Рішення № 54295288, 07.12.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Справа № 915/1880/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не зявився,

представника відповідача: ОСОБА_2 голови,

ОСОБА_3, довіреність від 02.12.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз (54003, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 159),

до відповідача: Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Леніна, 1-А),

про: стягнення 31462,99 грн., з яких: 17146,86 грн. заборгованість за послуги, 7062,09 грн. пені, 443,94 грн. 3% річних, 6810,1 грн. збитки від інфляції, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 31462,99 грн., з яких 17146,86 грн. заборгованість за послуги з постачання природного газу, з урахуванням коригування (кредитове споживача) січня 2015, 7062,09 грн. пені, 443,94 грн. 3% річних, 6810,1 грн. збитки від інфляції за порушення відповідачем умов договору №ТП-Б-2032023-МГ від 30.01.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №ТП- Б-2032023-МГ від 30.01.2015, відповідач своєчасно не розрахувався за отриманий природний газ, у звязку з чим заборгованість склала 17146,86 грн. Крім того, за порушення строків оплати позивачем нараховані відповідачу збитки від інфляції за період з лютого по вересень 2015 у сумі 6810,1 грн., пеня за період з 06.02.2015 по 06.10.2015 у сумі 7062,09 грн. та 3% річних у сумі 443,94 грн. за той же період.

Відповідач у письмових запереченнях №249/04.03 від 07.12.2015, вказує на те, що заборгованість у сумі 17146,86 грн. виникла по обєкту споживача - дитячий садочок «Сонечко», яку він визнає. Проти нарахування позивачем пені, 3% річних та збитків від інфляції відповідач заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

07.12.2015 від відповідача надійшла заява про зменшення розміру стягуваної пені.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 02.12.2015 судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 07.12.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

30.01.15 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз та Ольшанською селищною радою Миколаївського району Миколаївської області укладений Договір №ТП-Б-2032023-МГ на постачання та транспортування природного газу (надалі Договір №ТП-Б-2032023-МГ) (а.с.11-14), за яким позивач зобовязався поставити та протранспортувати до обєктів відповідача природний газ, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Відповідно до п.10.1 Договору №ТП-Б-2032023-МГ, він набирає чинності з моменту його підписання та поширює свою дію на правовідносини, які склались між сторонами з 01.01.2015 та укладається на строк до 31.03.2015.

Згідно п.2.9 Договору №ТП-Б-2032023-МГ, підставою для розрахунків споживача з постачальником є підписані акти приймання-передачі газу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписані акт приймання-передачі газу за січень 2015 року у обсязі 9,295 куб.м на суму 71810,57 грн., акт приймання-передачі газу за лютий 2015 року у обсязі 4,611 куб.м на суму 34494,53 грн. та акт приймання-передачі газу за березень 2015 року у обсязі 2,208 куб.м на суму 25166,16 грн. (а.с.18-20).

Відповідно до п.4.6 Договору №ТП-Б-2032023-МГ, остаточний розрахунок за постачання природного газу здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно наданої позивачем банківської виписки, станом на 05.03.2015, відповідачем було частково сплачено вартість послуг з постачання природного газу у сумі 106305,10 грн. за платіжними дорученнями №29 на суму 7730,0 грн., №30 на суму 64080,57 грн., №31 на суму 26764,53 грн. та №32 на суму 7730,0 грн.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача станом на дату подання позову становив 17146,86 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення 17146,86 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 06.02.2015 по 06.10.2015 у сумі 443,94 грн. та збитки від інфляції в сумі 6810,10 грн. за період з лютого по вересень 2015 року.

Відповідач проти розрахунків 3% річних та збитків від інфляції заперечень не висловив.

Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки.

На підставі п.6.2.2 Договору № ТП-Б-2032023-МГ та у відповідності до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня за період з 06.02.2015 по 06.10.2015 у сумі 7062,09 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Під час розгляду справи відповідачем подано до суду заяву, в якій він просить зменшити розмір стягуваної пені, посилаючись на відсутність його вини в несвоєчасному виконанні зобовязань перед позивачем та зазначає, що порушення договірних зобовязань сталося внаслідок затримки бюджетного фінансування.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

На думку суду, нарахування та стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних у певній мірі компенсує позивачу негативні наслідки повязані з порушенням відповідачем умов Договору №ТП-Б-2032023-МГ. Стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобовязання, особливо враховуючи фінансування утримання дитячого садка виключно за рахунок коштів державного бюджету, соціальну значимості останнього та причини несвоєчасної оплати послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір належної до сплати пені на 50% до 3531,0 грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 821, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, 57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Леніна, 1-А (п/р 35414004021012, ГУДКСУ в Миколаївській обл., МФО 826013, код ЄДРПОУ 04375553) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз, 54003, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 159 (п/р НОМЕР_1 в ПАТ «Банк «Кліринговий дім» МФО 300647, код ЄДРПОУ 05410263) 17146,86 грн. основного боргу, 3531,0 грн. пені, 443,94 грн. - 3% річних, 6810,10 грн. збитків від інфляції та 1218,0 грн. судового збору.

3. В решті вимоги відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України

та підписана суддею 10 грудня 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва