Ухвала суду № 54295107, 08.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Київ К/800/23324/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Дмитрієв М.М., Єгоров О.О.,

від відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014

у справі № 1570/4967/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55"

до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлень-рішень від 27.07.2012 №0000322310, №0000312310, №0001481701, №0000152330, №0000332310.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явилися представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 12.07.2012 №217/26/22-1008/34334724, на підставі якого відповідачем були прийняті 27.07.2012 спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000322310, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 1884899,50 грн., в тому числі, основний платіж - 1522156,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 362744,50 грн., за порушення пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України;

- №0000312310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «податок на додану вартість» у розмірі 721306,50 грн., в тому числі, основний платіж - 480871,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 240435,50 грн., за порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України;

- №0001481701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» у розмірі 629,35 грн., в тому числі, основний платіж - 503,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125,87 грн., за порушення пп.168.1.1. п.168.1, ст.168 Податкового кодексу України;

- №0000152330 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3356,50 грн., за порушення п.2.11, п.3.1., пп.7.43 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637;

- №0000332310, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «адміністративні штрафи та інші санкції» у розмірі 510,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Матеріали справи свідчать, що згідно довідки серії АА №579195 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД є: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.22 - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.21 -Будівництво трубопроводів.

На підтвердження можливості здійснювати вказані види робіт позивачем надано до суду в копіях: ліцензію на будівельну діяльність серії АВ №120613, видану 12.06.2006 Одеською обласною державною адміністрацією із строком дії з 09.06.2006 по 09.06.2011; ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), видану 08.06.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строком дії з 08.06.2011 по 08.06.2016; дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки №243.09.51-45.21.1 терміном дії з 21.07.2009 по 21.07.2014.

Судами встановлено, що позивач, здійснюючи господарську діяльність, уклав із ВАТ «Одеський припортовий завод» (надалі - ВАТ «ОПЗ») угоди, згідно яких він є підрядником з виконання ремонтних, монтажних робіт із протоколами та календарними планами робіт до вказаних робіт. При цьому, згідно умов зазначених договорів підрядник для виконання робіт залучає працівників необхідної кваліфікації та в достатній кількості.

Для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за угодами, укладеними із ВАТ «ОПЗ» щодо виконання якісних ремонтних робіт в обумовлені строки, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» залучало протягом 2010-2011 року субпідрядні організації для виконання частини робіт.

Так, для належного забезпечення виконання зобов'язань, взятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивачем, як замовником, було укладено договори підряду з ТОВ «Інвесттехнагляд», ПП «Транс Строй», ТОВ «Профстрой плюс ЛТД», ТОВ «АВС Ресурси», ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС».

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: актами приймання виконаних будівельних робіт; рахунками-фактури; банківськими виписками про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; податковими накладними; актами звірки взаєморозрахунків.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Крім того, позивачем підтверджено належними доказами фактичність отримання від його контрагентів ремонтних робіт, результати яких, в свою чергу, згідно актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, були передані позивачем - ВАТ «ОПЗ». Разом з цим, позивачем на підтвердження того, що отримані результати робіт в подальшому були передані ВАТ «ОПЗ», окрім актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, також, надано звіти про виконання робіт по кожному із укладених між позивачем та ВАТ «ОПЗ» договорів, рахунки-фактури, акти приймання наданих послуг, податкові накладні із відображенням їх у податковому обліку позивача згідно наданих податкових декларацій, реєстри отриманих та виданих податкових накладних із квитанціями про їх отримання, банківські виписки на підтвердження сплати коштів позивачу за виконані роботи, оборотно-сальдові відомості, акти звірки взаєморозрахунків.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Щодо визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосування (штрафних) фінансових санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 27.07.2012 №0001481701 та №0000152330, слід зазначити наступне.

Так, в акті перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки, відповідачем зазначено, що в порушення пп.168.1.1., п.168.1, ст..168 Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Кодексу, додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 503,48 грн.

Відповідно до п. 2.11. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р.№637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п. 3.1. Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами та операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Позивач посилається на те, що під час перевірки до авансових звітів було додано всі розрахункові документи, що підтверджують факт сплати готівки, а посадові особи відповідача в акті перевірки зазначили про їх відсутність, у зв'язку із чим ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» відповідно до ст. 44.7 Податкового кодексу України надало до ДПІ у м. Южному завірені копії авансових звітів №3, №4 від 04.11.2011 та №4 від 30.03.2012 та всіх розрахункових документів, що підтверджують факт сплати готівки (лист №448-07 від 17.07.2012), проте, відповідач у відповіді на заперечення посилався на неприйняття цих документів як доказів підтвердження витрат.

Так, відповідачем вказано, що у звіті від 30.03.2012 №4 не підтверджено розрахунковими документами за (автоінструмент, вогнегасник) на суму 525,00 грн.

Позивачем надано у якості розрахункового документу та додаткових підтверджуючих документів - товарний чек від 21.03.2012 та копію свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_5

Таким чином, як було вірно встановлено судами, вказані документи, підтверджують витрачання готівкових коштів в розмірі 525,00 грн., а твердження відповідача про відсутність документів, які свідчать про витрачення готівки не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Крім того, позивачем надано авансовий звіт від 04.11.2011 №3 за послуги та товари зв'язку, шиномонтаж, який не підтверджений розрахунковими документами на суму 1815,50 грн. із наданням до нього товарних чеків, квитанції та свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтв про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, Отже, висновок відповідача про відсутність документів підзвітної особи TOB «Буд Гарант Інвест-55», які підтверджують вартість витрат на суму 3356,50 грн. спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 510,00 грн., судами встановлено наступне.

Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 85.7 ст.85 ПК України передбачено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Крім того, згідно із п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши запит від 14.06.2012 №4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному, судами встановлено, що вказаний запит на отримання копій документів не містить опису таких документів; не містить фактів, що свідчать про те, що надані до перевірки документи не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами; не містить фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.

Таким чином, оскільки встановлено, що вказаний запит не відповідає наведеним положенням Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач в силу п.73.3 ст.73 ПК України, як платник податків, звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В.Борисенко (підпис)В.В. Кошіль