Ухвала суду № 54296574, 30.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

30 листопада 2015 р. Справа № 804/15921/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ляшко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Номас» до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання нечинним розпорядження та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Номас» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якому просить:

- визнати дії Дніпропетровської райдержадміністрації Дніпропетровської області в частині винесення розпоряджень №496\1-р та №496\2-р від 12.03.2007 року - протиправними;

- визнати нечинним розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації Дніпропетровської області №496\1-р та №496\2-р від 12.03.2007 року;

- поновити науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "НОМАС" праві постійного користування земельною ділянкою для будівництва тепличного господарства площею 2,8382га, яка розташована на території Волоської сільської ради Дніпропетровської району Дніпропетровської області;

- поновити дію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою для будівництва тепличного господарства площею 2,8382га, яка розташована на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області 1-ДП №007420 виданого 18 листопада 2000 року науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "НОМАС" Волоською сільською радою Дніпропетровського району;

- скасувати передачу у власність гр.ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,8872 та для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району;

- скасувати передачу у власність гр.ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,8871 та для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту не території Волоської сільської ради Дніпропетровського району.

Як встановлено зі змісту адміністративного позову, суть спору полягає в тому, що 21.08.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відомостей про зазначену земельну ділянку до Державного земельного кадастру (реєстраційний №ЗВ-1203023402015) та отримав відмову у внесенні таких відомостей (рішення №РВ-1200234782015 віт 21.08.2015р.) через те, що існують невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою кад.номер НОМЕР_1; площа співпадає на 55,2179% та перетин ділянки з ділянкою кад.номер НОМЕР_2; площа співпадає на 44,7572%.

Земельна ділянка кад.номер НОМЕР_1 зареєстрована кадастровим реєстратором для відведення гр.ОСОБА_1 (третя особа 1), а земельна ділянка кад.номер НОМЕР_2 зареєстрована кадастровим реєстратором для відведення гр.ОСОБА_2 (третя особа 2) на підставі відповідних розпоряджень Дніпропетровської райдержадміністрації Дніпропетровської області №496\1-р та №496\2-р від 12.03.2007 року. Вказаними розпорядженнями земельна ділянка, що знаходиться у позивача в користуванні була вилучена з постійного користування позивача, а акт постійного користування цією земельною ділянкою від 10.11.2000 року №1407 визнано таким, що втратив чинність і, відповідно, затверджено технічну документацію щодо передачі у власність та передано у власність третім особам відповідні земельні ділянки.

Позивач вважає вказані розпорядження протиправними та просить суд поновити право постійного користування вказаними земельними ділянками.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Справа адміністративної юрисдикції, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зважаючи на відсутність у діючому законодавстві поняття публічно-правового спору, його наявність визначається виходячи з критеріїв суб'єктного складу правовідносин, становища суб'єктів у правовідносинах, методу регулювання правовідносин та характеру домінуючого інтересу у правовідносинах. Так, обов'язковими ознаками наявності публічно-правового спору між учасниками певних правовідносин є підпорядкування одного учасника іншому та імперативний метод регулювання цих правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Між тим, предметом даного спору є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї. А відтак, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України 24.02.2015 року у справі №21-34а15.

Пунктом 1 частини 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Зазначені правовідносини носять приватно - правовий характер, та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, між сторонами виник спір, вирішення якого мас відбуватись за приписами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно, відповідно до вимог ч.6 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даного питання можливо вирішувати в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Номас» до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, нечинним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 КАС України.

Суддя О.Б. Ляшко