Постанова № 54296699, 29.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 жовтня 2015 року Справа № 814/1931/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северин Ю.П., АДРЕСА_2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, б-р Т.Шевченка, 33-Б,Київ 32,01032

провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» Северин Ю.П., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з наступними позовними вимогами (з урахуванням уточнень позовних вимог) :

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Імексбанк";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду 158996 грн.

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати позивачу кошти у розмірі 158996 гривень за її вкладом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачі зобов'язані відшкодувати їй кошти у сумі 158996 грн., адже на підставі ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.

Відповідачі позов не визнали, свої заперечення обґрунтували тим, що 16.01.15 ОСОБА_3 були проведені протиправні операції по дробленню свого депозиту та перерахування коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Зазначені перерахування відбулися всупереч постанови НБУ від 15.01.15 "Про віднесення банку до категорії проблемних", всупереч постанови НБУ від 16.09.13 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України". З цього приводу уповноважена особа Фонду звернулась з заявою до правоохоронних органів. Зазначені обставини, на думку відповідачів, дають підстави вважати правочин з перерахування коштів ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 нікчемним в силу п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Справу розглянуто в порядку письмового провадження (ч. 6 ст. 128 КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

16 січня 2015 року ОСОБА_3, дія в інтересах ОСОБА_1 уклала з ПАТ "Імексбанк" договір банківського рахунку НОМЕР_2, відповідно до якого на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок в іноземній валюті (арк.с.121).

ОСОБА_3 16.01.2015 р. здійснила перерахунок зі свого поточного рахунку у ПАТ "Імексбанк" НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_3, відкритий нею на користь ОСОБА_1 - 10000 доларів США (арк.с.155-157).

15 січня 2015 року постановою НБУ №16/67 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних" ПАТ "Імексбанк" було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

Постановою НБУ №50 від 25.01.2015 р. "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних" банк був віднесений до неплатоспроможних.

26 січня 2015 р. постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 27.01.2015 р. процедуру виведення ПАТ "Імексбанк" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 27.01.2015 р. залишок коштів на банківському рахунку НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 у ПАТ "Імексбанк" склав 10000,00 доларів США, що відповідно до курсу НБУ (15,8996 за 1 долар США) дорівнювало 158996 гривні (арк.спр.13).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.26 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом.

Відповідно до рішення №27 від 21.08.12 адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами" розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить частково задовольнити з наступних підстав.

Стаття 27 Закону зобов'язує уповноважену особу Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

У цьому випадку, судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду, вкладника ОСОБА_1 не було включено до жодного з цих переліків.

З чого суд робить висновок про протиправну бездіяльність Уповноваженою особи Фонду.

З приводу постанови НБУ від 15.01.15 №16/67 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії проблемних", яка вводила ряд обмежень щодо діяльності ПАТ "Імексбанк" то необхідно зазначити, що зазначена постанова адресована в першу чергу до керівників банківської установи, а не до його клієнтів. Обмеження, викладені у п.2 зазначеної постанови носять загальний та неконкретний характер, і неможливо встановити, яка сама з цих обмежень може стосуватись відкриттю поточних рахунків та зарахування на них коштів клієнта.

У будь-якому разі, ст.75 Закону України "Про банків і банківську діяльність" жодних цивільно-правових наслідків для правочинів укладених проблемними банками не передбачає. Єдина заборона для проблемних банків, передбачена ст.75 Закону, стосується використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків в національній та іноземній валюті. Обмежень для клієнтів банка у використанні власних рахунків, законодавство не передбачає.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку. В цьому випадку це з 27.01.2015 р..

Жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачає. Тому, станом на 16.01.2015 ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.

Щодо посилання відповідачів на порушення банком, ОСОБА_3 та позивачем вимог постанови НБУ №365 від 16.09.13 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України", яка забороняє здійснювати зарахування в іноземній валюті на поточні рахунки фізичної особи, з рахунків інших фізичних осіб, необхідно зазначити наступне.

Зазначена постанова не може бути перешкодою для отримання позивачем відшкодування за рахунок Фонду, оскільки у цьому випадку мало місце відкриття банківського рахунку на користь третьої особи, що передбачено ст.636 Цивільного кодексу України та п.6.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена постановою НБУ №492 від 12.11.03 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.10.7 Інструкції, фізична особа може відкрити вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи шляхом укладення договору банківського вкладу.

У разі відкриття вкладного (депозитного) рахунку на користь третьої особи ця особа набуває права вкладника з часу пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої відкрито вкладний (депозитний) рахунок, прав вкладника ці права належать особі, яка відкрила вкладний (депозитний) рахунок.

Таким чином, на час здійснення перерахунку коштів 16.01.2015 ОСОБА_3 здійснювала перерахування з одного власного рахунку на інший власний рахунок. ОСОБА_1 набув прав на ці кошти лише після висунення банку вимог на ці кошти.

У будь-якому випадку, відповідно до п.2 постанови НБУ №365 від 16.09.13, навіть при перерахуванні в іноземній валюті всупереч обмеженням, встановленим п.1 цієї постанови, банк зобов'язаний здійснити продаж таких надходжень на міжбанківському валютному ринку України та зарахувати гривневий еквівалент від продажу іноземної валюти на поточний рахунок в національній валюті фізичної особи. Тобто валюта платежу не є підставою для відмови у здійсненні переказу, переказ все одно повинен бути виконаний, але у гривні. Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів" за вкладом в іноземній валюті відбувається виключено у національній валюті України.

Валюта рахунку, жодним чином не може вплинути на виплату, оскільки Законом передбачено виплату лише у національній валюті України.

Навіть пославшись на п.7 ч.3 ст.38 Закону України про нікчемність правочинів, відповідачі лише вказали на попередні висновки, ймовірність порушення закону та тимчасове призупинення виплати коштів. Дій, визначених ч.5, ч.6 ст.38 Закону у разі нікчемності правочинів (направлення повідомлення про нікчемність, вжиття заходів щодо повернення майна), відповідачі не вжили, наслідків нікчемності правочинів не застосували, що вказує на те, що повноваження, визначені ч.2 ст.38 Закону, у цьому випадку ними не використані.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, відповідно до цього пункту можливо казати про нікчемність правочину, якщо умови договору передбачають переваги (пільги), які не передбачені законодавством та документами банку.

Договір банківського рахунку НОМЕР_2 від 16.01.15 не передбачає жодних пільг (переваг) для ОСОБА_1, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартний масовий договір банка з клієнтом.

Право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів, передбачене ст.26 Закону для всіх вкладників банків - фізичних осіб, а тому неможливо стверджувати, що це є пільгою (перевагою), наданою окремому кредитору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав нікчемності правочину з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону.

Загальних підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для визнання правочину, вчиненого 16.01.15 по розміщенню позивачем у кредитній установі банківського вкладу, відповідачі не наводять, а суд не вбачає.

Взагалі, повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст.38 Закону, стосуються лише: 1) збереження активов банку; 2) запобігання втрати майна; 3) збитків банку. Тобто, ці повноваження стосуються лише тих випадків, коли банк відчужує майно, активи, перераховує кошти, бере на себе додаткові зобов'язання. Саме на таке вказує як назва статті 38, так і визначені ч.5, 6 подальші дії, щодо таких правочинів: повернення майна, відшкодування вартості отриманого майна, стягнення простроченої заборгованості.

Станом на 16.01.2015 жодний пункт ч.3 ст.38 Закону не міг стосуватись договорів щодо розміщення вкладниками коштів у банку.

Стаття 38 була доповнена пунктом 9 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" лише 12.08.15, а тому не може бути застосована до цих правовідносин.

Посилання відповідачів на звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження за №42015100000000154191 від 10.02.15 не може вважатися належним доказам протиправності дій позивача, оскільки відповідно до ст.214 КПК України це безумовний обов'язок правоохоронців. Жодних правових висновків, про наявність складу злочину чи винуватість певних осіб, факт внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок розслідування не свідчить.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України належним способом доказування зазначених обставин може бути лише вирок суду, який набрав законної сили. Але такого документу відповідачами не надано.

Також не можуть бути прийняті судом посилання відповідачів на те, що у цьому випадку мало місце так зване "дроблення депозиту" для штучного збільшення зобов'язань Фонду гарантування вкладів на суму більшу ніж 200000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.6 ст.319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Тому, власник коштів на банківському рахунку ПАТ "Імексбанк" мав право обрати у тому числі і такий спосіб захисту свого права власності, оскільки на той час в законодавстві були відсутні будь-які обмеження та заборони щодо таких дій.

Позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за договором банківського рахунку від 16.01.2015 НОМЕР_2 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити.

Також, задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 158999 гривні за рахунок коштів Фонду ОСОБА_1 за договором банківського рахунку від 16.01.2015 НОМЕР_2, укладеним з ПАТ "Імексбанк".

Оскільки в Переліку вкладників дані про ОСОБА_1 відсутні, так як такі відомості до Переліку внесені Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" не були, підстави для зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати позивачу грошові кошти за вкладом є передчасними та задоволенню не підлягають.

Крім того, використовуючи повноваження, передбачені ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідним зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів фонду, за договором банківського рахунку від 16.01.2015 НОМЕР_2, укладеним з ПАТ "Імексбанк" на суму 158996 гривень.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" щодо не включення ОСОБА_1 (НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за договором банківського рахунку від 16.01.2015 року НОМЕР_2 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

3.Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 158996 гривень за рахунок коштів Фонду ОСОБА_1 (НОМЕР_1) за договором банківського рахунку від 16.01.2015 року НОМЕР_2 укладеним з ПАТ "Імексбанк".

4.Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 (НОМЕР_1) в загальний реєстр вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів фонду, за договором банківського рахунку від 16.01.2015 року НОМЕР_2, укладеним з ПАТ "Імексбанк" на суму 158996 гривень.

5.В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич