Постанова № 54295538, 20.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 р. справа № 804/7289/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Квасові В.П.

представник позивача не прибув

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 року № 0005911504, № 0005901504, № 0005951504, -

ВСТАНОВИВ :

09 червня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (далі - ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 0005911504, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 0005901504, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 0005951504, складені на підставі акту перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в порушення порядку та строку проведення камеральної перевірки Дніпродзержинською ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки, за результатом якої складено акт перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року. Отже позивач вважає, що з огляду на протиправність дій податкового органу з проведення камеральної перевірки, податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки є протиправним та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

У судове засідання 20.10.2015 року представник позивача та представник відповідача не прибули, про дату, час ті місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача 20.10.2015 року було надано клопотання про здійснення розгляду справи без участі уповноваженого представника. Також просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представником відповідача 20.10.2015 року було надано клопотання про здійснення розгляду справи без участі уповноваженого представника. Також відповідачем 08.09.2015 року були надані до суду письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки Дніпродзержинською ОДПІ правомірно, в порядку передбаченому ст..75, 76 Податкового кодексу України була проведена перевірка ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки по терміну сплати 30.01.2013 року за грудень 2012 року, 30.05.2013 року - за квітень 2013 року, 30.06.2013 року - за травень 2013 року, за січень - грудень 2014 року, 02.03.2015 року - за січень 2015 року та земельного податку за березень-грудень 2013 року та січень-липень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року. В ході проведення перевірки встановлено порушення норм податкового кодексу України - протягом граничних термінів несвоєчасно сплачено суму самостійно визначених податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки. Отже у відповідності до норм Податкового кодексу України позивачу правомірно було нарахованого грошове зобов'язання з орендної плати у розмірі відповідного відсотка від суми грошового зобов'язання погашеного з затримкою.

На підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2015 року Дніпродзержинською ОДПІ, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку платника за землю ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по терміну сплати 30.01.2013 року за грудень 2012 року, 30.05.2013 року - за квітень 2013 року, 30.06.2013 року - за травень 2013 року, за січень - грудень 2014 року, 02.03.2015 року - за січень 2015 року та земельного податку за березень-грудень 2013 року та січень-липень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України - платником протягом граничних термінів несвоєчасно сплачено суму самостійно визначених податкових зобов'язань:

- по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно: рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 2 від 30.04.2013 року; податкової декларації за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008941919; рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 5 від 29.08.2014 року; податкової декларації за 2015 рік від 20.02.2015 року № 1500014927

- по земельному податку згідно: податкової декларації за 2013 рік від 19.02.2013 року № 9007584333; податкової декларації за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008922654.

На підставі акту перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року Дніпродзержинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2015 року:

- № 0005901504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 775 календарних днів на суму 335651,40 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0005911504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 10% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 30 календарних днів на суму 17157,58 грн. - за штрафними санкціями;

- № 0005951504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 700 календарних днів на суму 1 553,69 грн. - за штрафними санкціями.

Досліджуючи правомірність дій Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Статтею 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як встановлено судом, та вбачається з акту перевірки, під час перевірки використано рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 2 від 30.04.2013 року; податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008941919; рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 5 від 29.08.2014 року; податкову декларацію за 2015 рік від 20.02.2015 року № 1500014927 з плати за землю; податкову декларацію з орендної плати за 2013 рік від 19.02.2013 року № 9007584333; податкову декларацію з орендної плати за 2014 рік від 20.02.2014 року № 9008922654.

Разом з тим, слід зауважити, що згадане рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 2 від 30.04.2013 року прийнято відносно податкового боргу позивача, що утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань відповідно до податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2012 рік № 9005881881 від 16.02.2012 року.

Рішення суду про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 5 від 29.08.2014 року прийнято відносно податкового боргу позивача, що утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік № 9007855974 від 19.02.2013 року та відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік № 9008941919 від 20.02.2014 року.

Отже, в ході проведення перевірки податковим органом використані дані зазначені позивачем у наданих до податкового органу податкових деклараціях з плати за землю та карток особових рахунків підприємства. Первинна бухгалтерська документація ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» податковим органом під час проведення камеральної перевірки не досліджувалась.

Тобто, перевірка, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, є саме камеральною, що відповідає положенням підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України.

Посилання позивача на підпункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, згідно якого протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, суд не приймає з огляду на наступне.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Аналіз наведеної норми свідчить, що дана стаття регулює питання сплати саме суми податку - різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, що є податком на додану вартість, та питання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, як вищезгадана перевірка була проведена з питання своєчасності сплати суми самостійно визначених податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки та по земельному податку.

Крім того, вказаною перевіркою питання відповідності заявлених у податковій декларації даних не досліджувалось.

Отже, податковий орган був вправі здійснити камеральну перевірку платника за землю ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по терміну сплати 30.01.2013 року за грудень 2012 року, 30.05.2013 року - за квітень 2013 року, 30.06.2013 року - за травень 2013 року, за січень - грудень 2014 року, 02.03.2015 року - за січень 2015 року та земельного податку за березень-грудень 2013 року та січень-липень 2014 року.

На підставі викладеного, з огляду на те, що відповідачем додержано всіх вимог при здійсненні перевірки, суд дійшов висновку, що дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету є правомірними, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Досліджуючи правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

20.02.2014 року ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» було подано до Дніпродзержинської ОДПІ податкову декларацію № 9008941919 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою визначено суму орендної плати за 2014 рік зі сплатою щомісячно по 137370,49 грн.

20.02.2015 року ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» було подано до Дніпродзержинської ОДПІ податкову декларацію № 1500014927 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою визначено суму орендної плати за 2015 рік зі сплатою щомісячно по 171575,75 грн.

19.02.2013 року ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» було подано до Дніпродзержинської ОДПІ податкову декларацію № 9007584333 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою визначено суму земельного податку за 2013 рік зі сплатою щомісячно по 505,20 грн.

20.02.2014 року ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» було подано до Дніпродзержинської ОДПІ податкову декларацію № 9008922654 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою визначено суму земельного податку за 2014 рік зі сплатою щомісячно по 505,20 грн.

Також, у відповідності до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року по справі № 804/1778/13-а за адміністративним позовом Прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про стягнення коштів за податковим боргом податковим органом прийнято рішення про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 2 від 30.04.2013 року.

У відповідності до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2014 року по справі № 804/5420/14 за адміністративним позовом Прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про стягнення коштів за податковим боргом податковим органом прийнято рішення про розстрочення (відстрочення податкового боргу) № 5 від 29.08.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що самостійно задекларовані грошові зобов'язання по встановленим Податковим кодексом України термінам сплати ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» не сплачувались.

Також, позивачем в ході судового розгляду справи не спростовано зафіксовані порушення, викладені в акті перевірки № 1090/138/04-03-15-04-10/00130820 від 29.04.2015 року, які стали підставою для визначення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73, 14.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ «Плата за землю».

Так, згідно статей 269, 270 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі (яким в даному випадку виступає позивач). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України вказано, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно пункту 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

При цьому, статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, суд доходить до висновку, що штрафна санкція, яка передбачена у пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, може бути застосована до платника податків лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни, що в даному випадку мало місце та не спростовано позивачем належними доказами.

Суд зауважує, що зазначена норма, яка випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, платник, після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення.

Оскільки позивачем не було здійснено у встановлені Податковим кодексом України терміни сплати погашення суми орендної плати та суми земельного податку та узгоджені грошові зобов'язання були сплачені з затримкою, то застосування до нього штрафних санкцій у розмірі відповідного відсотка суми грошового зобов'язання сплаченого з затримкою на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, є правомірним.

Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та рішень.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2015 року № 0005901504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 775 календарних днів на суму 335651,40 грн., № 0005911504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 10% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 30 календарних днів на суму 17157,58 грн., № 0005951504, яким ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у 700 календарних днів на суму 1 553,69 грн. прийняті Дніпродзержинської об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області скасуванню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на час звернення з позовом до суду), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Також, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на час звернення з позовом до суду) розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи, що позовні вимоги в данному випадку є майновими, отже, позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а фактично сплачено лише 487,20 грн., тому, суд вважає за необхідне стягнути решту суми судового збору з позивача у розмірі 4384,80 грн. (4872 грн. - 487,20 грн).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 року № 0005911504, № 0005901504, № 0005951504 - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00130820, індекс 51925, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Радянська, будинок 2) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок) сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник