Постанова № 54295888, 19.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року 17:17Справа № 808/8283/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Бабаченко В.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ніконова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою ОСОБА_1

до Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області

про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.10.2015 року звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до Наказу державної інспекції України з питань праці № 42-к від 28.11.2011 р. його було призначено начальником територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області. Наказом Державної інспекції України з питань праці № 182-к від 29.07.2015 року його було звільнено із займаної посади 30.07.2015 року відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, але при звільненні у встановлені ст. 116 КЗпП України строки усі передбачені законом виплати йому не були виплачені. Згідно з довідкою Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області від 12.08.2015 року заборгованість установи перед позивачем по заробітній платі, а саме - вихідній допомозі, складає 3133 гр. 57 коп., і дотепер позивачу не виплачена.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника належних працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Оскільки, згідно довідки відповідача від 28.08.2015 року, середньоденна заробітна плата позивача складає 362 гр. 08 коп., позивач просить суд стягнути з відповідача невиплачену йому при звільненні вихідну допомогу у розмірі 3133 гр. 57 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 362 гр. 08 коп. за кожен день затримки, починаючи з дня звільнення /30.07.2015/ по день фактичного розрахунку.

29.10.2015 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача тільки суму середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 362 гр. 08 коп. за кожен день затримки до повного фактичного розрахунку, оскільки вихідну допомогу у розмірі 3133 гр. 57 коп. йому виплачено 30.09.2015 року. Вся сума за час затримки, таким чином, складає 22448 гр. 96 коп.

В судовому засіданні позивач на своїх вимогах наполягає, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача з позовом згодний, пояснив, що установа-відповідач дійсно заборгувала позивачу при звільненні виплату вихідної допомоги у розмірі 3133,57 гр., але 30.09.2015 заборгованість йому була сплачена, і оскільки, своєчасно позивачу заборгованість по заробітній платі виплачена не була з вини установи, відповідач погоджується з вимогою позивача про стягнення середнього заробітку на його користь за весь час затримки розрахунку.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень сторін та матеріалів справи, Наказом Державної інспекції України з питань праці № 42-к від 28.11.2011 року позивача ОСОБА_1 призначено начальником територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області.

У зв»язку з реорганізацією Державної інспекції України з питань праці Наказом Голови комісії з реорганізації від 30.07.2015 року позивач був звільнений з посади начальника територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто за скороченням чисельності працівників із зміною в організації виробництва, в тому числі ліквідації або реорганізації /що підтверджується копією трудової книжки позивача/.

Згідно з довідкою відповідача № 02-04/0393 від 12.08.2015 року, за позивачем станом на 11.08.2015 року рахувалась заборгованість по невиплаченій заробітній платі при звільненні, а саме - вихідній допомозі при звільненні, у розмірі 3133 гр. 57 коп., що з пояснень сторін по справі, є частиною невиплаченої вихідної допомоги позивачу.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організаціі, провадиться у день звільнення.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та пп. 1, 2, 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку…

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з положень п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року, заборгованість на користь працівника середнього заробітку у випадку затримки з ним розрахунку при звільненні визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Позивачем і відповідачем наданий суду розрахунок середнього заробітку позивача у зв»язку із затримкою виплати усіх сум заборгованості, з дня його звільнення - 30.07.2015 року, по день останнього розрахунку - 30.09.2015 року, який складає 22449 гр. 58 коп. і який суд вважає не обгрунтованим, з наступних підстав.

Відповідно до довідки установи-відповідача від 28.08.2015 року, а також довідки, наданої суду при витребуванні доказів від 11.11.2015 року, середньоденна заробітна плата позивача розрахована відповідачем у відповідності до вищезазначеної Постанови Кабміну, і складає 362 гр.09 коп. Як вбачається з цих наданих довідок, відповідач розрахував середньоденний заробіток позивача за останні два місяці його роботи перед звільненням - травень та червень 2015 року, виходячи з робочих днів, а не календарних /обидва варіанти передбачено вищезазначеною Постановою кабінету міністрів України № 100/, що надає суду підстави для розрахування середнього заробітку позивача у зв»язку з затримкою належних йому виплат при звільненні також з урахуванням робочих днів таким чином:

Кількість планових робочих днів працівників /що встановлюється урядом щомісяця/ у травні дорівнювала 18, у червні - 20, а всього - 38 днів, що необхідно розділити на 2 місяці, і буде дорівнювати 19, необхідно помножити на середньоденний заробіток позивача - 362 гр. 08 коп., що буде становити 6879 гр. 52 коп. /362,08 х 19/, і що є середньомісячним заробітком позивача. Оскільки відповідач затримав розрахунок з позивачем виплат після звільнення рівно на 2 місяці /з 30.07.по 30.09.2015 р./, то загальна сума середнього заробітку за весь час затримки буде складати 13759 гр. 42 коп. / 6879 гр. 71 коп. : 2/.

Отже, суд вважає за можливе задовольнити позов позивача саме в цій частині його позовних вимог, а в іншій частині позивачу - відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, з 30 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 13 759 грн. 42 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко