Ухвала суду № 54295227, 23.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року м. Київ К/9991/30108/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012

у справі № 2а-11465/11/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про визнання дій незаконними та визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 №00001508013/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2009 року, за результатами якої був складений акт №258/08-3/05763797 від 14.04.2009.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.7 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції наказу від 15 червня 2005 року №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982) в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 53560 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 53560 грн. по декларації за січень 2009 року.

На підставі цього акту прийнято податкове повідомлення - рішення №00001508013/0 від 27.04.2009, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року на 53560,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах господарської діяльності позивачем придбавалась металопродукція у вартості якої ним, як покупцем, сплачений податок на додану вартість за ставкою 20%. Під час виробничого процесу по виготовленню продукції, на підприємстві виникали відходи виробництва, які в подальшому реалізовані як товар (металобрухт) без нарахування ставки податку на додану вартість, відповідно до вимог пункту 11.44 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якої тимчасово до 01.01.2009 операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у т.ч. операції з імпорту таких товарів звільняються від оподаткування.

За правилами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що металосировина, у зв'язку із придбанням якої сплачені позивачем суми податку на додану вартість відносились до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу із виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який позивач відповідно до пункту 11.44 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» мало право поставляти та поставляло без нарахування податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» установлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Металобрухт, який був в подальшому реалізований позивачем, не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях, що за змістом підпункту 7.4.2 зазначеної статті Закону позбавляє платника права на включення сум податку до податкового кредиту. Також зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті 7.4.3 цієї статті товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту.

На користь цього свідчить і подальше вдосконалення законодавцем правового регулювання питань щодо формування податкового кредиту та закріплення у Податковому кодексі України норми, за змістом якої правила щодо пропорційного віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не застосовуються і податковий кредит не зменшується у разі постачання платником податку відходів і брухту чорних металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки сировини чи матеріалів на виробництві (пункт 199.6 статті 199 Податкового кодексу України).

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун