Постанова № 54294342, 10.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року Справа № 904/5845/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження в.о. голови суду ОСОБА_1 від 07.12.2015р.)

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

за участю прокурора: Трубіцин Д.М., посвідчення № 028865 від 17.09.2014р.;

Представники сторін:

позивача не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача ОСОБА_2, дов. № 30/016-юр від 19.01.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокуратури Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ та Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ», м.Дніпродзержинськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2015 року по справі № 904/5845/15

за позовом Прокуратури Баглійського району м.Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ

до Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ», м.Дніпродзержинськ

про стягнення 228 735,30 грн.

В судовому засіданні 08.12.2015р. було оголошено перерву до 10.12.2015р. (ст.77 ГПК України).

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2015 року у справі № 904/5845/15 (суддя Мілєва І.В.) за позовом Прокуратури Баглійського району м.Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ до Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ», м.Дніпродзержинськ про стягнення 228 735,30 грн. позов було задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача 122 570,24 грн. заборгованості з орендної плати, 17 222,72 грн. пені, 27 929,87 грн. інфляційних втрат; стягнено з відповідача до Спецфонду Держбюджету України 3354,63 грн. судового збору; стягнено з Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради до Спецфонду Державного бюджету України 1220,08 грн. судового збору; в решті позову відмовлено (а.с.96-100).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань по повній та своєчасній оплаті орендних платежів, в частині відмови в позові невірним розрахунком позивачем суми інфляційних нарахувань; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 548, 549, 599, 611, 625, 759, 762 ЦК України.

Не погодившись з вищевказаним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Прокуратура Дніпропетровської області, посилається на порушення господарським судом матеріального та процесуального права, зазначає, що господарським судом безпідставно відмовлено в позові в частині інфляційних нарахувань та здійснено свій перерахунок відповідно до п.3.7 договору, хоча, на думку прокурора, цим пунктом визначене нарахування пені; крім того, судом не наведено свого розрахунку інфляційних нарахувань, тому прокурор вважає стягнення лише 27 929,87 грн. із заявлених 88 942,34 грн. необґрунтованим зменшенням суми позовних вимог, які підлягали задоволенню.

Також, не погодившись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач по справі ПАТ «ДНІПРОАЗОТ», м.Дніпродзержинськ, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом всупереч ст.29, 33, 34, 36, 63, 81 ГПК України був розглянутий позов прокурора, який в своїй позовній заяві жодним чином не обґрунтував в чому саме полягають порушення інтересів держави або загрози їх порушення; також прокурор не обґрунтував та не довів з посиланням на законодавства, чому Дніпродзержинська міська рада та Департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, які є самостійними юридичними особами, не звернулись до господарського суду за захистом свого порушеного права особисто;

- крім того, господарський суд не звернув уваги на той факт, що прокурором невірно визначений позивач у справі, яким мала стати Дніпродзержинська міська рада, замість Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради; враховуючи викладене, господарський суд мав залишити без розгляду позов прокурора на підставі ст..81 ГПК України;

- також господарський суд не звернув уваги на те, що додані до позову прокурора документи не відповідають вимогам п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», оскільки прокурором засвідчено копію з копії та проставлено відмітку «згідно з оригіналом», оригінали документів, які покладені в обґрунтування позову судом не витребовувались та не оглядалась в судовому засіданні;

- також скаржник зазначає, що позивачем був здійснений невірний розрахунок пені, оскільки в листопаді 2014 року, січні та лютому 2015 року останніми днями виконання зобов`язання були вихідні дні, які були включені позивачем в розрахунок; крім того, п.3.7 договору в якому визначено, що пеня стягується, включаючи день оплати, суперечить нормам Цивільного кодексу України;

- також скаржник посилається на невірний розрахунок позивачем інфляційних нарахувань, без урахування рекомендацій Верховного Суду України, викладених в листі № 62-97р від 03.04.1997р.

В зв`язку з тим, що рішення господарського суду оскаржене обома сторонами, відзиви на апеляційні скарги не надавались.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2014р. між Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради («орендодавець» за договором, позивач по справі), Комунальним підприємством Спортивний комбінат «Прометей» («балансоутримувач» за договоро) та Публічним акціонерним товариством «ДНІПРОАЗОТ» («орендар» за договором, відповідач по справі, скаржник) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпродзержинська, відповідно до предмету якого «орендодавець» передає, а «орендар» бере в строкове платне користування комунальне нерухоме майно, нежитлове приміщення площею 1848,88 м2, розташоване за адресою: просп. Аношкіна, 109, що перебуває на балансі Комунального підприємства Спортивний комбінат Прометей, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить 6 539 439,00 грн. (п.1.1 р.1 договору (а.с.20-22)).

Згідно з п.2.1, 2.2 р.2 договору «орендар» вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна; передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в «орендаря» права власності на це майно; власником майна залишається територіальна громада м. Дніпродзержинська, а «орендар» користується ним протягом строку оренди.

Згідно з п.3.1, 3.2, 3.3 р.3 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та пропорцій її розподілу між відповідним бюджетом, «орендодавцем» і «балансоутримувачем» для об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Дніпродзержинська, затвердженої рішенням Дніпродзержинської міської ради від 31.08.2011 №182-11/УІ і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2014р. 26335,61 грн. з урахуванням індексу інфляції за 07 місяць 2014р. індекс - 1,004; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Зазначене рішення сесії Дніпродзержинської міської ради від 31.08.2011р. № 182-11/VІ та затверджена ним Методика розрахунку орендної плати долучена до матеріалів справи в належним чином засвідчених ксерокопіях.

Пунктами 4, 10-12 цієї Методики розрахунків визначено порядок, формули, за якими повинна обчислюватись орендна плата по об`єктам комунальної власності.

Сторонами договору оренди розділ 3 договору щодо порядку обчислення, сплати, строків внесення орендних платежів повністю наведений з урахуванням вищевказаної Методики, затвердженої рішенням сесії Дніпродзержинської міської ради від 31.08.2011р. № 182-11/VІ.

Зазначені додаткові докази (рішення сесії від 31.08.2011р., Методика розрахунку орендної плати) приймаються апеляційним господарським судом без обмежень, регламентованих ст..101 ГПК України, оскільки на зазначені докази посилався і прокурор, і позивач при розгляді справи в суді першої інстанції, на них є посилання обох сторін в договорі оренди (р.3), натомість, зазначені докази не було витребувано господарським судом та вони не були досліджені. Не прийняття таких доказів судом апеляційної інстанції призведе до неповноти дослідження усіх обставин, матеріалів справи, що в подальшому може бути однією із підстав скасування постановленого судового акту апеляційного господарського суду судом касаційної інстанції.

Пунктом 3.4 р.3 договору сторони передбачили, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до міського бюджету та «балансоутримувачу» у співвідношенні 70% та 30% відповідно:

1) не пізніше останнього дня місяця за який здійснюється нарахування; в разі відсутності індексу інфляції за розрахунковий місяць перерахування здійснюються в сумі орендної плати визначеної, в попередньому місяці (перший місяць оренди - в сумі орендної плати визначеною за результатами конкурсу) та до 20 числа місяця наступного за розрахунковим перераховується скоригована частина суми орендної плати визначена з урахуванням офіційно опублікованого індексу інфляції за розрахунковий місяць;

2) сума заборгованості по орендній платі, яка виникла на перше число місяця наступного за розрахунковим підлягає коригуванню на індекс інфляції.

Пунктом 3.7 р.3 договору встановлено, що орендна плата, яка перераховується пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.10 передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди «орендар» сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом прийому-передачі включно; закінчення строку дії договору оренди не звільняє «орендаря» від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до міського бюджету та «балансоутримувачу».

Пунктами 5.3, 5.4, 5.10 р.5 договору передбачений обов`язок «орендаря» зокрема:

- протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. завдаток перераховується «орендодавцеві» та «балансоутримувачеві» відповідно до п.3.6; після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного «орендарем» завдатку; у разі порушення «орендарем» зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати міському бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку; якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати;

- своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату;

- щомісяця до 20 числа надавати «орендодавцеві» інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до міського бюджету); на вимогу «орендодавця» проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Пунктом 12.1 р.12 договору встановлено, що він діє з 15.09.2014 р. по 30.04. 2015 р. (погодинно).

Згідно з п.12.10. р.12 договору майно вважається поверненим «орендодавцю»/ «балансоутримувачу» з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі; обов'язок щодо складання акта прийому-передачі про повернення майна покладається на «орендаря».

На виконання умов договору 12.09.2014р. Департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, Комунальне підприємством «Спортивний комбінат «Прометей» та Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОАЗОТ» підписали акт прийому-передачі, відповідно до якого Комунальне підприємство «Спортивний комбінат «Прометей» передало відповідачу вбудовані нежитлові приміщення за адресою: просп. Аношкіна, 109, загальною площею 1848,88 м2, в тимчасове користування (оренду) (а.с.25).

Відповідач свої договірні зобов`язання з оплати орендних платежів здійснював не своєчасно, не в повному обсязі, отже, неналежним чином, тому листом від 26.02.2015р. № 02-08/497 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату 69 861,67 грн. заборгованості, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання зазначеної претензії (а.с.23, на звороті).

28.02.2015р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, яким підтверджується наявність заборгованості відповідача перед Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради в сумі 101 224,38 грн. (а.с.26).

30.03.2015р. відповідач листом № 793/01-6 (відповідь на претензію) визнав наявність заборгованості в сумі 69 861,67 грн., яка утворилась станом на 31.01.2015р. та, враховуючи тривалу співпрацю з позивачем, просив останнього не звертатись до суду з позовом, зазначав про погашення заборгованості найближчим часом (а.с.24).

26.03.2015р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією дострокового розірвання договору згідно з п.12.6 договору, в зв`язку з закінченням виступів команди БК «ДНІПРОАЗОТ» у першості України по баскетболу, визнавав наявність заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 101 224,38 грн., гарантував погашення цієї суми заборгованості до 30.06.2015р. (а.с.27).

31.03.2015р. на виконання наказу Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради № 02/106 від 31.03.2015р. (про розірвання договору оренди) Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, Комунальним підприємством «Спортивний комбінат «Прометей» та Публічним акціонерним товариством «ДНІПРОАЗОТ» складено акт прийому-передачі, відповідно до якого орендарем ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» повернуто КП «Спортивний комбінат «Прометей» вбудовані нежитлові приміщення за адресою: просп. Аношкіна, 109, загальною площею 1848,88 м2, в задовільному стані (а.с.28-29).

25.05.2015р. листом № 02-08/1326 позивач вдруге звернувся до відповідача з претензію про сплату 144 334,08 грн. заборгованості з орендних платежів, яка утворилась станом на 31.03.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про отримання цієї претензії (а.с.30, на звороті).

11.06.2015р. листом № 04-07/1501 позивач звернувся до Прокурора Баглійського району м.Дніпродзержинська з проханням звернутись до господарського суду Дніпропетровської області за захистом інтересів територіальної громади міста, оскільки відповідач систематично порушував умови договору оренди та має значну заборгованість перед місцевим бюджетом з орендних платежів, а позивач, в свою чергу, не має можливості вчасно сплатити судовий збір і самостійно звернутись з відповідним позовом (а.с.32).

Несплата відповідачем заборгованості з орендних платежів за договором оренди комунального майна є підставою звернення Прокурора Баглійського району в інтересах держави в особі позивача з позовом до господарського суду (а.с.3-10).

24.07.2015р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки прокурором не сформульовано та не мотивовано порушення інтересів держави в спірних відносинах, не обґрунтовано наявність підстав для здійснення інтересів держави в суді (а.с.38-42). Зазначене клопотання прийнято до розгляду.

16.09.2015р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею іншої справи № 904/8253/15 за позовом відповідача про визнання недійсним п.3.7 договору оренди (а.с.86-88).

16.09.2015р. рішення господарського суду по цій справі позов задоволено частково, стягнено з відповідача 122 570,24 грн. заборгованості з орендних платежів, 17 222,72 грн. пені, 27 929,87 грн. інфляційних втрат, стягнено з відповідача до Спецфонду Держбюджету України 3354,63 грн. судового збору; стягнено з Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради до Спецфонду Державного бюджету України 1220,08 грн. судового збору; в решті позову відмовлено (а.с.96-100). Зазначений процесуальний документ і предметом апеляційного оскарження.

Докази визнання недійсним, внесення змін в встановленому законом порядку до вищевказаного договору оренди майна відсутні, такі докази не надавались учасниками процесу відповідно до ст.33 ГПК України судам обох інстанцій при розгляді справи.

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 5 ст.762 ЦК України регламентовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 т.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки предметом оренди за договором було комунальне майно та правові засади його оренди регламентовано також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (в редакції ЗУ, яка діяла на час прийняття оскаржуваного судового рішення).

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (в редакції ЗУ, яка була чинна на день прийняття оскаржуваного судового рішення) істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата з урахуванням індексації, умови забезпечення виконання зобов`язань, в тому числі неустойка (штраф, пеня), відповідальність сторін.

Частиною 3 цієї статті Закону чітко регламентовано, що за згодою сторін можуть бути передбачені і інші істотні умови договору оренди. Отже, уклавши розділ 3 договору оренди сам е в певній редакції, сторони реалізували свої права, передбачені ст..10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема, ч.3 ст.10 цього Закону.

Частиною 3 ст.18 цього Закону чітко передбачено, що одним із обов`язків «орендаря» за договором оренди комунального майна є обов`язок вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 2 ст.19 цього Закону визначено, що Методика нарахування орендної плати за оренду комунального майна визначається органами місцевого самоврядування на тих самих засадах, що і для об`єктів, що перебувають в державній власності, а орендна плата, встановлена цією методикою, застосовується як стартова під час визначення «орендаря» на конкурсних засадах, строки внесення орендної плати визначається в договорі.

Враховуючи наявність заборгованості, яку визнано відповідачем, господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення основної заборгованості в сумі 122 570,24 грн. та пені в сумі 17 222,72 грн. за період з 21.12.2014р. по 31.05.2015р.

Отже, враховуючи вищевикладені вимоги Закону, позовні вимоги в частині стягнення 88 942,34 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.12.2014р. по 01.06.2015р., обчислені на заборгованість по орендній платі за договором, яку визначено у відповідності до Методики, затвердженої рішенням Дніпродзержинської міської ради згідно з вищенаведеними нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду по цій справі зміні в цій частині.

Щодо доводів відповідача про відсутність правових підстав для звернення прокурора з позовом у цій справі, відсутності нормативного обґрунтування подання такого позову, то вони не приймаються судом апеляційної інстанції з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, відповідно до якого прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У цій справі прокурором визначено, що несплата орендних платежів порушує економічні інтереси держави в особі Дніпродзержинської міської ради в особі Департаменту комунальної власності та земельних відносин цієї міськради.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст.112-113 ГПК України в разі задоволення його позову в іншій справі про визнання недійсним п.3.7 договору оренди.

Оскільки прокурору при поданні апеляційної скарги було відстрочено сплату судового збору до прийняття судом апеляційної інстанції постанови по справі, останнім на день прийняття постанови у справі докази оплати судового збору не надано, скарга прокурора підлягає задоволенню, то з відповідача згідно до ст.ст.49, 99 ГПК України до Спецфонду Державного бюджету України слід стягнути 5032,17 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги Прокуратурою Дніпропетровської області.

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду від 16.09.2015р. по цій справі слід змінити, апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області задовольнити, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ задовольнити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ», м.Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2015 року у справі № 904/5845/15 - змінити.

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» м.Дніпродзержинськ на користь Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ 122 570,24 грн. заборгованості з орендної плати, 17 222,72 грн. пені, 88 942,34 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 4574,71 грн. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» м.Дніпродзержинськ до Спецфонду Державного бюджету України 5032,18 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги Прокуратурою Дніпропетровської області.

Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.12.2015р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

СуддяГ.К. Дмитренко