Ухвала суду № 54295931, 14.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

14 грудня 2015 року Справа № 808/8928/15 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака Андрій Васильович, перевіривши матеріали позову

за заявою: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

10.12.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу по єдиному податку у розмірі 2729, 71 грн.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу. Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, Закон України «Про судовий збір» передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Одночасно Закон України «Про судовий збір» визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У свою чергу відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2015 року на рівні 1 218,00 грн.

Заявлена позивачем сума позову становить 2729, 71 грн., 1,5 відсотки ціни позову складають 40, 94 грн. та є меншою ніж 1 розмір мінімальної заробітної плати, то в даному випадку ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень становить 1218,00 грн.

Заявником, в порушення ч.3 ст.106 КАС України, не надано до суду доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Разом із позовною заявою Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області надано суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Щодо клопотання заявника про звільнення від спати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 8 Закону України № 3674-VІ).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3674-VІ суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 87, 88 КАС України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до частини першої статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з частиною другою статті 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог статті 88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України № 3674-VІ, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що заявником до клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано жодного належного доказу неможливості заявника сплатити судовий збір, в розмірі передбаченому Законом України № 3674-VІ, а матеріали справи не надають можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити заявника від судових витрат.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору з підстав, наведених заявником.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.106 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання доказів сплати заявником судового збору у розмірі 1218 грн. за наступними реквізитами: р/р 31215206784006, одержувач коштів ДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк одержувача ГУДКCУ у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, найменування платника.

Керуючись ст.ст.106, 160, 165, 183-3 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У клопотанні Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви до 14 січня 2016 року Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом фактичного отримання судом до дати та часу, встановленого судом: оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», а саме - 1218,00 грн.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ст. 108 ч.1 п. 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака