Постанова № 54295580, 30.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 р. Справа № 804/14989/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2015 року № 0006381701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1231,85 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2015 року № 0006391701 по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 15 975,03 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржені рішення є протиправними, оскільки висновки викладені в акті перевірки № 219/04-07-17-01.2520000173 від 12.05.2015 року є необґрунтованими, хибними та такими, що суперечать нормам Податкового кодексу України.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що з позовними вимогами податковий орган не згоден, оскільки під час перевірки обґрунтовано встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог п. 177.1 ст.177, п. 177.2 ст.177, п. 177.4, ст. 177 Податкового Кодексу України завищено валові витрати на загальну суму 71000,04грн. за 2014р. в результаті включення до документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю від надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна у 2014 році (згідно додатку 5 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності" у колонці 6 інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг), витрат по оренді приміщень, не пов'язаних з господарською діяльністю від здавання в суборенду майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, з матеріалів справи встановлено, що Нікопольською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За наслідками перевірки був складений акт від 12.05.2015 р. № 219/04-07-17-01.2520000173.

Під час перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснював наступні види діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами і надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_2 здійснювалася в орендованих у фізичної особи ОСОБА_3 приміщеннях.

Перевіркою виявлено, що ФОП ОСОБА_2 включено до документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю по виду діяльності 68.20 „надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна" у 2014 році (згідно додатку 5 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності") у колонці 6 інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг віднесено витрати у сумі 382501,00 грн., в т.ч. орендна плата за оренду магазинів у фізичної особи ОСОБА_3 у розмірі 168000,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що зазначені вище орендовані приміщення у фізичної особи ОСОБА_3, які віднесені до інших витрат, пов'язаних з господарською діяльністю від надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, передані у суборенду не в повному обсязі, а частково використані у власній діяльності (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами).

Отже, фактичні витрати ФОП ОСОБА_2 по оренді переданих в суборенду нежитлових приміщень, орендованих у фізичної особи ОСОБА_3, за 2014 рік складають 96999,96грн. (здача майна в суборенду) замість 168000,00 грн., відхилення становить 71000,04 грн.

Перевіряючими зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_2 неправомірно віднесено до складу витрат орендну плату, як не пов'язану з фінансово-господарською діяльністю.

У зв'язку з чим ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог п. 177.1 ст.177, п. 177.2 ст.177, п. 177.4, ст. 177 Податкового Кодексу України завищено валові витрати на загальну суму 71000,04 грн. за 2014р. в результаті включення до документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю від надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна у 2014 році (згідно додатку 5 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності" у колонці 6 інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг), витрат по оренді приміщень, не пов'язаних з господарською діяльністю від здавання в суборенду майна.

За результатами перевірки підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності з урахуванням вимог п. 167.1 статті 167 Податкового кодексу за 2014 рік всього в сумі 10 650,02грн.

Також, в акті перевірки вказано, що відповідно абз.2 п.1 ст.7 Закону України від 08.07.10 „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

В ході перевірки встановлено порушення абз.2 п.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме заниження суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка.

За результатами перевірки підлягає донарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2014 рік на загальну суму 24637,07грн.

У зв'язку з цим відповідачем була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0005801701 від 12.05.2015 року по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 24637,07 грн.

У відповідності до Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 452 від 09.09.2013р., вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0005801701 від 12.05.2015 позивачем було оскаржено до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Рішенням від 22.06.2015 №6046/10/04-36-10-07-09, скаргу задоволено, вимогу Нікопольської ОДПІ від 12.05.2015 року №Ф-0005801701 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 24637,07 грн. скасовано.

31 серпня 2015 року позивачем було отримано від Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015 №006391701 по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 15975,03 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 27.05.2015 року №0006381701 за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1231,85 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості висновків податкового органу та відповідності їх нормам законодавства, а також правомірності винесених рішень суд зазначає наступне.

Що стосується правомірності рішення про застосування штрафних санкцій від 27.05.2015 року №0006381701 за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1231,85 грн., то вказане рішення було прийнято Нікопольською ОДПІ на підставі висновків про порушення позивачем абз.2 п.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та донарахуванню позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2014 рік на загальну суму 24637,07грн.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, у ході розгляду скарги на вимогу про сплату боргу (недоїмки) Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № Ф-0005801701 від 12.05.2015, було встановлено, що висновки Нікопольської ОДПІ про заниження ФОП ОСОБА_2 чистого оподатковуваного доходу (бази нарахування ЄСВ та відповідно нарахування ЄСВ) не обґрунтовані нормами чинного законодавства, а вимога від 12.05.2015 року №Ф-0005801701 про сплату боргу з єдиного соціального внеску (ЄСВ) у загальному розмірі 24637,07 грн. сформована неправомірно та підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій від 27.05.2015 року №0006381701 за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1231,85 грн. підлягає скасуванню, оскільки була винесена на підставі неправомірних висновків та в подальшому сформованої вимоги.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 №0006391701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем - 10650,02 грн., за штрафними санкціями -5325,01 грн., суд враховує наступні обставини.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПК України.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 -138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 статті 138 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.5 статті 138 Податкового кодексу визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються зокрема витрати на оперативну оренду основних засобів.

Так в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 придбавались послуги оренди нежитлових приміщень, які віднесено до складу витрат у розмірі 168000,00 грн. від оренди та здачі в суборенду нежитлових приміщень, орендованих у фізичної особи ОСОБА_3, у тому числі до складу витрат віднесено суму у розмірі 96999,96 грн., від здачі орендованого майна в суборенду, які використані у власній господарській діяльності.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (копія додається) до видів діяльності позивача належать:

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Таким чином, оренда позивачем приміщень здійснюється виключно для здійснення своєї господарської діяльності з урахуванням всіх її видів: частково - для господарської діяльності з надання в оренду орендованого нерухомого майна, а частково - для господарської діяльності з роздрібної торгівлі.

Отже, суд вважає, що відповідачем зроблено безпідставний висновок, що ФОП ОСОБА_2 від надання в суборенду нежитлових приміщень завищив витрати на загальну суму 71000,04 грн., як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю, оскільки позивач мав підстави для віднесення всієї суми витрат на оренду нерухомого майна (магазинів) в розмірі 168 000 грн. до витрат, пов'язаних з провадженням всіх видів економічної діяльності, як діяльності з надання в оренду орендованого нерухомого майна, так і діяльності з роздрібної торгівлі. Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень стосовно подальшої здачі в суборенду орендованих нежитлових приміщень.

Відповідачем неправомірно визначено заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу на суму 71000,04 грн. та заниження єдиного соціального внеску на суму 24637,07 грн.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015 №0006391701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем - 10650,02 грн., за штрафними санкціями -5325,01 грн. винесено неправомірно та підлягає скасуванню.

Як визначено ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 128, 155, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27 травня 2015 року № 0006381701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1231,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2015 року № 0006391701 по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 15 975,03 грн.

Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3) сплачений судовий збір у розмірі 1218,00 грн. за подання адміністративного позову.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Б. Ляшко