Ухвала суду № 54296307, 11.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 755/13659/15-а

Суддя доповідач Файдюк В.В.

У Х В А Л А

11 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:

- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору.

Законом України " Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, сплачується 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві щодо проведення перерахунку пенсії позивачу як державному службовцю на підставі Закону України «Про державну службу». Даний позов є немайновим.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру складає 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1 218,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2015 року.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 80 грн. 39 коп. (110 * 73, 08) за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, номер адміністративної справи, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Водночас, в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору через відсутність відповідного фінансування, проте не додає жодних доказів на підтвердження наведених обставин.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 статті 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання пенсійного органу про звільнення від сплати судового збору.

Тобто, апелянтом при подачі апеляційної скарги не виконані вимоги вищевказаної норми процесуального законодавства.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційних скарг до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із ст.ст. 187, 108 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі двадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Суддя Файдюк В.В.