Ухвала суду № 54296392, 08.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3058/15

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

08 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання дій протиправними, звільнення незаконним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання дій протиправними, звільнення незаконним та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року було відкрито та призначено до судового розгляду апеляційну скаргу відповідача на вищезазначене судове рішення на 01 грудня 2015 року.

20 листопада 2015 року на адресу суду надійшло заперечення (вх.15828/15) від ОСОБА_2 на апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, просив суд апеляційної інстанції подану скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

26 листопада 2015 року на адресу суду надійшло клопотання (вх.3603/15) від представника управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с. 35, т.2).

01 грудня 2015 року під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла до думки, що для повного та всебічного розгляду даної справи у відповідності до положень КАС України, необхідно здійснити повторний виклик сторін по вказаній справі, а також звернутись з проханням до відповідача, при можливості, надати в наступне судове засідання (08 грудня 2015 року) особову справу ОСОБА_2.

08 грудня 2015 року через канцелярію суду була подана заява (вх.16673/15) від ОСОБА_2 щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 08 грудня 2015 року не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24 червня 2015 року позивачем (ОСОБА_2) було подано рапорт начальнику УМВС України на Південно-Західній залізниці полковнику міліції Грінцевичу І.П. про звільнення, у зв'язку з настанням граничного віку та наявною вислугою для призначення пенсії по лінії МВС (а.с.163, т.1).

В період з 25.06.2015 року по 16.07.2015 року включно позивач перебував на лікарняному, про що свідчить копія листка непрацездатності серії АГЧ №403164 (а.с.7, т.1).

Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці від 26.06.2015 року №56 о/с, позивача - підполковника міліції ОСОБА_2 (С-522601) старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський УМВС України на ПЗЗ з 01.07.2015 року на підставі п.64 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено (за віком) зі служби в органах внутрішніх справ, установивши премію за червень та липень місяці 2015 року у розмірі 19,00 відсотків. Вислуга на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 26 років 00 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні - не має. Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає - 26 років 00 місяців 24 дні(а.с.100).

Наказом начальника УМВС України на ПЗЗ від 09.07.2015 року №60 о/с внесено зміни до наказу №56 о/с від 26.06.2015 року в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_2, а саме: відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) а п.64 "а" (за віком):підполковника міліції ОСОБА_2 (С-522601) старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці, з 01 липня 2015 року, установивши премію за червень та липень місяці 2015 року у розмірі 19,00 відсотків. Вислуга на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 26 років 00 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні - не має. Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 22 роки 00 місяців 19 днів (а.с.104).

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року даний адміністративний позов задоволено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо необгрунтованості та безпідставності звільнення ОСОБА_2 з займаної посади, при цьому додатково зазначає і інші підстави, які свідчать про незаконність звільнення позивача із займаної посади, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п.1, 2 Розділу І. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року (далі по тексту - Положення), це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки. Особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються такі спеціальні звання: старший начальницький склад: майор міліції, майор внутрішньої служби; підполковник міліції, підполковник внутрішньої служби; полковник міліції, полковник внутрішньої служби.

В силу вимог п.7 даного Положення особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 45 років.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на момент прийняття оскаржуваних наказів відповідача позивач досягнув 45-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.64).

Згідно п.8 Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

При необхідності особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно можуть бути залишені на службі в органах внутрішніх справ начальниками, яким надано право призначати їх на посаду на строк до п'яти років.

Відповідно до пп."а" п.64 Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, а саме: копії рапортів ОСОБА_2 від 25.09.2014 року та 25.02.2015 року, строк служби ОСОБА_2 за його згодою та у відповідності до чинного законодавства наказом відповідача № 23 о/с від 20.03.2015 року був продовжений до 09.01.2016 року включно (а.с.85).

24 червня 2015 року ОСОБА_2 подав начальнику УМВС України на Південно-Західній залізниці полковнику міліції Грінцевичу І.П. рапорт про звільнення, у зв'язку з настанням граничного віку та наявною вислугою для призначення пенсії по лінії МВС.

В період з 25.06.2015 року по 16.07.2015 року включно позивач перебував на лікарняному, про що свідчить копія листка непрацездатності серії АГЧ №403164 (а.с.7).

Відповідно до наказів від 26.06.2015 року №56 о/с та від 09.07.2015 року №60 о/с, відповідачем було звільнено позивача - підполковника міліції ОСОБА_2 (С-522601) старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський УМВС України на ПЗЗ з 01.07.2015 року(а.с.100).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спірні правовідносини урегульовані спеціальним законодавством (Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ).

Відповідно до п. 64 Положення визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років;

б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;

в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;

г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;

д) через службову невідповідність;

є) за порушення дисципліни;

ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;

з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації;

и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

і) у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку;

ї) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що безпідставність звільнення ОСОБА_2 з займаної посади є порушення відповідачем під час прийняття оскаржуваних наказів пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до якого, особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Вищевказана норма Положення є обов'язковою для всіх учасників процедури звільнення, оскільки жодних винятків застосування такого строку нормами чинного законодавства не передбачено. Також, до закінчення тримісячного строку попередження зазначені особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися за наявності поважних підстав про звільнення у більш короткий строк.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме: відповідно до змісту поданого рапорту ОСОБА_2 від 24.06.2015 року суд констатує факт відсутності зазначення позивачем у поданому ним рапорті строку звільнення у більш короткий термін.

Вищезазначена правова позиція також висвітлена у рішенні Верховного Суду України від 05 грудня 2011 року (справа № 21-236а11), згідно до якого: звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби за власним бажанням до закінчення тримісячного строку попередження про таке звільнення, встановленого п. 68 Положення про походження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з яким зазначені особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовились про звільнення у більш короткий строк, є неправомірним.

Відповідно до пункту 10 Розділу ІІ. Положення визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до п.24 Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

В силу вимог ст. 71 КАС України, управлінням Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці не доведено, а в суді апеляційної інстанції не підтверджено обґрунтованість прийнятих наказів, з урахуванням вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що накази управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці 26.06.2015 року №56 о/с та від 09.07.2015 року №60 о/с відносно позивача - підполковника міліції ОСОБА_2 (С-522601) старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський УМВС України на ПЗЗ є протиправними, необґрунтованими та незаконними.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі належно надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.