортименті, остаточно узгоджених сторонами в замовленнях.

Отже, первинними документами, які мають бути складені та надані покупцю у випадку здійснення поставки товару за договорами № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 та № 011-05/2013 від 03.05.2013 є замовлення, підтвердження замовлення, рахунок на оплату, накладні, а оплати - платіжні доручення.

Відповідно до акту № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015 позивачем до перевірки було надано копії договорів № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 та № 011-05/2013 від 03.05.2013, податкові та видаткові накладні.

Також в акті зазначено про те, що до перевірки не надано ТТН, сертифікати відповідності на запчастини та технічні рідини.

Таким чином, як вбачається з акта № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015, позивачем до перевірки не було надано первинних документів, які мали бути складені у випадку здійснення поставки за договорами № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 та № 011-05/2013 від 03.05.2013, зокрема, замовлень, їх підтверджень, та рахунків на оплату, а також доказів на підтвердження здійснення поставки товару та його оплати, а саме ТТН та платіжних доручень. Крім того позивачем не було надано до перевірки сертифікатів відповідно та запчастини та технічні рідини.

Відповідно до пункту 1.3 договору про надання маркетингових послуг № 015-05/2013 від 03.05.2013 укладеного між позивачем та ТОВ "АВТО РЕАЛ" детальний перелік послуг узгоджується сторонами окремо та зазначається в додатках до договору.

Пунктом 2.1 зазначеного договору встановлено, що з моменту підписання договору та додатків до цього договору виконавець розпочинає надавати послуги, обсяг яких на кожен місяць та строки їх надання погоджуються сторонами в електронному вигляді. Прийом надання послуг та виконання робіт, передбачених договором відбувається шляхом підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 2.3 договору № 015-05/2013 від 03.05.2013 замовник надає виконавцю інформацію необхідну для надання послуг, а саме: перелік торгових марок або продукції, побажання щодо кількості контактів з потенційними клієнтами, тощо, по факсу або в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 2.5 зазначеного договору надані виконавцем послуги приймаються шляхом підписання та скріплення печатками сторін акту приймання - передачі виконаних робіт та наданих послуг.

Підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 договору № 015-05/2013 від 03.05.2013 встановлено, що замовник зобов'язаний оплатити послуги виконавця протягом 5-ти банківських днів від дати вказаної в рахунках - фактурах.

Отже, у випадку здійснення надання послуг за договором № 015-05/2013 від 03.05.2013 мали бути складені перелік послуг, який надається за договором, акт приймання - передачі наданих послуг, документи на підтвердження надання виконавцю необхідної інформації, рахунки - фактури.

Відповідно до акту № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015 позивачем до перевірки було надано копію договору № 015-05/2013 від 03.05.2013, актів виконаних робіт та податкових накладених.

Таким чином, відповідно до зазначеного акту позивачем до перевірки не було надано затвердженого переліку послуг, які мали бути надані за договором № 015-05/2013 від 03.05.2013, документів на підтвердження надання виконавцю необхідної інформації та рахунків - фактур, а також документів на підтвердження факту здійснення оплати за надані послуги.

Крім того, з акту № 572/26-56-22-02-03/38391697 від 13.02.2015 вбачається, що позивачем не було надано до перевірки документів на підтвердження факту використання послуг та товару отриманого від контрагентів ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" та ТОВ "АВТО РЕАЛ" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

Отже, позивачем не було надано до перевірки первинних документів, які мали бути складені та підтверджувати факт здійснення поставки за договорами № 01-02/09/2014 від 02.09.2015 укладеним з ТОВ "ТЕХАВТОТОРГ" та № 011-05/2013 від 03.05.2013 укладеним з ТОВ "АВТО РЕАЛ" та надання послуг за договором № 015-05/2013 від 03.05.2013 укладеним з ТОВ "АВТО РЕАЛ" та доказів на підтверження факту використання отриманих послуг та товару у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № 0000822202 від 23.02.2015.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов