Постанова № 54294560, 07.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р. Справа№ 910/17877/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Шевченка Е.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Хитрова Л.В. - довіреність б/н від 22.01.2010

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015

у справі № 910/17877/15 (суддя - Босий В.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 58 682,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17877/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредиту у розмірі 30 383 грн. 15 коп., заборгованість по сплаті процентів у розмірі 17 240 грн. 60 коп., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 9 068 грн. 04 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1 990 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17877/15 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки позивачем на надані оригінали документів, які б підтверджували факт укладання в письмовій формі договору обслуговування банківського рахунку, замовлення відповідачем послуг з кредитування та кредитного договору в письмовій формі.

Відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 " у справі № 910/17877/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Шевченка Е.О., Синиці О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 910/17877/15. Розгляд апеляційної скарги призначений на 07.12.2015.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 направлена скаржнику за адресою: АДРЕСА_1, яка зазначена у апеляційній скарзі та Свідоцтві про державну реєстрацію. Вказана ухвала повернута органом поштового зв'язку з довідкою "За місцем обслуговування не знаходиться".

04.12.2015 від скаржника надійшло клопотання щодо письмового повідомлення про час та дату судового розгляду, оскільки він не отримав повідомлення про дату та час судового розгляду.

Клопотання скаржника відхилено колегією суддів, оскільки відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Окрім цього, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись зі змістом ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача.

07.12.2015 в судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

10.08.2011 відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як клієнт, подав позивачу - Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк", як банку, Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої ФОП ОСОБА_3 був відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок НОМЕР_1 та картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті.

Підписавши цю Заяву відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку (що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua) які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

У Заяві зазначено, що своїм підписом клієнт погоджується і зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (http://www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, або інший інтернет - SMS-ресурс, зазначений банком).

Також в заяві зазначено, що банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Зазначені "Умови та правила надання банківських послуг" розміщені в мережі Інтернет на сайті банку.

Також в заяві вказано, що "Умови та правила надання банківських послуг" актуалізуються не частіше 1 разу на місяць з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25-го числа місяця, що передує змінам. Усі клієнти повинні в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документа й ознайомлюватись із внесеними змінами.

За змістом п. 3.2.1.2.2.5 "Умов та правила надання банківських послуг" клієнт зобов'язаний повернути кредит у строки встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, та відповідно до п. 3.2.1.2.2.2 сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3.

Відповідно до пункту 3.18.1.16 "Умов та правила надання банківських послуг" у відповідній редакції при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умови та правила надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронноцифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом п. 3.18.1.1 "Умов та правила надання банківських послуг" у відповідній редакції визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи кліентбанк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає у проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.3 Умов визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди. Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умови та правила надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода") (п. 3.18.1.8).

Положеннями п. 3.18.1.6 Умов у відповідній редакції встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду з тим, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнтбанк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Пунктом 3.18.4.1.4 Умов у відповідній редакції визначено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розділом 3.18.4 Умов у відповідній редакції встановлено порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1). При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2). У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.18.4.1.3).

Відповідно до п. 3.18.4.9 Умов у відповідній редакції розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.5 Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.18.4.4.

У відповідності до п. 3.18.1.17 Умов при перерахунку клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на інші рахунки або картки, утримувачами якого є або сам власник поточного рахунку або інші зв'язані з ним фізичні особи, з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань знімається комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахунків. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, яка підлягає сплаті банку зі свого поточного рахунку.

На підставі наказу № СП-2014-6780656 від 10.06.2014 р. з 1 липня 2014 року внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг якими, зокрема, було змінено відсоткову ставку за користування кредитом понад 90 днів.

Так, з липня 2014 року відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 "Умов та правила надання банківських послуг" у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними, а при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При цьому, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9).

Про час вступу в дію нових розмірів відсоткових ставок за користування кредитним лімітом відповідачу були надіслані смс-повідомлення. Крім того, банком доводилась інформація через електронну систему Приват24.

Відповідно до п. п. 1.1.2.1.6 актуалізованих "Умов та правила надання банківських послуг" визначено, що у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку Клієнт має звернутися до Банку для розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не надав заяв чи претензій з приводу розірвання договору чи незгоди з умовами банку матеріали справи, тобто, відповідач надав згоду на встановлення змінюваної процентної ставки та подальшу її зміну.

Пунктом 1.1.6.4.актуалізованих "Умов та правила надання банківських послуг" встановлено, що зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями клієнта щодо використання послуг Банку.

Також місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач у спірний період користувався послугами банку, а отже його слід вважати за будь-яких умов таким, що прийняв внесені зміни до Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.18.4.4 "Умов та правила надання банківських послуг" встановлено обов'язок клієнта сплачувати банку винагороду за користування лімітом у відповідності з п. п. 3.18.1.6 та 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов банк при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом "Умов та правила надання банківських послуг" має право, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно з ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими що настали у вказану у повідомленні дату. В зазначену дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю сплатити інші зобов'язання.

Позивач за заявою відповідача від 10.08.2011 року про відкриття рахунку встановив відповідачу кредитний ліміт з 10.08.2011 у розмірі 4000 грн., з 06.06.2012 у розмірі 5500 грн., з 17.08.2012 у розмірі 10000 грн., з 26.12.2012 у розмірі 38000 грн., з 04.02.2013 у розмірі 47500 грн., з 04.03.2013 у розмірі 50000 грн., з 13.03.2013 у розмірі 54500 грн., з 01.03.2014 у розмірі 25000 грн., з 02.03.2014 у розмірі 0 грн., з 11.08.2014 у розмірі 0 грн., що підтверджується довідкою позивача від 10.06.2015 року № 08.7.0.0.0/150610040826.

Відповідач використав наданий позивачем кредитний ліміт, проте зобов'язання щодо своєчасного повернення позивачу кредиту не виконав.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.05.2015 року становить: за кредитом у сумі 30383 грн. 15 коп., за процентами за користування кредитом у сумі 17240 грн. 60 коп. і за винагородою (комісією) за користуванням кредитом у сумі 1990 грн. 77 коп., що підтверджується розрахунком позивача, довідкою №9-К.2.3-7.6.010.01-2015 від 14.08.2015 р. і банківською випискою руху коштів по рахунку відповідача.

Крім того, за несвоєчасне повернення суми кредиту та процентів за користування ним позивач станом на 15.05.2015 року нарахував відповідачу 9068 грн. 04 коп. передбаченої умовами договору пені.

13.11.2014 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 03.11.2014 р. №10810К3V7S01О з вимогою про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 10.08.2011 р., яка залишилась останнім без задоволення.

У зв'язку із невиконанням відповідачем належним чином умов укладеного між сторонами договору банківського обслуговування позивач звернувся із позовом, у якому просив стягнути заборгованість в розмірі 58682,56 грн., у тому числі: 30 383,15 грн. - заборгованість за кредитом, 17240,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9068,04 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1990,77 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також про безпідставність заперечень відповідача .

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до відносин за договором банківського рахунку, укладений сторонами договір від 10.08.2011 року відповідає приписам ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 1066, 1067 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін цього договору.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1066, 1067 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Кредитування банківського рахунку передбачено ст. 1069 ЦК України, відповідно до якої банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Умовами укладеного між сторонами договору в редакції відповідних Умов та Правил було передбачено змінювану проценту ставку, при цьому, як вірно відзначив місцевий господарський суд, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що відповідач не погоджувався з даними умовами чи звертався до банку з заявою про розірвання договору.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується використання відповідачем кредитних коштів, про що свідчить виписка по рахунку, при цьому, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування в частині повної та своєчасної сплати коштів, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 30 383,15 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 17 240,60 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 1 990,77 грн.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 068,04 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, яка нарахована у відповідності до п.п. 3.18.5.1, 3.18.5.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності. При цьому суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та визнав його обґрунтованим.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання належними та допустимими доказами відповідачем не спростовано.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, умов договору та норм чинного законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по договору від 10.08.2011 року станом на 15.05.2015 року в розмірі 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17240,60 заборгованості по процентам за користування кредитом, 9068,04 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1990,77 грн.. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Місцевим господарським судом обґрунтовано відхилені доводи відповідача про неукладеність між сторонами договору кредиту у встановлений чинним законодавством України формі, оскільки договір банківського обслуговування був укладений в письмовій формі шляхом підписання заяви на відкриття поточного рахунку від 10.08.2011 р., що не суперечить нормам чинного законодавства України, і умовами вказаного договору передбачено кредитування рахунку.

Також суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на застосування позовної давності, оскільки як вбачається із матеріалів справи, а саме із банківської виписки з рахунку відповідача, у період з 2011 року по 2014 рік позивачем здійснювалося внесення на поточний рахунок грошових коштів з метою погашення заборгованості за договором банківського обслуговування, відсотків та пені, а тому суд прийшов до висновку, що часткове погашення заборгованості, процентів та пені вказує на визнання відповідачем своєї заборгованості перед позивачем за Договором, що свідчить про переривання в 2014 році перебігу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі. Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм законодавства про захист прав споживачів, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у п.22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідач уклав договір банківського обслуговування як фізична особа - підприємець, отже він не споживачем у спірних правовідносинах.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17877/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17877/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/17877/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Е.О. Шевченко

О.Ф. Синиця