Ухвала суду № 54295144, 09.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 грудня 2015 року м. Київ К/800/49019/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 2 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Житомирській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 13.11.2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Покришівської сільської ради Брусилівського району, площами 40,1699 га та 47,4125 га, що знаходяться за межами населених пунктів поруч села Покришів Брусилівського району Житомирської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова набрала законної сили.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити спосіб та порядок виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 2 березня 2015 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, вирішуючи питання про встановлення способу і порядку виконання рішення, суд повинен врахувати, що під зміною чи встановленням способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Встановленням способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку і способом встановленим. При цьому, суд може змінити чи встановити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Судами встановлено, що бездіяльність Головного управління Держземагенства у Житомирській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 підтверджена рішенням суду першої інстанції та є протиправною з моменту допущення її суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи, що звертаючись із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, позивач фактично просить змінити зміст резолютивної частини рішення суду, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про наявність підстав для відмови у її задоволенні.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока