Рішення № 5429675, 21.12.2007, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №2-2395/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2007 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Деруса А.В.

при секретарі Брус Н.П.

за участю адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за

позовом: ОСОБА_1 до ЗАТ «Міська страхова компанія»

про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, тобто ЗАТ "Міська страхова компанія", грошової компенсації в розмірі 20000 гривень в відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу відповідачем відмовою в виконанні договірних зобов'язань.

В судовому засіданні відносно свого позову, позивач доповів наступне: ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - автобуса марки ЛІАЗ - 5256, тип Є-2, державний № НОМЕР_1.

23.12.2003p., відповідно до діючого на той час положення про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ № 1175 від 28.09.1996 p., між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу на території України. Вказаний договір страхування було оформлено відповідним полісом № НОМЕР_2 згідно п. 2 якого відповідач (страховик по договору) зобов'язався в разі спричинення належним на праві власності ОСОБА_1. автобусом шкоди життю і здоров'ю третім особам, виплатити грошову компенсацію в розмірі до 85000 гривень.

19.10.2004р. в період дії вказаного договору страхування, при перевезені пасажирів на належному позивачу автобусі, стався розрив правого переднього колеса автобуса, внаслідок чого частинами колеса (гумою) була травмована пасажир автобуса ОСОБА_2.

В зв'язку з матеріальними затратами, які понесла ОСОБА_2. на лікування, внаслідок одержаних травм, прокуратура Суворовського району м. Одеси звернулася до ОСОБА_1., як власника автобуса (джерела підвищеної небезпеки), з позовом про відшкодування матеріальної (6977, 25 коп.) та моральної шкоди 15 000 (тисяч гривень).

Сама ОСОБА_2. до відповідача (страховика) з заявою про виплату страхової суми в зв'язку з вказаною ДТП не зверталася. Оскільки позов прокуратури про відшкодування шкоди (моральної та матеріальної) на користь ОСОБА_2. було пред'явлено безпосередньо до ОСОБА_1., останній був вимушений звернутися до відповідача (страховика) з відповідними заявами про виплату страхової суми третій особі, тобто ОСОБА_2., про що і вказувалось в цих заявах.

Він, позивач двічі звертався до відповідача з відповідними заявами про виплату страхової суми ОСОБА_2. і надав відповідачу всі необхідні документи по вказаній події. Але той двічі відмовив ОСОБА_1. в виплаті страхової суми на користь ОСОБА_2., мотивуючи свою відмову тим, що нещасний випадок мав місце в зв'язку з винними діями водія автобуса, що на підставі п. 1 вказаного полісу, звільняє страховика від виплати страхової суми.

Приморський районний суд м. Одеси по позову ОСОБА_1. до ЗАТ "Міська страхова компанія" 11 липня 2006 року постановив рішення по тлумаченню договору страхування (полісу № НОМЕР_2) вказавши, що страховик (ЗАТ) в випадку з ОСОБА_2. повинен виплатити останній страхову суму.

Вважаючи, що відповідач своїми діями по відмові в виплаті страхової суми, згідно умов вищевказаного страхового полісу заподіяв йому, ОСОБА_1. моральну шкоду, позивач наполягає на стягненні з відповідача в відшкодування моральної шкоди - грошової компенсації в сумі 20 000 гривень.

Заподіяна відповідачу моральна шкода, на його погляд, як то вказано в позовних вимогах, мала вираз у наступному:

- відповідач намагався необгрунтовано уникнути від виконання своїх обов'язків по договору страхування, не приймаючи до уваги неодноразові обґрунтовані на діючому законодавстві вимоги позивача, і ці дії відповідача мали місце протягом тривалого часу і зумовили звернення позивача до судового порядку рішення спору. Відповідач не з'являвся в судові засідання.

Такими діями страховика була принижена гідність ОСОБА_1., який чесно виконував свої обов'язки по договору, що зумовило моральні переживання.

- протягом тривалого часу, з вини відповідача ОСОБА_1 був вимушений займатися процесом отримання страхової виплати ОСОБА_2., що порушило його встановлений порядок життя, ускладнило працю і відповідно, поставило його в скрутне матеріальне становище.

- моральні переживання в зв'язку з вищевказаними діями відповідача, зумовили загострювання його хвороби, яка виникла в зв'язку з одержаною раніше травмою, в зв'язку з чим ОСОБА_1 був визнаний інвалідом 2-ої групи.

В судовому засіданні позивач та його представник скоротили кількість обґрунтувань в відшкодування моральної шкоди відповідачем, вказавши що остання, яка заподіяна позивачу відповідачем полягає в тому, що відповідачем були порушені цивільні права ОСОБА_1. як страхувальника, не виплата відповідачем страхової суми на користь третьої особи (ОСОБА_2.), що, відповідно, зумовило пред'явлення до позивача прокуратурою Суворовського району м. Одеси вищевказаного позову і необхідність для ОСОБА_1. виконувати певні дії, а саме: явок до суду, звернення до відповідача (страховика) про виплату страхової суми, зібрання пакету документів на одержання страхової виплати, звернення до суду з позовом про тлумачення умов страхової угоди (страхового полісу). Все це порушило встановлений порядок життя позивача та зумовило

відповідні моральні переживання. Тому позивач наполягає на стягненні з відповідача в відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 20000 грн.

Відповідач в особі свого представника позов не визнав і пояснив в своїх запереченнях на позов та в судовому засіданні наступне: бланки страхових полісів в тому числі і страхового полісу про укладання угоди про страхування між; страховиком (відповідачем по справі) і страхувальником (позивачем по справі), були виготовлені безпосередньо Моторним (транспортним) страховим бюро за погодженням з Державною комісією по регулюванню ринків фінансових послуг. Відповідач придбав вказані бланки страхових полісів у вищезазначеного бюро.

В п. 1 цього полісу було вказано, що страховик забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим - третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася під час дії полісу і винуватцем якої був зазначений у цьому полісі власник (водій) транспортного засобу, обумовленого полісом.

В зв'язку з цією обставиною, приймаючи до уваги, що правоохоронними органами була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по факту вищезазначеної ДТП за відсутністю вини водія автобуса, належного ОСОБА_1. (страхувальник), дирекція страхової компанії дійсно відмовила в виплаті по вищевказаному страховому полісу страхової суми на підставі зазначеного пункту полісу.

Сама третя особа (ОСОБА_2.) до відповідача з заявою про виплату страхової суми не зверталася до моменту одержання нею відповідного рішення Приморського районного суду м. Одеси про тлумачення умов страхового полісу. ОСОБА_2. було сплачено внаслідок одержання інвалідності 3-ої групи 5100грн.

З заявою про виплату страхової суми на користь третьої особи звертався ОСОБА_1, який надав відповідачу відповідний пакет документів для виплати ОСОБА_2. страхової суми.

Страхове відшкодування було здійснено відповідачем після отримання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.07.2006р. по справі № 2-1147/06, яким вказану ДТП було визнано страховим випадком, що тягне за собою виплату страхової суми потерпілій. Відповідач вважає, що за викладених умов, його вина в відмові виплатити страхову суму, відсутня. Відповідач також; вважає, що позивач ОСОБА_1 не надав доказів спричинення йому моральної шкоди відповідачем, а також не мотивував розмір грошової компенсації в відшкодування цієї шкоди.

Заслухавши сторони і вивчивши матеріали справи, зокрема:

- Заперечення позивача по позову від 22.03.2007р. за вих. № 02-15/434.

- Поліс № 54850357 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України від 23.12.2003р., укладений між; відповідачем (страховик) та позивачем ОСОБА_1.

- Заяву позивача від 18.10.2005р. на адресу відповідача про виплату страхової суми.

- Два листа відповідача (вих. № 15-09 від 15.09.05р.; вих. № 69-10 від 25.10.2005р.) на адресу ОСОБА_1. про відмову у виплаті страхової суми.

- Заочне рішення Приморського райсуду м. Одеси від 11 липня 2006р. по справі № 2-1147/06, яким одержання ОСОБА_2. тілесних

ушкоджень при скоєнні ДТП, було визнано страховим випадком згідно умов Полісу № НОМЕР_2.

·Довідку МСЕК про встановлення ОСОБА_1. 2-ої групи інвалідності.

·Свідоцтво про реєстрацію автобуса ЛІАЗ-5256, державний номер НОМЕР_1 як належного на праві власності ОСОБА_1.

- Копію позовної заяви до ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, суд доходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідач, який професійно займався страховою діяльністю, був зобов'язаний правильно тлумачити нормативний акт, який на той час регулював діяльність страховиків, а саме Постанову КМУ від 28.09.1996р. № 1175 "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Як вбачається із заочного рішення Приморського райсуду м. Одеси від 11.07.2006р. по справі № 2-1147/06, вищезазначене ДТП від 19.10.2003р. є страховим випадком згідно умов вищевказаного полісу (НОМЕР_2) та Постанови КМУ від 28.09.96р. № 1175. Вказане рішення має преюдиціальне значення щодо протиправності дій страховика (ЗАТ "Міська страхова компанія") по відмові в виплаті страхової суми , тобто в спробі страховика уникнути від виконання своїх обов'язків по договору страхування і тим самим покласти відшкодування матеріальної шкоди виключно на власника транспортного засобу.

Суд не може погодитися з позицією відповідача по позову про відсутність його вини в відмові в виплаті страхової суми.

При розгляді справи позивача по виплаті страхової суми, відповідач, здійснюючий страхову діяльність на професійній основі, повинен був користуватися положеннями Постанови КМУ від 28.09.1996р. № 1175 «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», зокрема п. 4 (поняття страхового випадку) і п. 12 (випадки невідшкодування страховиком шкоди), а не текстом бланку полісу, тим більше, що на зворотній стороні полісу приведені витяги з вищезазначеної постанови КМУ від 28.09.19996р.

Суд доходить до висновку, що в судовому засіданні позивач надав суду докази спричинення йому відповідачем моральної шкоди.

Ця шкода мала вираз в наступному:

- відповідач безпідставно відмовився від виконання своїх договірних обов'язків по страховому полісу по виплаті страхової суми третій особі (ОСОБА_2.), тим самим порушив цивільні права позивача як страхувальника, намагаючись покласти виключно на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди третій особі.

Судова практика (п. 2 Постанови Пленуму ВС України за № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про моральної (немайнової) шкоди)» вважає, що порушення цивільних прав людини завдає останній моральної шкоди.

Порушення цивільного права позивача ОСОБА_1. зумовило пред'явлення до нього позовних вимог прокуратурою Суворівського м. Одеси, необхідність звернення позивача (ОСОБА_1.) з позовом про тлумачення умов договору, неодноразові звернення до відповідача з проханням виплатити страхову суму на користь третьої особи (ОСОБА_2.)

Все це спричинило ОСОБА_1. певні моральні страждання та порушило його встановлений порядок життя.

Таким чином, відповідачем позивачу ОСОБА_1. була спричинена моральна шкода.

Ця обставина підтверджується такими доказами:

· страховим полісом № 4850357 від 23.12.2003р., виданим позивачу страховиком (відповідачем), на зворотній стороні якого вказано поняття страхового випадку;

· листами-відповідями відповідача від 15.09.2005р. та 25.10.2005р. про відмову визнати ДТП з ОСОБА_2. страховим випадком;

· заявою позивача на ім'я відповідача;

· заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2006р. по справі № 2-1147/06 за позовною заявою ОСОБА_1. до ЗАТ «Міська страхова компанія».

Заподіяна позивачу ОСОБА_1. знаходиться в причинному зв'язку з противоправними діями відповідача по відмові у виплаті страхової суми на користь третьої особи.

Суд, з урахуванням обставин заподіяння позивачу моральної шкоди та її характеру, визначає розмір грошової компенсації в відшкодування цієї шкоди в розмірі 2000 грн., а також приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1. в задоволенні останньої частини позовних вимог стосовно відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року (із змінами) № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код 30244124) на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код 30244124) на користь ОСОБА_1 в відшкодування судових витрат по сплаті ІТЗ 30 (тридцяти) гривень.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код 30244124) на користь ОСОБА_1 в відшкодування його витрат на одержання юридичної допомоги 250 (двісті п'ятдесят) гривень.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (код 30244124) в доход державного бюджету державного мита в розмірі 51 (п'ятдесяти одної) гривні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.