Постанова № 54295599, 05.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 р. Справа № 804/19899/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - Сидоренко В.В. та представника відповідача - Шинкаренко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

до Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради виконати певні дії, а саме, виконати пункт 2 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 25.07.2014 року № 04-05-05-15/7801 на загальну суму 10751 грн. 26 коп., шляхом визначеним у вимозі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2014 року та звернення прокуратури Дніпропетровської області від 22.05.2014 року було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2008 року по 14.05.2014 року, про що складено акт перевірки від 27.06.2014 року. Даною ревізією було встановлено ряд порушень вимог чинного законодавства, з метою повного усунення яких і попередження їх виникнення в подальшому позивачем було направлено до виконання обов'язкові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень. Позивачем в добровільному порядку не було відшкодовано порушення на загальну суму 10751 грн. 26 коп., вимоги до усунення яких зазначені в п. 2 обов'язкових вимог від 25.07.2014 року. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що позивачем невірно обраний спосіб захисту інтересів держави, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, п. 7 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується, що здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі (п.4 вказаного Положення).

У відповідності до п.1 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (надалі - Порядок), визначено процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Положення п.2. Інструкції передбачають, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності. У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання, обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об'єкта чи його заступником, що встановлює п.16 Порядку.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2014 року, звернення прокуратури Дніпропетровської області від 22.05.2014 року № 17/1-1448, на підставі направлення від 30.05.2014 року № 1107, виданого виконуючим обов'язки начальника Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Дудником В.В., позивачем було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2008 року по 14.05.2014 року, про що складено акт від 27.06.2014 року №05-19/61.

Пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII, визначено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року, встановлено, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

25.07.2014 року ДФІ в Дніпропетровській області відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» листом від № 04-05-05-15/7801 направлено до виконання обов'язкові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень із зазначенням терміну виконання до 01.09.2014 року.

Відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано порушення на загальну суму 10751 грн. 26 коп., вимоги до усунення яких зазначені в пункті 2 обов'язкових вимог від 25.07.2014 року № 04-05-05-15/7801.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно з п.10 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 вищевказаного Закону, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів Україніі та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу на те, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку позовні вимоги вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення, оскільки збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органів державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Також суд зауважує на тому, що аналогічна правова позиція зазначена в постановах Верховного суду України по справам № 21-40а14, № 21-63а14, № 21-89а14.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 11.08.2015р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 11.08.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита