Постанова № 54295615, 06.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р. Справа № 804/13628/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ЕЛТІК" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.15р. Публічне акціонерне товариство "ЕЛТІК" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 07.04.2015р. №336-25, сформовану Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної податкової вимоги. При цьому позивач зазначає, що сплата з земельного податку за січень-березень 2015р. проводилась позивачем 29.01.2015р. в розмірі 15525,00 грн. за платіжним дорученням № 9 та 27.02.15 в розмірі 14283,72грн. за платіжним дорученням №21, проте, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" не перерахував кошти до державного бюджету.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2015р. було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.09.15р.

Ухвалою суду від 22.09.15р. провадження в адміністративній справі зупинено до 06.10.15р.

06.10.15р. в судове засідання особи, які беруть участь у розгляді адміністративної справи в судове засідання не з'явились.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явися про дату, час та місце розгляд у адміністративної справи повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

24.09.15р. представник відповідача подав до суду заперечення, в якому просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки згідно даних інформаційної системи органів ДПС, у зв'язку з виникненням податкового боргу з земельного податку за ПАТ «ЕЛТІК» у розмірі 29858,81грн. Криворізькою ОДПІ сформовано вимогу від 07.04.2015 року №336-25. та направлено платнику відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами ст.285.2 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.2. ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

На виконання вимог ст.ст.36,54 ПК України позивач 19.02.15р. подав до податкового органу податкову декларацію №9018126882 від 19.02.15р. з щомісячною сплатою 14283,72грн.

У відповідності з п. 59.1., п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

07.04.2015р. відповідачем була винесена податкова вимога №336-25 на суму 27481,14грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку з плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата оренди земельного податку АТ «Елтік» проводилась з поточного рахунку в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за січень 2015 29.01.15р., в розмірі 15525 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9 від 29.01.15р.; за лютий 2015 року 27.02.15р., в розмірі 14283,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 від 27.02.2015 року та з поточного рахунку в КФ ПАТ «ПриватБанк» за березень 2015 року 30.03.15р., в розмірі 15525,79грн. Наведене підтверджується платіжним дорученням №25 від 30.03.15р.

Проте, станом на дату звернення АТ «Елтік» з даною позовною заявою до суду АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно платіжного доручення №9 від 29.01.15р. та №21 від 27.02.2015 року кошти у вищенаведених розмірах не перерахував до державного бюджету.

Процедура, за якою відбувається здійснення платежу, регламентовано Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року №2346- III (далі Закон України №2346-111).

Згідно п.1.30 ст.1 Закону №2346-111 платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону №2346-111 за допомогою платіжного доручення, яке є розрахунковим документом, здійснюється ініціювання переказу.

Пунктом 8.1 ст.8 Закону України №2346-111 визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно п.22.4 ст.22 №2346-111 під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Таким чином, незважаючи на те, що згідно ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок, саме для платника податків, який здійснив сплату податкового зобов'язання шляхом подання до банку платіжного доручення на перерахування суми податкового зобов'язання, обов'язок по сплаті податкового зобов'язання є виконаним.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями п.129.6 ст.129 ПК України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування 07.04.2015р. податкової вимоги №336-25 на суму 27481,14 грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями з орендної плати за землю, оскільки позивачем вчасно сплачено спірні податкові зобов'язання, останні ж з вини банку не поступили на відповідні казначейський рахунок.

За таких обставин, позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ЕЛТІК" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 07.04.2015р. №336-25, сформовану Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "ЕЛТІК" (код ЄДРПОУ01412762) судовий збір в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні, 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Ніколайчук